Якщо людині складно застебнути блискавку на штанах або нахилитися вперед, ситуація з віком лише посилюватиметься. Жир на животі близько розташований до основних органів, що може вплинути на здоров’я. Яку небезпеку він становить.
Вісцеральний жир, що знаходиться в черевній порожнині, підвищує ризик діабету, захворювань печінки, серця та судин. Він збільшує ймовірність зростання артеріального тиску, розвитку раку грудей та товстого кишечника. Згідно з дослідженнями, у людей із надмірною кількістю жиру на животі втричі частіше буває деменція. Це пов’язано з виробленням хімічних речовин, що провокують захворювання. Орієнтальна кішка – опис породи, базові забарвлення , характер та особливості догляду в домашніх умовах
Жир – не просто сховище енергії. Це активний ендокринний орган, який виробляє гормони, запальні білки, жирні кислоти. Він розташований близько до ворітної вені, що транспортує кров із кишечника до печінки. Хімічні речовини, що виробляють вісцеральний жир, потрапляють у кровотік, впливають на рівень холестерину. Вони провокують жирову хворобу печінки. Показником наявності надлишкових відкладень служить коло талії. Якщо вона перевищує 85 см у жінок і 100 у чоловіків, це сигнал можливих ускладнень здоров’я. Лікарі рекомендують стежити за такими розмірами.
- 6 питань про нові сюрпризи епідемії коронавірусу
- Що потрібно знати жінкам про симптоми інсульту
- 5 важливих речей, яким бабусі та дідусі можуть навчити онуків
Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, краще захищені від вісцерального жиру, ніж чоловіки. Ситуація погіршується в міру переходу до менопаузи, зниження вироблення естрогену. Згідно з дослідженнями, у жінок з великою кількістю жиру в області живота вищий ризик захворювань, передчасної смерті порівняно з тим, у кого відкладення на стегнах. Щоб відновити здоров’я, усунути загрозу його порушення, потрібно схуднути. Для цього рекомендується правильне харчування, підвищення фізичної активності, уміння регулювати стрес.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
