Для тих, хто не вірить у вічне кохання, фотограф Лорен Флейшман зробила серію знімків “Love Ever After”, у якій відтворила ніжні почуття подружніх пар, одружених протягом більше 50 років.
Євген Кісін: «Я познайомився з дружиною на танцях у 1938-му році. Друг запросив на танці і пообіцяв, що там буде багато красивих дівчат. До моєї майбутньої дружини вже підійшов один хлопець, але вона йому відмовила в танці. Я боявся, але ризикнув. Так все і закрутилося».
Енджі Терранова про стосунки з чоловіком: «Коли ви живете, рука об руку десятки років, то зовсім не помічаєте старіння. Це дуже важливо. Ніхто не думає про те, що завтра тобі виповниться 84 і ти ще більше постарієш. Радійте кожному спільному миті».
Мойсею Рубинштейну 88 років, а його дружині 85. Все, чого вони хочуть прожити разом ще хоча б років 5-6: «Ми сподіваємося дочекатися весіль своїх онуків. Це найголовніше, після небажання залишитися наодинці».
Лейла Рамос: «Ми старіємо і цього не уникнути. Але ми не змінюємося в серці, і з кожним днем почуття тільки міцніють. Принаймні, так відчуваю я і вірю, що мій чоловік теж. Він – моя перша любов».
Голда Поллак: «Ми були знайомі ще до війни. Однак, він був значно старший і не звертав на мене уваги. Після повернення з війни, ми дізналися один одного ближче. Це не було кохання з першого погляду. У серпні ми відсвяткуємо 63 роки спільного життя».
Шейла Ньюман: «Мені потрібно було написати роботу по музиці. Мама порадила звернутися до Давида. Він сказав, що допоможе, але тільки за умови, що роботу я все одно буду писати сама. Музика – те, що нас зблизило. А потім він запросив мене на зустріч армійських друзів».
Яків Шапирштейн: «В чому секрет любові? Вибачте, я не розкриваю свої секрети».
Фред і Френ Футтерман: «не Можна забувати, що часи змінилися. Ми познайомилися в 1939-му, у нас не було грошей. Наша компанія завжди зустрічалася в квартирці нашої спільної подруги Бетті. Не було таких речей, як побачення або романтичні вечері в ресторанах. Для нас цих речей не було, тому що у нас не було грошей. Тому ми просто насолоджувалися компанією один одного».
Дзін Лін Чен і Лаі Мей Чен: «Ми познайомилися в Китаї. Я був у відпустці в іншому місті, і ми зустрічалися всього три дні. Ми жили дуже далеко один від одного, тому, коли я повернувся додому, між нами зав’язалася переписка. В той час у нас не було навіть телефонів! Ми писали листи щотижня, але вони йшли по 20 днів. Так ми листувалися п’ять років».
Ейб і Джин Смолл: «14 квітня ми відзначимо нашу 68-ту річницю. Так-так, ви не помилилися! Друзі запитують, як мені вдалося знайти таку жінку, як Джин. У мене тільки одне пояснення – я молився».
Сол і Глорія Гольцман: «Я була з тих дівчат, що закохуються з першого погляду. Тому часто на наступний день після знайомства я вже розповідала подругам, що закохалася по вуха! Але після першого побачення з Солом я не відчула цього. Думаю, це лише доводить те, що не можна судити по першому враженню. Не все трапляється відразу, але з часом, дізнаючись людини все краще, ти закохуєшся в нього все більше і більше».
