Сьогодні багато пар незабаром після початку відносин приймають рішення пожити разом, не реєструючи шлюб офіційно. В основному це робиться у зв’язку зі страхом перед важким розлученням і негативним досвідом минулого життя. Зрозуміти, що за людина поруч, можна тільки поживши з ним під одним дахом. Чи Так це корисно для майбутнього люблячої пари і які «підводні» камені можуть виникнути в даній ситуації?
Всі ми хочемо убезпечити себе, уникнути болю і розчарування, тому прагнемо дізнатися потенційного чоловіка або дружину як можна краще. Воно і зрозуміло – багато людей, особливо в «цукерково-букетний» період, намагаються показати себе з найкращої сторони і видають себе за того, ким не є зовсім, а вся таємниця спливає вже після весілля. І тут починається – «де були мої очі!», «цей чоловік носив маску» та інше. Тому варіант життя в цивільному шлюбі має свої плюси.
Позитивні сторони спільного проживання до шлюбу
Перша і головна – ви можете оцінити все насправді: чи є у потенційного чоловіка дратівливі вас звички, як відбувається планування бюджету та ін. Спільний побут є лакмусовим папірцем у майбутніх відносинах. Наприклад, якщо ви хочете, щоб чоловік вам допомагав у якихось справах по господарству, не варто слухати його красиві промови про те, що він «завжди і за будь-яких обставин готовий». Досить побачити, як він веде себе у вашому спільному домі: звик до чистоти, з бажанням піклується про затишок… Після першого місяця спільного проживання маски будуть автоматично скинуті і проявиться справжня натура.
Також вважається, що у пар, які живуть разом до реєстрації шлюбу, не буде стресу після офіційного оформлення відносин – адже у них і так була сім’я, а значить, нічого нового не з’явиться.
Зі своїм хлопцем Євгеном дівчина познайомилася в спортзалі – його мужня фігура підкорила її з першого погляду. Та й вона сама відразу привернула увагу красеня – на заздрість іншим. Незабаром речі Олени непомітно перекочували до коханого, який знімав однокімнатну квартиру на околиці міста. Незважаючи на те, що її хлопець дуже стежив за своєю зовнішністю, вдома у нього було досить брудно і незатишно. Дівчина з запалом почала наводити порядок у спільному «гніздечку». На перших порах він ще якось намагався щось зробити і допомагав їй, хоч і з небажанням, але через пару місяців всі турботи про будинок лягли на героїню. Більше того, Євген почав ставитися до неї все більш вимогливо, влаштовував скандали, якщо дівчина не встигала прибрати його шкарпетки або випрати футболки, а сам спокійно в цей час сидів з друзями у барі або дивився футбол. Поживши якийсь час разом, героїня зрозуміла, що бути прибиральницею і домробітницею при здоровому чоловікові вона не має наміру, і пораділа, що ці відносини не були скріплені законом.
Негативні сторони співжиття
Тепер давайте додамо «ложку дьогтю» і розглянемо, ніж цивільний шлюб поганий для пар. Багато психологів відзначають, що такий варіант проживання зазвичай пропонують своїм партнерам невпевнені в собі люди, які не готові відкритися повністю почуттів і довіряти коханому. Вони не чекають серйозних стосунків, які несуть в собі в першу чергу відповідальність. Їм простіше «спробувати» – і в разі найменших проблем розлучитися, що в офіційному шлюбі майже неможливо.
Крім того, таке співжиття може тривати роками: з одного боку, є сім’я, а з іншого – ніхто нікому нічого не повинен. Особливо ця ситуація подобається чоловікам, які чудово почувають себе в ній, навіть завівши коханку, так як знають, що їх «громадянська дружина» безправна і нічого не зробить. Розставання буде легким – не треба розлучень і процедур по зміні прізвища та статусу, розділу майна. І жінка в цій ситуації залишається в самому невигідному положенні, віддавши своєму партнеру роки життя, любові і турботи.
Настя була ще студенткою, коли познайомилася з аспірантом Михайлом. Зустрівши пару місяців, вони вирішили з’їхатися і стали знімати спільно квартиру. Незважаючи на велику завантаженість в університеті (а дівчина вчилася на медика), вона встигала приготувати їжу, прибрати в квартирі, закупити продукти, попрати. Її коханий проводив більшу частину дня в цьому ж вузі – спочатку на своїх заняттях, а потім на уроках свого професора, в якого був асистентом. Приходив додому ввечері, а там його чекала Настя. Хлопець ставився до неї ласкаво, але поблажливо: адже дівчина була з провінції і, на його думку, повинна була бути вдячна за те, що він звернув на неї увагу. У своїх мріях Михайло бачив себе професором і вченим, а його дружина повинна була присвятити своє життя служінню його таланту. Йшли роки, Настя закінчила університет, вирішила влаштовуватися на роботу, але Михайло чинив опір цьому. Настя змирилася, залишилася на ролях домробітниці, при цьому офіційний шлюб пара не уклала. Минуло ще кілька років, Михайло вже працював у вузі, його кар’єра йшла в гору. Він став приходити додому пізно, відчувалося його охолодження до героїні. А через деякий час він запропонував їй роз’їхатися, так як вже майже рік зустрічався зі своєю студенткою. У підсумку Настя залишилася одна, без роботи і без сім’ї.
Резюмуючи сказане, хочеться відзначити, що іноді пара може пожити кілька місяців удвох. Однак гарантій того, що це піде їй на користь, немає.
