Острів Ганса (Hans Island)- це неживий клаптик суші, навіть точніше скеля, розташована в Північній Атлантиці між Гренландією і Канадою. В свій час, при визначенні кордонів між островом, що належить Данії і країною на північноамериканському континенті, приналежність острова визначити не змогли і ось уже 30 років він є причиною найбыльш невинного на планеті територіального конфлікту.
На острові Ганса нічого не росте, оскільки там немає ні ґрунту, ні прісної води і, зрозуміло, населення. Навіть сніг не затримується на гладкій поверхні каменю і вітром в океан постійними шквальними вітрами. Здавалося б, кому потрібна млява скеля, розташована в одному з найбільш суворих куточків планети? Але ні Канада, ні Данія не збираються поступатися ні п’яді землі, яку вважають своєю.
Спочатку острів не належав нікому і взагалі не мав назви. Місцеві ескімоси відмінно знали про нього, не надавали скелі ніякого значення. Вперше острів обстежувала в 1920 році датська наукова експедиція, а в 1933 році острів Ганса, разом з Гренландією був приєднаний до Датського Королівства. Потім про острів на 50 років забули і згадували тільки під час навігації, як про перешкоду судноплавству.
Але потім настав час визначити морський кордон між Данією та Канадою, і про острів Ганса згадали. Річ у тім, що визначення морських рубежів доручили комп’ютеру, який без премудростей провів кордон точно по центру протоки, що відокремлює Гренландію від материка. Острів Ганса, як виявилося, знаходиться точно на лінії, визначеної електронним пристроєм.
Лінія кордону складалася з 127 коротких відрізків і не викликала жодних сумнівів у сторін, крім однієї ділянки — між точками під номерами 122 і 123. Саме тут і знаходився острів Ганса, який на момент розмежування нікого не зацікавив і залишився нічийним.
Спір про належність скелі розгорівся після того, як канадський нафтовидобувний концерн висадив на острові геологорозвідувальну експедицію, яка вивчила склад скелі і взяла проби льоду. Це викликало занепокоєння як в уряді Данії, так і Канади — раптом учені знайдуть там нафту або газ? Щоб нікому не було завидно, країни зібрали раду і домовилися залишити острів в спокої і не проводити там ніякої розвідки.
Але в 1984 році данці не витримали і надіслали на острів військових, які встановили на ньому флагшток, вивісивши на ньому прапор Данії. Під щоглою була залишена пляшка хорошого данського шнапсу з запискою «Ласкаво просимо на датський острів!».
Помітивши таке кричуще порушення нейтралітету, канадська сторона вивісила на флагштоку свій прапор і залишила пляшку канадського віскі «Canadian Club». Відтоді нещадна війна з прапорами і алкоголем триває 35-й рік. То одна, то інша сторона висаджуються на скелю, випивають спиртне опонента, залишають своє і, замінивши прапор, видаляється. Кінця протистояння за острів поки не видно — особливо він нікому не потрібен, а знищення випивки протиборчими сторонами вже перетворилося на традицію.
