Сонце знаходиться на відстані 8-ми світлових хвилин від Землі – напевно всі запам’ятали це твердження зі шкільних уроків астрономії. Але уявити це число нам непросто, адже звичніше вимірювати дистанцію в метрах або кілометрах. Проблемою космічних відстаней астрономи займаються з давніх часів.

Спроби вчених виміряти відстань до Сонця

Сонце споконвіку цікавило людей. Навіть найдавніше населення нашої планети розуміло, що цей яскравий диск, щодня з’являється на небі, має величезне значення для життя, адже він дає тепло і світло. Довгий час сонце фігурувало в різних культурах і міфологіях. З наукової точки зору на вогненну кулю вперше глянув Анаксагор-давньогрецький філософ, який жив у 500-428 рр. до н. е.

А в 310-230 рр. до н. е. за участю астронома Аристарха Самоського зародилася геліоцентрична система світу, згідно з якою Сонце є центральним об’єктом, а навколо нього обертаються планети. Микола Коперник в 16-му столітті відродив цю ідею і став відомий в якості автора системи.

Аристарх Самоський також став першою людиною, який спробував зрозуміти, наскільки далеко Сонце знаходиться від Землі. Для цього він використовував місяць-виміряв кут між нею і зіркою, визначив відстань від Землі до місяця, а потім і до Сонця за допомогою математичних розрахунків. Але вимірювання виявилися помилковими – всього 7,5 млн км.

Цікавий факт: про роботу Аристарха практично ніхто не дізнався. Вся справа в тому, що він був прихильником геліоцентричної системи світу. А в науковому середовищі того часу прийнято було вважати, що всі інші об’єкти обертаються навколо Землі (геоцентрична система). На астронома обрушилася критика з боку, наприклад, Гіппарха і Птолемея.

Наступну спробу зробили Йоганн Кеплер і Джеремі Хорокс. Точніше, Кеплер запропонував в якості орієнтира взяти Венеру. Тоді вчені вже знали про цікаве явище: періодично планета проходить по диску Сонця. Треба було дочекатися цього моменту і виміряти з різних частин землі, скільки часу їй на це буде потрібно. Хорокс підтримав метод Кеплера і встановив, що Сонце знаходиться на відстані 95,6 млн км.показник був вже ближче до цієї цифри, але все ще невірним.

Більш-менш успішно з цим завданням впоралися астрономи Кассіні і Ріше в 1672 р як орієнтир вони використовували Марс. Вчені цього часу були вже добре знайомі з поняттям паралакса. Він показує, як змінюється положення об’єкта в залежності від того, де знаходиться спостерігач, стосовно віддаленого фону.

Кассіні вів спостереження в Парижі, а Ріше – в Південній Африці. Так було встановлено відстань до Марса, а потім і до Сонця – 146 млн км. Таким чином, вчені максимально наблизилися до правильної цифри. Примітно, що Кассіні був прихильником геоцентричної системи, тому на його картах відстані вказувалися відносно вірні, але в центрі знаходилася Земля.

Скільки кілометрів до Сонця? Сучасні способи визначення відстаней

Середня відстань від Землі до Сонця становить 150 млн км.це число постійно змінюється то в більшу, то в меншу сторону, оскільки орбіта нашої планети не кругла, а в формі еліпса. Мінімальна відстань відзначається в січні (перигей, 147 млн км), а максимальна – в липні (афелій, 152 млн км).

Методом тригонометричного паралакса вчені користуються і зараз, але тільки для об’єктів, що знаходяться на порівняно невеликій відстані. Для віддалених небесних тіл більше підходить метод стандартних свічок. Так називають об’єкти, світність яких відома. При цьому астрономи оцінюють видиму яскравість і обчислюють відстань до тіла за допомогою закону зворотних квадратів.

Ще один спосіб визначення віддаленості об’єкта-радіолокаційний. У напрямку тіла відправляється імпульс, який частково відбивається і повертається на Землю. Спеціальна техніка визначає, скільки часу знадобилося імпульсу на це переміщення, що дозволяє з’ясувати і відстань.

Джерело

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here