Прояв любові матері і батька зовсім не схожі. Мати любить дитину так, як-ніби це закладено генетично, а батько навпаки підходить до цього питання предметно.
Дуже часто батьки не беруть участі в іграх з немовлятами, цілком і повністю надаючи це заняття мамі. Ігри дають можливість дитині звикнути до батька, до його зовнішності і тембру голосу. Підростаючи, дитина не буде сприймати його як щось чуже. У свою чергу батько вчиться розуміти своє дитя з перших днів життя.
Батько для сина, це насамперед підтримка і захист. Налагодити відношення з маленьким синочком нескладно, від папи потрібно всього лише спілкування і щирий інтерес до його справ.
Зі школярем батько може грати в чоловічі ігри – футбол, хокей, баскетбол. Також батько може займатися з ним чоловічими домашніми справами. Забити разом цвях, повісити полицю або взяти синочка в гараж. Тільки постійно бачачи перед собою приклад, хлопчик виросте справжнім чоловіком. Син хоче рівноправних відносин з батьком. І часто підлітковий бунт в сім’ї викликаний саме небажанням батька бачити у своєму сині рівного чоловіка.
Всі діти пустують, і батьки змушені їх карати. Татусеві покарання зазвичай більш жорсткі, ніж покарання матері. Фізичне покарання буде набагато ефективніше і краще, ніж приниження і глузування. Потрібно просто пояснювати допущені помилки.
Основа стосунків батька з сином, це довіра. Батько завжди повинен цікавитися життям сина, бути поруч. Якщо тато залишається байдужим, у сина зникає потреба в спілкуванні з ним. Син знайде собі більш вдячного слухача, або замкнеться в собі. А у відносинах батько – син, з’явиться тріщина.
