Дитина спить багато чи мало, неспокійно або міцно, які ознаки сонливості у малюка і як вчасно визначити, що дитині пора спати – з цими питаннями більшість батьків не може впоратися самостійно. І часто допускають помилки, не розуміючи, як важливий для немовляти здоровий і міцний сон.
Зміст статті
- Збільшення інтервалу між сном
- Звичка спати без батьків
- Не будіть сплячу дитину
- Не порушуйте сон дитини на догоду своєму особистому зручності
- Розділяйте час сну і час годування
- Не будіть дитину, якщо вона плаче уві сні
Ставши батьком, багато лякаються більшості природних речей, які відбуваються з дитиною. Потрібен час, сили і терпіння, щоб невідоме і страшне зробити зрозумілим, знайти свій підхід до потреб дитини та її розвитку. Однією конкретною і страшною областю є дитячий сон.
Молодим батькам буває важко з’ясувати з перших днів, скільки годин потрібно дитині для повноцінного сну, як він спить і можна будити сплячу дитину. Ставити запитання лікарям марно, на жаль, медицина узагальнює і усереднює статистикою багато аспектів виховання.
Є кілька правил, які дозволять молодим батькам знайти підхід до своєї дитини і дати йому здоровий і повноцінний сон.
Визначте ознаки сонливості у малюка
У дорослих людей у сприйнятті є лише дві ознаки сонливості: позіхання і млявість. У дітей все набагато складніше, адже їх центральна нервова система ще не сформована до кінця, вони не вміють управляти своїм тілом і вчасно реагувати на втому.
Ознакою сонливості можу бути необґрунтований крик, загальна нервозність і потирання очей. Це вже пізні ознаки перевтоми і доводити до них не варто. Старші діти при сонливості стають “ручними”, просяться на руки до батька, чіпляються за нього. Починають неюклюже пересуватися, затинається і втрачають координацію рухів, або навпаки – стають гіперактивними, рухаються різко і швидко, шумлять. Немов намагаються виплеснути енергію – це теж пізній ознака перевтоми. Коли ступінь сонливості досягає свого піку – дитина починає хникати, плакати і протестувати спробі укласти його спати. Перевірити чи є дитина збуджений або просто грає – легко. Достатньо запропонувати йому нову гру або іграшку – втомлена дитина не відреагує, а грайливий і активний відразу ж переключить увагу на новинку.
Варто звернути увагу на те, що якщо дитина починається “біситися” у близьке до сну час, важливо змістити увагу і пропонувати спокійні ігри, прийняти теплу ванну чи інші методи, які вже стали звичними для батьків, для відволікання дитини.
У гіперактивного поведінки є дуже великий мінус – перезбуджена дитина не може заспокоїтися сам, як наслідок – він починає ридати, брикатися і плаче до тих пір, поки не втомиться і не засне. Тому дуже важливо виявити ранні ознаки сонливості у вашої дитини і навчитися ловити ці моменти, щоб вкласти дитину спати вчасно. Подібні виявлення ознак втоми допоможуть і самій дитині в майбутньому мати правильні звички і відчуття.
Немовлята сплять багато. Дуже багато.
Протягом дня здається, що дитина спить вкрай мало, якщо взагалі спить. Однак, немовля до півроку протягом доби спить від 14 до 22 години, і Всесвітня організація охорони здоров’я підтверджує ці цифри, як оптимальні.
Сон немовляти протягом дня розмитий на міцний сон, поверхневий і дрімоту, за півгодини, годину, парі годин і в сумі набирається достатня кількість для відпочинку його маленького організму. До року ця цифра знижується до 12, а до трьох років – до 9 годин сну. Тому, якщо вам здається, що малюк переплутав день з ніччю, спить дуже мало або навпаки багато, не варто переживати. Режим сну встановлюється до 6-7 місяців і велика частина неспання йде в денний час, а сон – у нічний. До 8 місяців, як правило, дитина вже спить безперервно від 5 годин у нічний час.
Збільшення інтервалу між сном
Ваша дитина може спати по півгодини, потім спати годину і знову на півгодини заснути. Можливо, сам дитина зараз сприймає цю форму, як комфортну, але згадаємо що своїм тілом він не управляє і звички встановлювати сам не вміє. Тільки батьки можуть навчити дитину правильним звичкам, пізнавати свої відчуття та робити з них висновки.
Намагайтеся поступово збільшувати інтервали між відходом до сну малюка, за десять-двадцять хвилин. Не доводьте до плачу і крику, але поки дитина веселий і задоволений, грає з рукою мами або жує пелюшку/брязкальце/гризунок – хай жує. Режим сну корисний і має сенс після півроку, до цього часу дитину до режиму сну необхідно підводити поступово.
Звичка спати без батьків
У перші місяці після народження, дитині необхідно тепло батьків поруч для відчуття безпеки. Маленький дитина, прокинувшись, може злякатися, залишившись один. Відмінним рішенням, яке визнають повсюдно, є приставлення дитячого ліжечка до ліжка батьків. У цьому випадку мама завжди може протягнути руку до малюка, даючи відчуття безпеки і тепла, але при цьому ризик розбудити дитину своїми рухами або нашкодити йому уві сні – знижується.
Поступово міняйте методи, які використовуються для відходу до сну. Відмовляйтеся від заколисування на руках, це так само не йде на користь спині батьків, адже дитина стає важче і на поперек йде велике навантаження. Якщо дитина звикла засинати під час годування, переведіть процес в горизонтальний – лежачи на ліжку. Дитина звикає засипати на нерухомій рівній поверхні, а не на руках батьків, і з засипаням в ліжечку проблем в майбутньому не виникне.
Не будіть сплячу дитину
Немає нічого гірше, ніж дитина, якого насильно вивели з фази глибокого сну. Якщо ваша дитина заснула, дозвольте йому спати так довго, скільки йому потрібно.
Звичайно, реалії сучасного життя активних батьків і графіка роботи поліклініки не завжди співпадають з потребами дитини, і це теж необхідно враховувати. Крім розуміння ознак сонливості у дітей, про яких написано вище, постарайтеся виявити для себе ознаки різних фаз сну вашої дитини.
Глибокий сон (міцно закриті очі, глибокого і розмірене дихання, відсутність руху очей під повіками) і поверхневий сон (рух очей по століттями, порушений ритм дихання, зітхання, посмикування рук і ніг) відрізняються. І якщо ваш малюк міцно спить під час візиту до лікаря, займіть час на бесіду з лікарем, задайте питання перед оглядом. Ви легко визначите по диханню, що малюк перейшов в іншу фазу і зможете розбудити його без втрат.
Не порушуйте сон дитини на догоду своєму особистому зручності
Здавалося б, спокусливо підлаштувати сон дитини під свої завдання, щоб він спав тоді, коли батькам необхідно зробити справи по дому, попрацювати, зайнятися чимось цікавим для себе. Звичайно, власні інтереси дуже важливі для дорослого, щоб не провалитися в побутову поруку і не замкнутися на дитину.
Однак, сон дитини багато в чому є фундаментом для здорової центральної нервової системи, поведінки, поведінкових реакцій, розвитку інтелекту та багатьох інших найважливіших аспектів життя немовляти. Не варто йти на компроміс зі сном дитини, якщо у вас виникли раптові справи. Будь-яку справу можна перенести, просто це буде не так зручно для дорослого. Замість того, щоб змушувати дитини спати за розкладом, зручному вам, складіть розклад своїх справ з плаваючим часом виконання, щоб можна було потрапити в момент відпочинку дитини.
Розділяйте час сну і час годування
Для новонароджених в порядку речей спати відразу після їжі, під час їжі, замість їжі.. Але чим старше стає дитина, тим більше проміжок між сном і годуванням необхідно робити.
Крім того, що відразу після їжі дитина може відригнути “зайве”, так і після їжі часто виникають позиви в туалет у маленьких дітей. Переодягнути і підмити сплячу дитину – то ще пригода, і дає нам можливість подивитися на пункт вище за текстом – не будити дитину у фазі глибокого сну. Поступово збільшуйте інтервал, навіть якщо після їжі малюк сонний і мляво блимає. Відверніть його ненадовго грою, розмовою, казкою. Корисно малювати для дитини, показуючи йому можливості власних рук, навчати дрібній моториці.
Не будіть дитину, якщо він плаче уві сні
Для дитини абсолютно природно видавати звуки і метушитися уві сні. Він може чхати, гикати, плакати чи навіть скрикувати, при цьому не прокидаючись. Робити судомний вдих або видих, смикати руками і ногами. Це ознаки заспокоєння центральний нервової системи перед зануренням у глибоку фазу сну, не варто панікувати або лякатися, якщо дитина раптом скрикнув маленької чайкою на всю квартиру, налякавши кішку, тата і сусідів. Спокійно підійдіть до ліжечка і переконайтеся, що дитина справді спить. Ви можете м’яко покласти долоню на живіт, зігріваючи, або легку теплу грілку, нагріту праскою або своїм теплом пелюшку. Відчуття тепла сигналізує малюкові, що він не один, це допоможе йому не прокидаючись заспокоїтися і продовжити спати. Якщо ж малюк продовжує плакати, нервувати і погано спить – постарайтеся не будити його і взяти при цьому на руки. Може бути, він перед сном дуже збудився і заспокоїтися самостійно не може, для цього йому потрібно тепло батьків і може бути м’який шепіт або “білий” шум.
Молодим батькам в цілому дуже складно даються перші місяці і навіть роки батьківства. Багато речей неможливо загугліть, дізнатися і перенести чийсь досвід на свою дитину, адже малюки різні, в сім’ях різна обстановка і різні звички. Ці правила, описані вище, допоможуть батькам не тільки краще зрозуміти свого малюка, але і навчити його виробити здорові звички сну.
