Лобода – досить невибаглива рослина. Її можна зустріти на полях, в садах, виноградниках та в багатьох інших місцях. Багато вважають лободу бур’яном, але вона має і корисними якостями.
Зміст статті
- Що таке лобода
- Корисні властивості лободи
Що таке лобода
Лобода – це однорічна трав’яниста рослина з родини лободових. У неї досить великі листя, трикутні внизу і подовжені вгорі. Висота дорослої рослини близько одного метра.
Цвіте рослина з липня по вересень дрібненькими квітками, які часто зібрані в рихлі суцвіття або помилкові колосся.
Існує близько 100 різновидів лободи, більшу частину з яких в сільському господарстві зараховують до бур’янів. Однак лобода є постійним рослиною на полях, засаджених зерновими культурами. Іноді її вирощують в якості садового декоративного рослини.
В Україні росте близько 20 видів лободи, серед яких найбільш поширеними є:
- списоподібна;
- татарська;
- лискуча;
- розлога;
- разносемянная.
Корисні властивості лободи
Одним з корисних якостей лободи є її здатність накопичувати в листі елементи, що містяться в ґрунті. Саме із-за цієї властивості її використовують у сільському господарстві для очищення земель.
В минулому з лободи готували супи, каші і додавали її в випічку. Але робили це у випадках крайньої потреби або голоду. Проте зараз з поверненням інтересу до нетрадиційної медицини, насіння і листя лободи рекомендують додавати в їжу в лікувальних цілях.
Сучасна медицина не вважає лободу цінним рослиною, проте з нею є маса народних лікарських рецептів. Найбільш корисною вважається садова лобода, яка відрізняється від інших видів менш гірким смаком і багряно-червоним кольором листя.
Ще в давнину люди знали про цілющі властивості цієї рослини. Лободу використовували для лікування кашлю, для зняття болю і спазмів, її відвари застосовували при лікуванні жовчного міхура.
Містяться в лебедя пектини і клітковина добре виводять шлаки, а її насіння є засобом для усунення сильних запорів.
Для приготування відварів лікарських, соку і настоянок зазвичай беруть свіжу надземну частину лободи. Для лікарських зборів її засушують і подрібнюють.
Застосування лободи має ряд протипоказань. Її не можна вживати при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, так як одними з побічних дій рослини є сильна блювота і діарея. У результаті порушується стан слизової шлунка і кишечника.
Ще один важливий момент – можлива токсичність рослини. У листі лободи скупчується велика кількість токсинів з грунту, які можуть бути небезпечні для здоров’я.
Лікар може порадити прийом лободи всередину тільки з двома цілями – викликати діарею (при тривалому запорі) або блювання (при харчовому отруєнні). В інших випадках офіційна медицина рекомендує застосовувати препарати рослини тільки зовнішньо. Наприклад, розпарені листя лободи застосовують в якості компресів для усунення артритних болів.
Заготовляють лободу протягом усього літа. Потрібно збирати молоді листя, що ростуть ближче до верхівки, так як вони ще не встигають накопичити багато токсинів. Кращі місця для збору – поляни, що знаходяться далеко від великих міст і автомагістралей або ділянки, господарі яких практикують еко-землеробство. На зиму лободу сушать і приймають у вигляді відварів.
