Гладіолуси досить примхливі. Щоб вони радували пишним цвітіння, їх необхідно періодично підгодовувати. Які добрива краще використовувати? Коли починати підгодовувати?
Зміст статті
- Оптимальні терміни
- Чим можна удобрити?
- Спеціальні засоби
- Саморобні засоби
- Як правильно підгодовувати?
- Позакореневе добриво
- Корисні рекомендації
Гладіолуси вельми капризи. Щоб домогтися рясного цвітіння, садівники докладають чимало зусиль. Якщо рослина не буде отримувати достатнього харчування, то воно набере зелену масу і не дасть хорошого кількості квітконосів і бутонів на них. Гладіолус відмінно росте на ґрунтах, багатих чорноземом, і на супіщаному землі. Сама грунт повинна бути слабокислою. Чим вища кислотність, тим гірше буде цвітіння. Правильна підгодівля важлива не тільки для формування міцного стебла і великих бутонів, але для освіти діток, якими гладіолуси розмножуються.
Оптимальні терміни
Оптимально підгодовувати гладіолус у кілька етапів, причому склад добрив відрізняється від стадії росту і цвітіння, враховуючи необхідність у тих чи інших мікроелементах.
Перший етап – підготовка грунту восени. Його потрібно не тільки перекопати, але і удобрити органічними добривами (гній або перегноєм). Місце кожні два роки міняти.
Другий етап – підживлення при посадці. Акцент робить на азотні добрива. Саме вони сприяють активному росту. Після посадки рекомендується використовувати мульчу.
Третій етап підживлення здійснюється, коли з’явиться 2-3 цей лист, тобто у фазі активного росту. Тут також рекомендовані азотні добрива, наприклад, можна полити сечовиною (3 ч. л. на 5 л відстояної води). Поливати під корінь.
На четвертому етапі, коли з’являється шостий аркуш, вводиться фосфорні і калійні добрива, а також мінеральні комплекси. В іншому випадку в період бутонізації гладіолус не зможе набрати бутони.
Коли в липні гладіолус випускає стрілки з квітконосами, настає наступний етап підживлення. Рослина прополюють, розпушують, потім поливають. Часто використовують суперфосфат і сечовину.
Триває прикорм і під час цвітіння решту літа. На відміну від інших етапів ніякого азоту.
Останній етап підживлення здійснюється в серпні або на початку осені, коли рослина вже відквітнули. Тут підживлюють цибулини.
Чим можна удобрити?
Гладіолуси відрізняються тривалим періодом вегетації. Для повноцінного росту і цвітіння вони постійно потребують живильний речовинах. Тому підживлення необхідні, щоб заповнити виникає дефіцит. Потреба виникає в азоті, калій і фосфор.
Азот забезпечує швидкий ріст, за рахунок утворення білкових речовин. Вносити на стадії зростання. Визначити брак або надлишок можна за кольором листя. У першому випадку вони світлі, блідо-зелені, а в другому, навпаки, темні і насичені. Надлишок азоту також негативно позначається на рослині, збільшується зелена маса, з-за чого пригнічується імунна система, і гладіолус може захворіти.
Калій необхідний для нормального метаболізму рослини, сприяє виробленню вуглеводів, підвищує стійкість до хвороб, інфекцій і зниження температури повітря. При дефіциті цього мінералу страждають в першу чергу цибулини, порушується процес харчування. Відповідно це відбивається на всьому гладиолусе, від листя до бутонів. Підгодовувати можна як на початку росту, так і в період цвітіння.
Фосфор стимулює зростання бутонів, безпосередньо впливає на їх кількість і розмір, також відповідає за вуглеводневий обмін. Тому вносити добриво слід в період активного цвітіння. При недоліку фосфору бутонів утворюється мало, вони погано цвітуть, або їх може не бути зовсім.
Спеціальні засоби
Гладіолуси воліють мінеральні добрива, тому краще готувати коктейль з різних елементів. Поливати слід між рядами з розрахунку 10-15 л на квадратний метр грунту. Гладіолус також потребує залозі, кобальті, сірці і цинку. Для цього розводять у воді перманганат калію, борну кислоту, нітрат кобальту, сульфат цинку, сульфат марганцю, мідний купорос. Граничний вміст кожної речовини в розчині не повинна перевищувати 2 г. Інакше рослина може загинути.
Найчастіше в якості джерела азоту використовують сечовину, амонію сульфат або аміачну селітру. Сечовина містить 46% азоту. Якщо використовується спільно з органічними добривами, то її дозу знижують на третину. Азот з сульфату амонію засвоюється набагато легше, відмінно підходить для нейтральних і лужних ґрунтів, підвищує кислотність. Відмінно засвоюється в комплексі з іншими добривами, але не можна змішувати з деревною смолою. У аміачній селітрі міститься ще і сірка, що дозволяє азоту краще засвоюватися, стимулює ріст рослини. Якщо грунт кислотна, то слід використовувати спільно з карбонатом кальцію (1:0,75).
Можна використовувати готові мінеральні суміші, такі як Кеміра Універсал, Фертика люкс, Нітрофоска або Аммофоска. Також відмінно підійдуть різні мультикомплекси для ягід і овочів.
Саморобні засоби
Можна використовувати компост, гній та пташиний послід. Також використовувати подрібнену шкаралупу від сирих курячих яєць.
Ефективно показало себе зелене добриво в період появи 6-7 листків. Для його виготовлення береться будь-яка ємність, наприклад, відро або бочку. Наповнити її бур’янистою травою на 2/3. Залити водою і настоювати близько тижня. Якщо погода спекотна, то термін можна скоротити за 3-4 днів. Потім додати деревної золи, товчену шкаралупу від сирих курячих яєць, гній або перегній, фітоспорин. Дати настоятися ще добу. Отриману суміш розвести в пропорції 1 склянка на 10 л води.
Додатково можна підгодовувати органікою : по одній частині коровьево, кінського гною і пташиного посліду. 1 л гною на відро води, настоювати 4 дні. 1 л настояного гною розвести у відрі води і полити між рядами.
Відмінно підходить для підживлення компост. Але для його дозрівання потрібен час. Необхідно викопати яму на ділянці і засипати праці траву після прополки. Так в яму можна додавати гній і харчові відходи, такі як овочеві очищення, куряча шкаралупа і т. п. До весни вміст має перегнити. Компост також рекомендується розводити.
Щоб стимулювати цвітіння можна підгодувати банановою шкіркою. Вона також захищає від попелиці. Для цього свіжі шкурки нарізають, заливають водою і залишають на тиждень. Такий підгодівлі потрібно багато, і вона не завжди може повністю замінити мінеральні фосфорні добрива.
Як правильно підгодовувати?
Ще перед посадкою необхідно восени підготувати ділянку. Грунт глибоко і ретельно перекопується і удобрюється, наприклад гноєм (2 відра на квадратний метр). Додатково внести фосфорно-калійні добрива (40 гр на квадратний метр). Навесні, за три тижні до посадки, ґрунт рекомендується додатково удобрювати сечовиною (20 гр. На 10 л води). Можна також пролити часниковою водою, щоб захистити від шкідників. Гладіолуси висаджуються в теплих, сонячних місцях, закритих від протягів.
Самі цибулини перед посадкою слід потримати в розчині біостимулятора, щоб вони напевно проросли. При посадці можна пролити землю фитоспорином або марганцівкою. Також можна застосувати мульчування. Краще всього підійдуть стебла і листя люпину і бобових, але можна використовувати і будь-яку іншу траву, попередньо видаливши насіння. Викладати траву слід між цибулинами на відстані 5-6 см, але не в саму лунку під корінь.
Під час появи 2-3 аркушів слід підгодувати гладіолуси азотом. Для цього можна використовувати аміачну селітру, сечовина, сульфат амонію, натрієву або калійну селітру (20-30 г на 10 л води). Поливати під корінь. При кислому грунті добриво можна просто розкидати. Якщо у грунт додавалися органічні добрива, то розмір підживлення слід знизити до 10-15 гр на 10 л води. При використанні сульфату амонію не можна підгодовувати рослини деревною золою.
Коли стебла тільки пішли в ріст, потрібно рясного підживлення використовувати азотні добрива. Його нестачу можна визначити з блідо-зеленим листям. Якщо вона темно зеленого кольору, то азоту занадто багато, що теж погано позначається на рослині.
Коли з’являється шостий лист необхідно зробити до азоту додати фосфор і калій. Можна використовувати комплекси для овочів або ягід. Далі підживлення здійснюють, коли гладіолуси пускають квітконоси. Можна використовувати суперфосфат, який розкидається по ділянці (40 гр на квадрат), а потім розвести сечовину і полити (20 гр на 10 л води).
Щоб бутони швидше зацвіли, необхідний фосфор. При його нестачі самих кольорів утворюється мало і вони погано розпускаються. Власне, як тільки з’явилося 5-6 аркушів, вже необхідно давати фосфор, а також обов’язково підгодовувати в період бутонізації.
Можна використовувати розчин сечовини і сірчанокислого калію (по 15 гр), суперфосфату (30 гр) і 10 літрів води. Поливати між рядами. Одночасно можна підгодувати готовими комплексними добривами з мікроелементами.
Для пишного цвітіння проводиться чергова підживлення калійними і фосфорними добривами, при цьому виключається азот. Досить розвести сірчанокислий калій і суперфосфат і полити квіти.
Остання підживлення здійснюється вже після повного опадання квітконосів, зазвичай це наприкінці серпня або на початку вересня. Поливають суперфосфатом і сульфатом калію по 30 гр кожного на 10 л води. Додатково землю з цибулинами рекомендується окропити розчином перманганату калію (5 гр на 10 л води).
Позакореневе добриво
Для прискорення росту і цвітіння можна використовувати також і позакореневе підживлення в три етапи. На стадії бутонізації обприскують розчином калію перманганату, мідним купоросом, борною кислотою або спеціальною сумішшю мікроелементів для квітів.
Для збільшення кількості бутонів, їх яскравості в кінці червня слід обприскати розчином із марганцівки (1,5 гр), мідного купоросу (1,5 гр), борної кислоти (1 гр), сульфату магнію (1гр), нітрату кобальту (0,1 гр), сульфату цинку (0,3 гр) і 10 л води.
В кінці липня проводиться третя підгодівля, дає змогу зав’язати більше бутонів. Позакореневе добриво здійснюють в похмурі дні або ввечері, коли немає активного сонця. Обприскуються аркуші з обох боків. Останнє обприскування проводиться в серпні або на початку вересня, щоб отримати більше діток для розведення.
Корисні рекомендації
Гладіолуси рекомендується удобрювати рідкими сумішами під час поливу, оскільки вони не мають довгу кореневу систему. Саме тому їх рекомендується часто рихлити, обов’язково прополювати і стежити за тим, щоб земляни пересихала. Оптимально розділити підживлення на дві частини і вносити з різницею в тиждень на кожній стадії. Для кращого засвоєння поживних речовин землю навколо рослини необхідно регулярно розпушувати.
Підгодівля вноситься у вологий грунт, а після обов’язково здійснюється полив. Вносити добрива краще у вечірній час або рано вранці.
Не можна підгодовувати в період дощів. Вони виперуть з грунту всі добрива, або поживні речовини підуть глибоко в землю, де коротка коренева система гладіолусів не дотягнеться. Краще підгодувати гладіолуси по закінченню дощів. Якщо опади випали після внесення добрив, процедуру мінералізації слід повторити. В період похолодання також слід утриматися від підгодівлі.
Гладіолуси не люблять жити на одному місці. Вони почнуть чахнути навіть при регулярному підживленні. Тому їх рекомендується пересаджувати кожні 1-2 роки. Краще не вибирати місця у відкритому грунті, квіти вельми примхливі і не люблять протягів.
Поливати рослини слід не рідше одного разу на тиждень, а регулярний правильний прикорм подовжує період цвітіння рослини. При надлежавшем догляді квіти будуть радувати садівників все літо і початок осені.
