Ще кілька років тому єдиним рослиною Нового року та Різдва у нас була Ялинка, але часи йдуть – традиції змінюються. Вже не рідкість, коли в наших будинках до Нового року з’являються, палаючі червоним, Пуансетії. Напевно, добре, що гарні традиції приживаються і у нас.
Про догляд за Пуансетією
Пуансетія потребує яскравого, але розсіяного світла. Цю квітку необхідно тримати подалі від сильного сонця і протягів. Мінімальна температура – 13 – 15°C. При транспортуванні пуансетії з магазину необхідно бути обережним, так як холодна температура на вулиці може призвести до пошкодження листя. Оберніть верхню частину листя папером прямо в магазині або покладіть рослина в поліетиленовий пакет.
Іноді Пуансетія (Молочай красивий) починає в’янути в домашніх умовах. Це може бути пов’язано з тим, що рослина зберігали в холодних умовах. На жаль, зберегти рослину в цьому випадку вам навряд чи вдасться. Тому рекомендується купувати рослини тільки у перевірених продавців.
Недолік води, як і її надлишок, може погано позначитися на рості рослини. Поливати Пуансетію необхідно тоді, коли поверхня грунту почала висихати. У вологому середовищі рослина цвіте довше, тому збризкуйте рослину регулярно. Раз на місяць квітка необхідно підгодовувати азотом і калієм.
Як змусити Пуансетію цвісти на наступне Різдво.
У квітні рослину необхідно обрізати до 10 сантиметрів. Посадіть її у відкритий грунт. Місце повинно бути не занадто сонячне. Температура в 15 – 18°C є ідеальною. Пуансетія починає цвісти тільки при коротких світлових днів, які бувають в грудні і січні. Тому в листопаді рослина має бути розміщене в темну кімнату і захищено від штучних джерел світла. Щоб пуансетія зацвіла, необхідно забезпечити їй температурний режим 18°C. Переконайтеся, що у приміщенні, де знаходиться квітка, не надто холодно.
Різдвяна легенда
Існує безліч легенд про те, чому Пуансетію називають Різдвяною зіркою і всі вони прекрасні – ось лише одна з них.
В одній маленькій Мексиканському селі напередодні Різдва люди готувалися до свята в честь народження немовляти Христа. Вся село брала участь у підготовці. Святково прикрашали сільську церкву та площу перед нею. Навіть діти допомагали, роблячи подарунки, які піднесуть немовляті Ісусу на Різдво.
Маленька Марія, теж готувалася. Марія жила в бідній родині, мати її працювала ткалею, і вони не могли дозволити собі нічого зайвого. Марія вирішила подарувати немовляті Ісусу красиве ковдрочку зіткану власними руками. У таємниці від мами Марія вирішила скористатися її ткацьким верстатом, але вона ще не вміла користуватися верстатом і заплутала нитки і її прекрасне ковдру було безнадійно зіпсовано. Маленька дівчинка була вбита горем, адже у неї не було подарунка Ісуса, як у інших дітей. Як вона піде на хресний хід без подарунка? Що покладе вона біля колиски немовляти Христа?
Настав Святвечір. Жителі села зібралися на площі перед церквою. Всі довкола були щасливі, у всіх були подарунки, вони ділилися своєю радістю і обговорювали – хто і що подарує. Всі були готові принести свій подарунок Христу. Всі, крім Марії, яка ховалася в тіні, спостерігаючи зі сльозами на очах, як розпочався хресний хід до церкви. Люди йшли з подарунками, запаленими свічками і співали пісні.
«У мене немає подарунка для немовляти Ісуса, Марія тихо шмигнула носом, – Я намагалася зробити щось красиве, але замість цього я все зіпсувала». Раптом Марія почула голос. Вона озирнулася і побачила лише яскраву зірку в небі; здавалося, вона парить і сяє над сільською церквою. Це зірка, говорила з нею?
«Марія, – вона знову почув голос, – немовля Ісус буде любити все, що ти даси, тому що це виходить з твого серця. Любов – це те, що робить будь-який подарунок особливим».
Марія втерла сльози і вийшла з тіні в якій ховалася. Неподалік вона помітила високі зелені бур’яни. Вона швидко наламала гілочок з куща, укривши їх під фартухом. Потім вона побігла вниз, до церкви.
До того часу, як Марія прийшла до церкви, свічки в ній горіли яскраво, і співав хор. Люди йшли по проходу, несучи свої дари немовляті Христу. Падре Франческо поклав фігурку дитятка Ісуса в ясла, навколо яких були розкладені подарунки інших дітей.
Марія злякалась, коли побачила всіх цих людей, одягнених в красиві одягу – вона ж була одягнена так погано. Вона спробувала прослизнути за однією з великих колон, але Падре Франческо побачив її.
«Маріє, Маріє, – гукнув він її, – Поспішай дівчинка, проходь, принеси свій подарунок!»
Марія була в жаху. Вона задавалася питанням: «чи Правильно буде втекти? Чи повинна я йти вперед?»
Падре помітив її страх і попросив її більш м’яко: «Марія, підійди сюди і подивися на немовля Ісуса. Залишилося Вільне місце для ще одного подарунка».
Коли Марія отямилася, вона виявила, що вже йде по головному проходу церкви.
«Що ховає Марія під фартухом? – шепотілися селяни, – Де її подарунок?»
Падре Франческо вийшов з вівтаря і підійшов з Марією до ясел. Марія схилила голову, промовила молитву, потім підняла фартушок, що б набрані нею бур’яни випали.
Люди в церкві ахнули: «Дивіться! Подивіться на ці славні квіти!»
Марія розплющила очі. Вона була вражена. Кожна гілочка бур’яну тепер була увінчана вогненної і яскравою червоною зіркою.
Диво сталося не тільки в церкві, але і за її стінами. Кожен бур’ян, гілочки якого нарвала Марія, тепер був усипаний яскраво-червоними зірками.
