Багато людей бояться емоційного стану, коли відчувають свою непотрібність. Все відбувається дуже індивідуально. Одні не почуваються самотніми без великої кількості соціальних контактів. Інші відчувають подібне почуття в оточенні багатьох людей. Як такий стан впливає на здоров’я, способи впоратися з ситуацією.
Наявність соцмереж, можливість контактів через телефон, інтернет не зменшила кількість одиноких людей. Причини такого стану лежать усередині особи. Вони пов’язані з низькою самооцінкою, страхами бути незрозумілим, відкинутим. До самотності призводять недовіра до оточуючих, заснована на негативному життєвому досвіді.
Лікарі вважають, що такий стан може мати довгострокові наслідки для здоров’я. Самотність впливає на психічне та фізичне самопочуття людини. Воно стає одним із факторів ризику хронічних захворювань.
У самотньої людини підвищується рівень гормону стресу кортизолу. Це ставить під загрозу імунну систему, збільшує ризик судинних проблем, запалень та хвороб серця. Дія кортизолу погіршує пам’ять, здатність сприйняття інформації, навчання. Самотність провокує небезпечні проблеми психічного здоров’я – тривогу, депресію. здоров’я. Намагайтеся правильно харчуватися, рухатись, достатньо спати. Не забувайте про соціальні зв’язки, які дуже важливі за такої проблеми.
- Надайте людям невеликі послуги. Добрі справи відволікають від думок про себе та власні переживання.
- Зрозумійте, що самотність – нормальне почуття, яке іноді просто необхідне. Намагайтеся не зациклюватися на ньому. Якщо не виходить, зверніться за допомогою до психолога.
- Зробіть перерву спілкування через соцмережі. Це допоможе налагодити контакти у реальному житті.
- Проводьте час із друзями, родичами. Замість спілкування по телефону, встаньте, поговоріть із колегою, обговоріть робочі проблеми.
- Зосередьтеся не на кількості, а на якості. Розмова з подругою за чашкою кави допоможе краще, ніж багато контактів в інтернеті.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
