Для тих, хто не знає, що таке укол і як його робити, йому все одно, скільки вводити мілілітрів. Рідина для ін’єкцій вимірюється не в міліграмах, а в мілілітрах – це необхідно запам’ятати всім. Так що вимірювати в шприцах не дуже складно.
Для початку необхідно дізнатися, що таке укол. Насправді укол називається ще ін’єкцією – це певний спосіб введення лікарських засобів, це робиться шляхом проколювання введення препарату через шприц у якісь певні тканини. Тут необхідно пам’ятати про те, що є спеціальні обмеження за кількістю ліки, яке вводиться в організм кішки.
Також у всіх виникає таке питання, а навіщо ж насправді вчитися вводити уколи. Якщо ж навчитися робити уколи, то це допоможе людина не витрачати стільки часу і грошей, а також допоможе врятувати життя кішці. А ще таким способом можна заробити гроші, допомагаючи іншим.
Перше і найголовніше правило – це стерильність і, звичайно ж, правильне місце для проведення ін’єкцій, а ще правильність набору доз. Лікар у ветлікарні повинен вказати деякі скорочення: в/м – це означає, що необхідно вводити внутрішньом’язово, зазвичай це робиться в стегно; п/к – робити треба підшкірно, наприклад в холку. Куди робити ін’єкцію кішці тепер зрозуміло.
Необхідно підібрати для кішки правильний шприц, адже для них підходять далеко не всі. Робити укол потрібно стерильним шприцом, який повинен бути правильно підібраний по всім критеріям.
Для того щоб робити укол внутрішньом’язово кішці, необхідно купити «інсуліновий» шприц. Але вони підходять тільки тоді, коли розмір ін’єкції не перевищує 1 мілілітра. У них малий діаметр голок, саме тому ідеальний для кішок. Для середньої і великої кішки таку голку можна ввести на всю довжину, вона нічого особливого не відчує.
Перед тим, як застосовувати деякі препарати, їх потрібно струснути, на рахунок цього необхідно прочитати інструкцію. Як зробити укол кішці правильно? Це знає далеко не кожен, але скоро все буде зрозуміло. Відкрити ампулу необхідно спеціальною пилочкою, яка знаходиться в коробочці, потім відірвати верхівку ваткою.
Такі шприци буду придатні практично для всіх типів препаратів. Якщо ж розчин густий і масляний, то гарувати таким шприцом буде дуже важко. Для таких ін’єкцій потрібно шприц на 2-3 мл.
Підшкірні ін’єкції робляться в холку, для цього можна використовувати абсолютно різні шприци і з різним діаметром. Віддавати перевагу необхідно голці з маленькою голкою. У такому разі можна ще взяти великий шприц і переставити голку від маленького. Якщо ж препарат в’язкий і маслянистий, то краще всього користуватися голками від двох до трьох мілілітрів шприца.
Ось як потрібно набрати ліки в шприц: перше, що потрібно зробити – це помити руки, щоб вони були чистими, а шприц стерильним. Друге, що необхідно зробити – це потрібна чиста голка на кожне введення. Третє – це те, що не можна чіпати голку руками. Четверте – це користуватися препаратами з відкритих ампул суворо забороняється.
Для того щоб заощадити можна взяти кілька стерильних шприців і набрати відразу в кілька, зберігати їх можна не більше трьох днів в холодильнику, перед тим як застосовувати їх, необхідно трошки підігріти.
Необхідно упевнитися, що в ампулі саме той засіб, який потрібно ввести. На ній має бути написано назву, ні в якому разі не застосовувати ампулу зі стертим назвою. Цього не можна робити, тому що ампули в коробках можуть бути переплутані, іноді ін’єкції можуть робитися різними людьми. Саме для цього потрібні назви.
Коли людина працює кішці внутрішньом’язово укол, то тут є всього два простих обмеження. Будь-яка ін’єкція – це микроотрава. Найважливіше, що чим обсяг препарату більше, тим повинна бути менше швидкість введення його в організм кішки.
Далі необхідно відкласти ампулу і взяти шприц голкою вгору. Тепер для введення всередину готове все.
Змішувати препарати в одному шприці ні в якому разі не можна. Внутрішньом’язове введення – це введення глибоко всередину м’язів. Найкраще робити укол в стегна, або ж в плечі – це робиться рідше. Коли людина вводить кішці ін’єкцію необхідно розуміти такі речі: м’яз повинна бути розслаблена, необхідно просто помасажувати лапку тваринного і трохи зігнути; змащувати шкіру спиртом не можна, так як у тварин вже є захисний шар; руками голку чіпати не можна – це необхідно запам’ятати; препарат не повинен бути холодним; не у всі точки стегна можна робити укол, адже там знаходяться нервові клітини; шприц повинен бути правильно спрямований.
Кішці можна робити укол не глибше ніж на один сантиметр. Шприц потрібно взяти відразу в правильному положенні, це робиться для того, щоб не переставляти пальці при тиску на поршень.
Хворобливі апарати доцільніше вводити в холку, адже там місце, яке не так відчутно. Шкіра на холці щільніші і товщі, буває так, що іноді гнеться навіть голка. Щоб її не зігнути вводити необхідно дуже акуратно. Для цього потрібно просто взяти складку шкіри на холці наверх і під кутом 45 градусів вколоти голку, але не глибоко. Як тільки голка почне провалюватися, то це означає, що можна натискати на поршень і вводити ліки. Дуже важливо, щоб складку не проколоти наскрізь і не зробити собі ін’єкцію, або просто вилити. Це робити необхідно дуже акуратно, без зайвих, не потрібних рухів.
Наприклад, обсяг один мілілітр необхідно вводити через дві-три секунди, 0,5 мілілітрів за одну секунду. Далі необхідно дивитися індивідуально. Кішкам не можна водити більше, ніж 1 – 1,5 мл на один раз. Тут необхідно на час забути про жалість, головне, що людина несе добро.
