На підставі сучасних геоморфологічних досліджень можна досить точно простежити геологічну історію Чехії та прилеглої до неї Моравії з самого їх виникнення, тобто з утворення земної кори.
Там, де нині розташована Чехія, вже в глибокій старовині скупчилися породи, з яких протягом мільйонів років природа, як чудовий художник, створила чеські гори і рівнини. Можна також простежити подальші зміни, які відбувалися в цьому масиві. На великих глибинах, під постійним тиском сусідніх масивів і під впливом високої температури, а також під впливом термальних вод відбувалася кристалізація різних речовин, поки з них не утворився сланець, який внаслідок процесів горотворення виявився на поверхні; сланець — порода, типова для гірських масивів Чехії. В результаті подальшої вулканічної діяльності утворилися гранітні масиви, не менш типові для ландшафту країни. Таким чином, за приблизними обчисленнями геологів, більш ніж мільярд років тому було покладено початок утворенню поверхні земної кори, частина якої стала територією Чехії. Надалі природі потрібно було створити з цього матеріалу чудесні форми земної поверхні, які тільки одна вона могла створити і які так характерні для чеської території.
Процес утворення сучасного рельєфу країни почався в незапам’ятні часи, вже в найдавнішу епоху первинного утворення гір (палеозойська ера), в так званий кембрійський період. Вже тоді в результаті безперервної вулканічної діяльності в Чехії утворився гірський кряж, який потім протягом мільйонів років залишався головною ареною прояву творчих сил природи. Цей кряж — сучасні Брди, найдавніша гірська ланцюг в Чехії — тягнувся від центру країни на захід і південний захід. Надра цього гірського кряжу містять багаті поклади мінеральних корисних копалин. Найбільше значення для подальшого економічного розвитку Чехії мали залізні руди в крживо-клатско-рокицанской і срібні в пржибрамской зоні. Вже сотні мільйонів років тому в Чехії почали відкладатися ці мінеральні багатства, які в подальшому сприяли зростанню добробуту країни, що продовжується і в даний час.
Життя з’являлася тут спочатку ледь помітно, і перші ознаки життя потрібно віднести до того ж кембрийскому періоду. Коли протягом кембрійського періоду настав порівняльне затишшя, на місці нинішнього чеського плоскогір’я утворилося неглибоке море, яке було відносно дрібним при порівняльній висоті чеського плоскогір’я. На дні цього моря стали осідати характерні для сучасних чеських земель відклади — глини, піски і вапняки.
Особливо важливим було те, що море занесло сюди і перші організми, перші живі істоти. Це була морська фауна найпростіших, первинних ракоподібних — трилобітів. На суші в ті часи не було ще ніяких ознак життя. Але і поява цієї фауни було найбільшою віхою, визначною подією в історії чеської землі. На території нинішньої Чехії з’явилися перші живі організми.
Море зникло з цієї території, але життя більше вже ніколи не припинялася на чеських землях. Тваринний світ продовжував розвиватися і після обміління моря. З’явилися нові види тварин — головоногі, слимаки, пізніше — панцырные риби, корали. До цього ж часу відноситься поява перших рослин, розвивається найпростіша флора. Так виник досить своєрідний тваринний світ, який у поєднанні з особливостями геологічного розвитку Чехії і отримав власну назву — «чеський силур». «Чеський силур» придбав всесвітню популярність своїм надзвичайним багатством форм і видів, а також завдяки тому, що він являє собою картину безперервного розвитку однієї і тієї ж області протягом ста мільйонів років.
У Моравії в девонський період утворилася геологічні багата область, що тягнеться від Брно через Оломоуц і Пржеров до Межі і Опавско, з не меншим, ніж у Чехії, великою кількістю викопної фауни. Чудові вапняні відкладення девонського періоду в Моравії отримали всесвітню популярність. В Моравському Красі, в прославленому Слоупске і в інших печерах є що відносяться до цього ж часу виняткові, абсолютно фантастичної краси сталактити найрізноманітніших розмірів, форм, фарб і поєднань — справжнє диво художньої творчості природи,— викликають подив у всьому світі. Ці печери в більш пізній період послужили з’явився на території Чехії первісній людині першим, рідкісним в ті часи, притулком. Багатства ці, поклади корисних копалин в чеських землях, створювалися в дуже віддалені часи, віддалені від нас приблизно на 500-300 млн. років. Цим і завершився перший, порівняно спокійний період геологічної історії Чехії і Моравії. Вже наприкінці девону й далі, в кам’яновугільний період, починається наступний етап в історії нашої землі; це був період нових катастроф.
