П’єте щоранку горнятко американо чи кави по-турецьки і навіть не думаєте, як у нас з’явилася кава і завдяки кому? Не завдяки постачальникам, які завозять до нас «Лаваццу» чи виробляють «Галку». Не завдяки мамі, яка щоранку меле запашні зернятка до сніданку. Не завдяки баристі, який приготує улюблене мокко в кав”ярні біля офісу. Все це було б неможливе, якби три з половиною сторіччя тому напій не популяризував один підприємливий українець… Про нього та про інші цікаві факти «кави в Україні» розповіла Олена Брайченко для проєкту про гастрономічну культуру їzhakultura.
Факт 1. Першу загальнодоступну кав’ярню в Європі відкрив українець, виходець із Самбірщини Юрій Кульчицький
І було це у Відні у 1683 році. В Італії, Франції та Англії кав’ярні існували вже довгий час, але саме Кульчицький став одним з масових розповсюджувачів цього напою. Його кава була помітно дешевшою, до того ж у його кав’ярні пропонувались різні її варіанти – з медом, з молоком.
Згідно з Вікіпедією, коли Відень у 1683 році був облозі османів, Кульчицький за дорученням віденського бургомістра Лібенберґа вибрався з обложеного міста та через османські лінії дістався до табору австрійського головнокомандувача князя Карла Лотаринзького, що йшов на допомогу віденцям. Галичанин передав листа, розповів союзникам про становище в місті та повідомив про план координації бойових дій обложеного міста і військ союзників.
Завдяки цьому австрійці завдали поразки османській армії і тим врятували місто, а Кульчицького нагородили будинком і 300 мішками кави з османського обозу. Згодом галичанин відкрив у подарованому будинку кав’ярню «Під синьою пляшкою», де продавав філіжанку кави за крейцер.
Факт 2. Україна була однією з перших європейських держав, де кава набула поширення
Потрапила вона сюди зі Сходу. Коли антіохійський патріарх Макарій мав зустріч з Богданом Хмельницьким (1595–1657 рр.), то в подарунок передав йому «посудину з кавовими бобами». А Іван Виговський (1608 1664 рр.) не лише куштував каву, а просто-таки «полюбляв її».
Факт 3. У всі наступні століття кава була напоєм знаті, заможних родин. Але любов широких мас завоювала вже у ХІХ ст
Факт 4. В Європі на початку ХХ ст вона вже стала масовим продуктом, символом інтелектуального сучасного життя
У листах та спогадах сучасників першої третини ХХ ст. можна досить часто зустріти згадки про каву. Про те, яку каву і як часто пили у ті часи українці, та чи супроводжувалося це пиття певними ритуалами, відомо небагато.
Факт 5. В Україні в середині ХІХ на початку ХХ ст. існувала мода на каву
І хоча не всі могли собі дозволити справжню арабіку, охочих долучитися до кавової культури це не зупиняло. Існували рецепти кави, приготованої з цикорію, жита, жолудів, сушеного соняшникового насіння та навіть сушених буряків.
Факт 6. Кава потрапила і на сторінки українських класиків
У комедії «Мартин Боруля» (1886 р.) Івана Карпенко-Карого чудово зображено ставлення до кави й чаю: «Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички – вона зна – і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?».
Факт 7. Після Першої світової війни жителям українських земель, що опинилися у складі Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, придбати каву було простіше, хоча ціна на неї була дуже висока
Дозволити собі пити натуральну каву могли лише заможні. Кількість ерзаців лише підтверджує моду на вживання кави. Це свідчить про популярність її серед великої кількості населення, у тому числі й серед тих, хто не міг собі дозволити такого дорогого напою, проте воліли доєднатися до культури його пиття.
Факт 8. Через дорожнечу кави питання замінників на західноукраїнських землях було дуже актуальним
Ольга Франко у своїй книзі «1-ша українська загальнопрактична кухня» (Коломия, 1929) радить замінити її житньою, домішувати до кави підсмажене насіння соняшника, мелених жолудів. Ці напої отримували назви «жолудева кава» чи просто «кава», хоча фактично вони не мали до справжньої кави жодного стосунку. В Осипи Заклинської у книзі «Нова кухня вітамінова. Книга зі старого креденсу» (Львів, 1928) знаходимо думку про те, що без цикорію кава не смакує добре, а також «подражнює нерви і серце».
Яке щастя, дівчата, що ми маємо можливість пити каву яку хочеш і коли хочеш ? Підемо зваримо собі горнятко…
