Англієць Генрі Ворслі один вирушив підкорювати крижаний континент. Генрі треба було виживати в самоті більше двох місяців і пройти пішки 1770 кілометрів.
Свій похід Ворслі присвятив ірландському мандрівникові Ернесту Шеклтону, який намагався перетнути Антарктиду на початку XX століття, але змушений був припинити експедицію в 1916 році. Друга мета, яку переслідував Генрі Ворслі, — зібрати 100 тисяч фунтів стерлінгів на лікування колишніх військових, які отримали поранення.
Ернест Шеклтон
Маршрут Генрі Ворслі
Мандрівник був хорошим другом принца Вільяма. Ті самі 100 тисяч, які Генрі все-таки зібрав своєю експедицією, підуть у фонд Endeavour, що знаходиться під патронажем герцога Кембриджського. На Різдво, коли Ворслі був в середині свого походу, принц Вільям зв’язався з ним, щоб особисто привітати зі святом.
Експедиція Ворслі почалася в середині листопада.
Генрі Ворслі збирався перетнути крижаний континент самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Протягом усієї подорожі погодні умови були жахливими: Ворслі доводилося виживати при неймовірно низьких температурах (-44 C), терпіти сухий сніг, що б’є в обличчя, і за кілька днів перечікувати страшні снігові бурі. Незважаючи на це, Ворслі ніколи не втрачав бадьорості духу.
2 січня, на 51-й день подорожі, Генрі досяг Південного полюса.
На 70-й день подорожі Ворслі був виснажений і сильно зневоднений. Його дружина просила команду підтримки негайно забрати Генрі, але за домовленістю з самим мандрівником рятувальники могли прийти на допомогу лише в разі, якщо про це повідомить сам Генрі. Він викликав рятувальників на 71-й день. До кінця шляху Генрі Ворслі залишалося пройти 50 кілометрів.
25 січня дружина Генрі повідомила ЗМІ, що, незважаючи на всі зусилля лікарів, мандрівник помер в одній з лікарень Чилі від виснаження, зневоднення і гострого перитоніту.
