Водорозчинна речовина бере участь у роботі багатьох систем організму. При дефіцит вітаміну В12 виникають серйозні проблеми здоров’я. Бажано отримувати його із продуктів харчування, а не добавок. Дієтологи рекомендують найкращі джерела цієї речовини.
Вітамін всмоктується в шлунку, потім потрапляє в кров та клітини. Його надмірна кількість відкладається у печінці та зберігається як запас на майбутнє.
Функції
- В12 впливає на здійснення функцій організму:
- Бере участь у формуванні червоних кров’яних тілець.
- Нормалізує роботу мозку.
- Допомагає правильному функціонуванню центральної нервової системи.
- Сприяє виробленню ДНК.
Ознаки нестачі
При дефіциті вітаміну В12 спостерігаються такі симптоми:
- Блідність, жовтушність шкіри.
- Постійна слабкість.
- Поколювання в руках і ногах .
- Запаморочення.
- Задишка.
- Нечіткість зору.
- Перепади настрою.
Нестача вітаміну виникає під час вагітності, лактації. У зоні ризику люди старше 65 років, хворі, які перенесли операцію з видалення кишечника, приймають препарати від діабету, печії. Якщо не усунути дефіцит речовини, виникають анемія, ушкодження нервів.
Профілактика дефіциту вітаміну В12
Щоб виключити проблеми, у раціоні повинні бути такі продукти:
- Яйця. Вітамін переважно містить жовтки.
- Йогурт. У знежирених сортах В12 більше. Він легше засвоюється із молочних продуктів.
- Лосось. Окрім білка, жирних кислот Омега-3, порція 100 г містить денну норму вітаміну.
- Тунець. Ця риба – джерело корисної речовини у консервованому та приготовленому вигляді. Велика його концентрація у темних м’язах під шкірою.
- Яловичина. Вищий рівень вітамінів перебуває у пісному м’ясі. Рекомендована порція – 100 г один-два рази на тиждень.
- Печень і нирки. М’ясні субпродукти неймовірно багаті на B12, але містять велику кількість холестерину. Їхнє вживання необхідно обмежити.
- Молюски. Морепродукти мають у складі білок, залізо, антиоксиданти. Порція 100 г забезпечує більш ніж 4000% денної норми вітаміну B12.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
