Багато з тих, хто народилися і виросли в Радянському Союзі, напевно, пам’ятають невеликі мікроавтобуси, а може бути і мінівени – РАФ-977. У цій моделі цікава історія, зараз їх практично немає, а відновлені примірники стоять в гаражах колекціонерів.

Малюк з Риги

До створення цього мікроавтобуса приступили в 1958 році в Ризі. Перша машина викликала безліч докорів, та й назва у неї було дуже дивне – «Фестиваль». Все тому що показали її всієї автомобільної громадськості як раз в день проведення Фестивалю молоді і студентів у Москві.

На жаль, конструкція мала мінуси і викликала безліч докорів. Кузов не володів достатньою надійністю, база вузлів і агрегатів до того моменту вже була сильно застарілої. Також не дуже стильно виглядала передня частина – фари були посаджені занадто близько, а хромована решітка радіатора була виготовлена з дуже тонких горизонтальних брусів.

На базі «Волги»

В цей же час на заводах ГАЗ запустили виробництво ГАЗ-21. І ось, вже влітку показали новий «Фестиваль». На відміну від своїх прототипів, де кузов був не несучим, ця модель мала справжню раму, яку конструктори інтегрували в силові елементи. Можливості вузлів від «Волги» ледь покривали потреби мікроавтобуса, повна маса якого становила понад 2,5 т. Проте в ті роки ще нічого альтернативного не існувало. Але як би те ні було, уряд схвалив виробництво РАФ-977.

Запуск в серію

Ініціатива по виробництву мікроавтобуса отримала підтримку і в Латвії. Було багато зроблено, і ці зусилля не були марними. Завод почав розвивати виробництво, були виділені фінансові ресурси.

Перед серійним виробництвом автобус ще раз допрацювали, зробили невеликий рестайлінг. Ну і до того ж змінили назву. Більше він не був «Фестивалем» – тепер це РАФ-977 “Латвія”.

Екстер’єр

В екстер’єрі були схожості з західнонімецькими мінівенами за від Borgward. Однак це зовсім не плагіат. Тоді, в 60-х, такими були більшість всіх авто, які випускалися. Дизайн вийшов скромним, але витонченим. Дизайнери, які над ним працювали, безумовно мали гарний смак. Можна побачити, як виглядав РАФ-977. Фото його ще збереглися і представлені в нашій статті.

Зовнішній вигляд відрізняється особливою доброзичливістю. Виділявся дизайн симпатичною “мордочкою”. Передня панель мала досить складну форму з нахиленим назад лобовим склом. Для цього застосовувалися нові технології, але якість всіх здивувало. Воно було високим. Ця панель практично не мала ніяких дефектів. Біля отвору скла кузов було досить жорстким. Люди з досвідом помітять, що на різних РАФ-977 різних модифікацій різні передні панелі. Це можна просто пояснити. У більш ранньої моделі, там де вузькі вікна, частина цієї самої панелі зроблена гладкою, а оптика винесена трохи вперед. У пізній моделі передня частина отримала прямокутну отштампованную деталь, а фари стали виступати менше.

Оптика

Підфарники невеликі, а задні ліхтарі зроблені зі скла, а не з пластику. Вони дуже схожі на ті, що встановлювалися на ЗІЛ-130 перших років. На задній частині встановлювався ліхтар для освітлення номерного знака. Кожна модель мала свій ліхтар.

Спочатку на мікроавтобус РАФ-977 був встановлений спеціальний фігурний світло від “Москвича-402”. Проте пізніше після доопрацювань задню частину прикрашав оригінальний напівкруглий ліхтар. Ручки і замки на дверях – від “Москвича 407-q”, а пізніше, на початку 70-х років, стали використовувати ручки від 408-го. Потім ці деталі переїхали на РАФ-2203.

Всередині

Фахівці, інженери, дизайнери і конструктори, які працювали над мінівеном, максимально намагалися при невеликих розмірах автомобіля отримати наскільки можна більш просторий салон.

Водій і передній пасажир могли компактно розміститися з лівої і правої сторони. Між ними знаходився двигун.
Така компоновка вважалася дуже передовим рішенням в 50-60-х роках. Але недоліки є. Так, водій повинен був як-небудь поміститися в досить обмежений простір між дверима і капотом. Щоб було трохи комфортніше, конструкторам довелося зрізати верхній кут капота ліворуч.

Водійське місце сильно відрізнялося від тих, що встановлюють в сучасних авто. Так, там геть відсутні будь-які регулювання. Подушка і спинка були дуже худими. Але на відміну від крісел на УАЗ-452 там був реалізований нормальний, цілком робочий механізм, який рухав сидіння вперед і назад. Перебувати за кермом автомобіля РАФ-977 було навіть зручніше, ніж в «Буханці» – рульова колонка тут коротка і розташована не так високо.

Приладова панель

Замість незручних, негарних, примітивних круглих приладів вантажного типу дизайнери вирішив використовувати більш «легкову» панель від «Москвича». Ця комбінація також випускалася в Ризі. Справа не було ящика для рукавичок, але ось під панеллю була цілком широка полиця, куди можна було скласти невеликі речі.

Комфорт управління

Педаль акселератора і гальма виявилися як би «затиснуті» між капотом і системою рульового управління. Тут все не так просто – щоб було комфортно, водій повинен мати певний розмір свого взуття.

Всі ті, хто носять 43-45 розмір, мають труднощі при роботі з педалями. Так, вже з 43-м розміром при відпусканні акселератора зачіпляє за тильну частину педалі гальма. Це може бути дуже і дуже небезпечним. Але ось в кросівках чи туфлях 41 розміру ніяких проблем немає.

При виконанні лівого повороту можна зачепитися за ручки відкривання дверей. Її навіщось зробили занадто близько до дверей. Селектор КПП – дуже зручний і ергономічний. Важіль досить довгий і знаходиться безпосередньо біля керма, прямо під рукою. Він виявився набагато зручніше, ніж на наступних моделях, де для перемикання необхідно було тягнутися рукою вниз. Що стосується схеми роботи КПП, то вона нічим не відрізняється від ГАЗ-69.

Також водій може управляти положенням жалюзі радіатора – для цього є спеціальний важіль. Це рішення показало себе як більш надійне, на відміну від тросового приводу в «Москвичах» або «Волгах».

Крісло пасажира

Дуже добре – це погано. Напевно, цим і керувалися конструктори і спеціалісти з технічного дизайну, коли розробляли пасажирське крісло. Капот з боку пасажира занадто випирає, та ще й під прямим кутом. Праворуч під капотом – карбюратор, а також повітряний фільтр. Кришку просто не вдавалося зменшити.

Простір від капота до дверей менше, ніж з боку водія. Всі, хто сидів у цьому кріслі, заявляли, що дійсно дуже тісно. Потрапити в кабіну теж не так просто – поруч колісна арка. Одна з спеціалізацій автомобіля РАФ-977 – швидка допомога. Напевно, жінкам було дуже нелегко.

Природна вентиляція

Двері навіщось зробили занадто тонкими, причому настільки, що в них не вдалося встановити склопідйомники. Скло збоку не опускалося, а відкрити можна було тільки кватирку. Для провітрювання салону в стелі було два люка. Щоб відкрити їх, був передбачений зручний важіль.

Бічні вікна були розсувними і забезпечували витяжну вентиляцію. Що стосується отопітеля салону, то він був розташований під сидінням переднього пасажира. Шланги, з якими пічка з’єднувалася з системою охолодження, знаходилися прямо під ногами. Багато про них чіплялися.

Пасажирський салон

А ось тут досить багато вільного місця, та й підлога ідеально рівна. Сидіння зроблені на відкритому каркасі. Подушки крісел тонкі.

Між задніми кріслами і дверима багажника був несподівано великий багажник. Ззаду в цьому міні-автобусі набагато більше простору, ніж у більшості інших аналогічних моделей. Простір в салоні був дуже важливий для швидкої допомоги і самих різних лабораторій. РАФ-977-швидка був дуже зручний у цьому плані.

Технічні характеристики

Кузов зроблений у вигляді фургона або мікроавтобуса. Його несуча конструкція, а виготовлений він із сталі. В якості силового агрегату використовували двигун ЗМЗ-21. Робочий обсяг його становив 2,4 л, потужність – 75 кінських сил. Коробка перемикання передач мала всього три передні швидкості й задню. Максимально можлива швидкість становила 115 км/год.

Підвіска спереду незалежна, ззаду встановили залежну. Автомобіль мав задній привід. В якості платформи використовували ГАЗ-21. Довжина мікроавтобуса становила 4,9 м.

Експлуатація: де і як

З 60-х по 70-ті роки автомобіль використовували в самих різних підприємствах та організаціях державного сектору. Потім 977И, а пізніше НИМ став поставлятися на дільниці «швидкої допомоги». Трохи пізніше на базі цієї модифікації випустили авто для транспортування крові. Зараз можна придбати зменшену точну модель – РАФ-977 швидка допомога 1:43.

Крім цього, даний мікроавтобус широко застосовувався як маршрутне таксі. Модель 977Е вважалася туристичним автобусом. Його широко експлуатували в «Інтуристі» та інших туристичних організаціях.

Експорт

В кінці 60-х років цей мінівен успішно експортувався в такі країни, як Болгарія, Угорщина, Куба і навіть Іран.

Для експорту робили модифікації «Люкс». Передня частина була оснащена розсувним дахом, в задній зробили відкритий багажник. У салоні для оздоблення застосовувалися більш багаті матеріали. Крім цього, в машині була рація для екскурсійних гідів.

Наші дні

Але все це так і залишилося в 70-х. А сьогодні РАФов майже немає. Рідко в кого з колекціонерів в гаражі стоїть мікроавтобус РАФ-977. Тюнінг являє собою пошук повністю оригінальних запчастин і всіх інших деталей. Також кузов забарвлюється в оригінальні кольори хорошою фарбою. На першому фото представлений приклад такого відновленого автомобіля. Як бачите, навіть забутий часом автобус може придбати досить привабливий зовнішній вигляд. Звичайно, на кожен день ця машина не годиться (її функції тепер виконують “Газелі”) – найчастіше “на показ”.

Отже, ми з’ясували, які має мікроавтобус РАФ-977 технічні характеристики, інтер’єр і зовнішність.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here