Лейкоплакія («біла пляма», з грец.) – процес обмеженою зони покривного епітелію шийки матки, при якому виникає ороговіння декількох шарів і утворення інфільтратів. Лейкоплакія може бути як простий, так і пролиферирующей, з утворенням атипових клітин і представляють загрозу подальшого розвитку раку шийки матки. Комплексне лікування лейкоплакія шийки матки спрямоване на повне видалення осередку ураження.

Лейкоплакія підступна тим, що на всіх стадіях розвитку захворювання не дає симптомів і визначається, як правило, випадково, на черговому обстеженні у гінеколога. Лейкоплакія має вигляд білих утворень, що піднімаються у вигляді бляшок на слизовій оболонці шийки матки, а іноді – в просвіті шийки матки, в шийковому каналі.

Жінці при виявленні вогнищ лейкоплакії на обстеженні пропонується комплексна діагностика на визначення масивності процесу і виявлення інших, прихованих захворювань. Для цього використовують лабораторну діагностику мазків з шийки матки і піхви, біопсію, кольпоскопію, ультразвукове дослідження.

 

Для ранньої діагностики можливої присутності ракових клітин на ділянках з лейкоплаксией лікар бере мазок-відбиток з поверхні шийки матки, а також спеціальною ложечкою забирає вміст з цервікального каналу. Більш точну картину показує морфологічний зразок тканини епітелію, взятий за допомогою біопсії – таким чином можна дослідити глибокі шари епітелію на присутність в них атипових клітин.

Деякі жінки відзначають присутність непрямих ознак лейкоплакії: рясні білі, неприємний запах, виділення невеликої кількості крові після статевого акту.

 

Діагностика лейкоплакії та раннє виявлення білих бляшок, своєчасно розпочате лікування можуть запобігти більшості випадків ракових захворювань шийки матки.

Для цього потрібно вести скринінгову та роз’яснювальну роботу медичних служб, щоб жінки проходили профілактичний огляд у гінекологів хоча б раз у рік.

Більшість випадків лейкоплакії припадає на групу жінок з порушеннями менструальних циклів: аменореєю, олігоменореєю, а також жінок, які перенесли в минулому медичну процедуру діатермокоагуляції з приводу ерозії або псевдоерозії шийки матки.

 

Лікування – лейкоплакія шийки матки

Раніше в лікуванні лейкоплакії, як і при лікуванні ерозії шийки матки, застосовувався тільки один метод – діатермокоагуляція. В даний час арсенал лікування лейкоплакії значно розширено.

В сучасних клініках, поряд з диатермокоагуляцией, застосовують такі методи лікування лейкоплакії, як кріотерапія(вплив холодом), високоінтенсивна лазерна коагуляція, хімічна коагуляція, значний набір медикаментозних засобів для лікування супутніх захворювань і відновлення шийки матки після операції.

 

Окремої уваги заслуговують препарати хімічної коагуляції, а саме препарат солковагин, який показав відмінні результати по припікання уражених тканин епітелію шийки матки. Цей препарат діє повністю безболісно, може застосовуватися в умовах жіночої консультації, не вимагає складного обладнання, коагулює тканини на необхідну глибину, не залишаючи грубих рубців і загоюються ран. Хімічна коагуляція застосовується навіть у молодих родили жінок для лікування лейкоплакії. Надалі ці жінки не мають проблем з рубцями шийки матки, і народжують дітей природним шляхом.

Лазерна коагуляція також застосовується в амбулаторних умовах. Процедуру виконують до початку менструального циклу, офарбивши шийку матки розчином Люголя, щоб визначити точні межі необхідного припікання. Лазерний метод дозволяє виконати припікання найбільш точно, на необхідну глибину.

 

Вибору лікування лейкоплакії завжди передує ретельний діагностичний комплекс виявлення запальних захворювань у жінки. При запаленнях матки, придатків, піхви, вульви різної етіології та ступеня вираженості спочатку застосовують лікування запальних процесів.

При масивному процесі лейкоплакії, який зачіпає не тільки шийку матки, але і стінки піхви, операцію проводять у 2 етапи: на першому етапі виконують коагуляцію лазером вогнищ ураження на шийці матки, на другому етапі, який проводять в наступний менструальний цикл, лазером припікають або січуть уражені тканини піхви.

При глибокому масивному процесі виконують висічення і видалення ураженої шийки матки і стінок піхви.

 

Відновлення тканин після лікування лейкоплакії проходить за 2 тижні – 2 місяці, в залежності від поширеності процесу і супутніх захворювань, а також обраного методу лікування.

Метод лікування визначається лікарем залежно від віку пацієнтки, поширеності вогнища ураження, супутніх захворювань та морфологічних змін на шийці матки.

При лікуванні лейкоплакії, на післяопераційному етапі, небажано застосовувати для загоєння ранових поверхонь шийки матки такі загальноприйняті народні засоби, як масло шипшини, масло обліпихи, сік алое. Ці засоби посилюють регенерацію тканин і обмінні процеси в тканинах, і можуть викликати масивні проліферативні процеси і дисплазію шийки матки.

 

Профілактика лейкоплакії

До профілактики лейкоплакії відноситься своєчасна діагностика і лікування запальних захворювань жіночої статевої сфери, ерозії шийки матки.

Зменшення кількості абортів, правильне ведення пологів також відносяться до профілактики лейкоплакії, тому що будь-які травми шийки матки можуть спровокувати патологічний процес.

Жінки з порушеннями менструального циклу повинні отримувати своєчасне лікування по корекції гормонального фону і постійно спостерігатися у гінеколога.

 

Після коагуляції вогнищ лейкоплакії жінки повинні відвідувати гінеколога кожен місяць протягом першого року після операції для відстеження динаміки загоєння раневої поверхні на шийці матки, а також запобігання можливих рецидивів захворювання та отримання своєчасного лікування.

Кожна жінка, навіть без скарг на здоров’я, повинна відвідувати гінеколога в профілактичних цілях раз на півроку – рік.

Якщо проведено своєчасне правильне лікування лейкоплакія шийки матки виліковується без наслідків.

Теги: Лейкоплакія, рак шийки матки, коагуляція, лікування, діагностика, профілактика, запалення

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here