В цифровій століття деякі слова, які, здавалося б, добре відомі, іноді використовують в новому значенні. Сьогодні поговоримо про один з них. Адресат – це хто такий?
Класичне розуміння
Перше значення даного слова, природно, відноситься перш за все до поштовими відправленнями (листами, телеграмами, посилок). Люди (принаймні раніше, до винаходу Інтернету та електронної пошти) з великою охотою писали один одному паперові листи. Так от, адресат – це той, хто був вказаний як одержувач послань. Таке значення пропонує словник Ожегова та Шведової.
Розширення значення слова «адресат» сьогодні
Наші дні не тільки пред’являють до слів свої вимоги, але й насичують їх новим змістом. Зараз модно говорити про «адресата», коли мова йде майже про будь-який рукотворний предмет, будь то творчість або товар. Звичайно, коли рекламується товар, то мається на увазі споживач або аудиторія, але в цьому ж ряду стоїть і «адресат» – це той, на кого розраховує виробник матеріальних або духовних благ передусім.
Коли критики досліджують фільм або книгу, вони іноді запитують у своїх статтях: «А хто адресат цього твору мистецтва?». Так зазвичай відбувається в тому випадку, якщо сенс фільму або книги не дуже зрозумілий. Для кого саме вони зроблені і на кого розраховано?
Сьогодні навіть таке конкретне слово, як «адресат» (це насамперед одержувач поштових відправлень) розмивається і перетворюється на невизначений. Уніфікована епоха стандартизує і мова, якою користуються люди.
Слово «адресат» все ж краще вживати в його першому значенні, коли мова йде про листи. Коли ж під «адресатами» розуміються «читачі» або «глядачі», то слід використовувати саме останні терміни, щоб не затемнювати сенсу написаного чи сказаного. Хоча під час моди на калькування з іноземних мов (насамперед, звичайно, англійської) «адресат» за невизначеності не поступається, наприклад, слова «меседж», яка теж у великій пошані сьогодні.
Але це справа смаку. Класичне значення слова «адресат» зафіксовано у словнику. Але їм не втрачено і те, що ми розглядали вище: «адресат» в сенсі «глядача» або «читача», «основний одержувач» того чи іншого твору мистецтва. Тому людина вільна вибирати, який саме контекст вбудувати аналізоване слово.
