— Життя завжди така погань, або тільки коли ти маленький?
— Завжди.

Сюжет
Леон – вбивця-професіонал, проживає в одному з окраїнних районів Нью-Йорка. Одного разу головний герой знайомиться з юною чарівною сусідкою Матільдою з неблагополучної сім’ї, батько якої пов’язаний з торгівлею наркотиками. Незабаром сім’ю дівчинки розстрілюють поліцейські з відділу по боротьбі з наркотиками, а Матильди вдається врятуватися, сховавшись у квартирі Леона. Це знайомство, яке переросло у співпрацю, а потім і в любов, в корені змінює всю подальше життя головних героїв.

Для багатьох кіноглядачів ім’я знаменитого французького режисера Люка Бессона, вміє поєднувати у своїх творах душевність, ліризм, пригоди і всі елементи екшену, стає визначальним при виборі кінострічки. І це не дивно, адже картини, зняті Бессоном, — видовищні, масштабні і запам’яталися.
Світова прем’єра фільму «Леон» відбулася чотирнадцятого вересня 1994 року. Особливими нагородами в області кіно «Леон» не був відзначений, можна виділити лише кілька номінацій французької кінопремії «Сезар» 1995 року. Однак визнання самих вдячних експертів – глядачів, – очевидно.

Кінострічка, знята за сценарієм свого режисера, виявилася настільки сильною і вражаючою, що по сей день займає міцне місце в списках фільмів, рекомендованих до перегляду. Так, у рейтингу Кинопоиск «250 кращих фільмів», «Леон» —ЗАВЖДИ! першій десятці поряд з такими шедеврами, як «Втеча з Шоушенка», «Форрест Гамп» та іншими. А в списку «250 кращих фільмів за версією IMDb», який формується на основі оцінок глядачів всього світу і постійно оновлюється творцями найбільшого веб-сайту про кінематографі Internet Movie Database (IMDb), за станом на березень 2015 року «Леон» займає двадцять восьме місце.

У своєму інтерв’ю один з продюсерів фільму – Патріс Леду згадував, що Люк Бессон запланував зйомки цієї кінокартини для того, щоб заповнити раптово вільний час між зйомками інший кінострічки – «П’ятий елемент» з Брюсом Віллісом у головній ролі. Простий стався із-за зайнятості останнього. Знімальна група була зібрана, та й сценарій «Леона» давно дозрів в голові талановитого режисера. Так з’явився фільм, що став пізніше культовим в колекції світового кінематографа. Причому на створення сценарію було витрачено тридцять днів, а на зйомки фільму – три місяці. Та й бюджет був виділений досить скромний.

Ідея картини
Ідея зняти історію вбивці-одинака виникла у Бессона ще в 1990 році на зйомках фільму «Микита», де Жан Рено зіграв «чистильника» Віктора, прибирає зайві докази після невдалої місії головної героїні. Саме тоді режисер прийняв рішення окремо розкрити долю персонажа Рено, створивши для нього персональну історію. Образи двох дійових осіб – Віктора з «Нікіти» і Леона з однойменного фільму прописані Люком Бессоном дуже схоже. При порівнянні, навіть зовнішній вигляд їх однаковий — обидва одягнені в довге вовняне пальто, незмінну в’язану шапочку, на очах темні окуляри. Та й сам фільм «Леон» спочатку припускав інша назва — «Чистильник». Втіливши свою ідею в життя, режисер зв’язав воєдино елементи драми та бойовика, у результаті чого сценарій вийшов захоплюючим і цікавим, а долі головних героїв тримають глядача в постійній напрузі, змушуючи хвилюватися і переживати протягом усього перегляду кінострічки.

Головні герої і їх виконавці
Головний герой фільму – кілер-одинак на ім’я Леон. До зустрічі з дівчинкою, що стала практично на його очах сиротою, він вів аскетичний спосіб життя. День, вільний від замовного вбивства, Леон проводив нехитро — ранкове тренування, сніданок, і похід в кіно. Лише сидячи в порожньому кінозалі, герой дозволяв собі відчувати людські емоції, співпереживаючи подій, що відбуваються на екрані. Образ головного персонажа фільму суперечливий. З одного боку – він холоднокровний вбивця, з іншого – глибоко самотній і нещасний чоловік. В житті Леона немає нікого і нічого ближче кімнатної квітки. З батьківською турботою і любов’ю він доглядає за рослиною: зволожує, «виводить на прогулянку», щодня виставляючи на підвіконня вранці, і кожен вечір, забираючи назад в приміщення.
Леон – професіонал-вбивця, який не знає собі рівних. Він завжди зосереджений, його дії продумані до дрібниць, а всі постріли точно потрапляють у ціль. Є у цього дивного злочинця і свої принципи – він слідує строгому правилом: ніколи не чіпати ні жінок, ні дітей. Дивний факт, що грошей за свою роботу Леон не вимагає — всі його гонорари зберігаються у замовника. Головний герой одержує лише мінімум засобів на побутові потреби. Він не знає іншого життя, — тієї, де є місце любові, маленьким людських радощів і прикрощів. Але доля Леона робить крутий розворот: в його плани втручається дівчинка-підліток, якій вдається повністю перевернути життя головного героя. Роль «чистильника», як називає себе Леон, виконав улюбленець режисера французький актор іспанського походження Жан Рено.

Матильда – рано доросла дівчинка з неблагополучної сім’ї, яка опинилася волею нещасного випадку поряд з головним героєм – Леоном. Матильда розумна і прониклива не по роках, наполегливість дозволяє їй завжди домагатися бажаного. Дізнавшись, що Леон погано читає і зовсім не вміє писати, дівчинка обіцяє навчити його грамоти, якщо той, у свою чергу, навчить її своїй майстерності. Матильда — дивовижна дівчинка, що володіє досить суперечливими особистісними якостями. В силу свого віку вона і щира і брехлива одночасно. В одному дитину з’єднані разом такі різнополярні почуття, як любов і ненависть, бажання помститися і турбота про великій, але абсолютно самотній людині. Дивно, але тільки цій дівчинці-підлітку вдається пробудити любов до життя у жорстокого найманого вбивці. З цієї значущої ролі кінокар’єра почалася американської кіноактриси ізраїльського походження Наталі Портман.

Стенсфілд – геніальний вбивця-поліцейський. Працюючи у відділі по боротьбі з наркотиками, служитель закону сам пристрастився до їх вживання, що ще більше озлобило його по відношенню до оточуючих людей. Саме Стенсфілд руйнує неідеальну життя головної героїні, розстрілявши на очах у дитини всіх членів її сім’ї. Британському акторові Гарі Олдману, талановито виконав роль поліцейського, вдалося блискуче зіграти психопата, чинного на межі божевілля. В кінематографічних колах Олдмана вважають чудовим майстром перевтілення, який легко може впоратися з різноплановими ролями. Роль негідника у фільмі «Леон» заслуговує величезної кількості позитивних оцінок як глядачів, так і кінокритиків.

Мафіозі Тоні – власник маленького італійського ресторанчика на околиці Нью-Йорка, багатодітний батько шумного італійського сімейства, головний постачальник замовлень для Леона. Це розумний, проникливий і дуже підприємливий чоловік. Хитро граючи на почутті відповідальності і подяки Леона, Тоні жодного разу не видав останньому повністю жодного гонорару, аргументуючи тим, що всі гроші, які він заробив, зберігати надійніше саме у нього, ніж у банку. Власника ресторану відразу насторожила поява дівчинки в життя Леона, про що він поспішив попередити свого найманого працівника. Роль Тоні виконав американський актор, продюсер і сценарист Денні Айелло.

Музика
Не можна не відзначити прекрасний музичний супровід, створений французьким композитором Еріком Серра. Мелодії заповнюють окремі фрагменти кінострічки, пов’язуючи їх воєдино. В музиці чути тривога, смуток, любов – почуття, які супроводжують героїв у міру розвитку сюжету. Атмосферу доповнюють музичні композиції: пісня «Venus as a boy» у виконанні ісландської співачки, актриси і композитора Бьорк, і, що звучить у фіналі «Shape of my heart», виконана британським рок-музикантом Стінгом.

Цікаві факти

• Улюблений квітка головного героя носить назву «аглаонема» (aglaonema). А в англійському варіанті це слово звучить як «ag-leon-ema».

• На виконання ролі Матильди пробувалася американська модель і актриса Лів Тайлер, проте в силу свого віку вона не пройшла кастинг.

• Тринадцятирічна Наталі Портман не пройшла кастинг і не була затверджена режисером на головну роль у фільмі. Однак дівчинка виявилася дуже наполегливою і знову прийшла на проби. Спектакль, влаштований юної претенденткою на роль, підкорив режисера, і в результаті Люк Бессон все-таки взяв Наталі на роль Матильди.

• Після того, як Наталі отримала заповітну роль Матильди, вона відразу ж взяла собі псевдонім «Портман», від дівочого прізвища своєї бабусі з боку матері Берніс Стівенс. Однак у режисерській версії фільму, що вийшла на DVD-диску, в титрах звучить справжнє ім’я акторки Наталі Хершлаг.

• Мюзикл, який дивиться Леон в кінотеатрі, називається «Завжди гарна погода». Цей американський музичний фільм був знятий в 1955 році. Головну роль виконав американський актор Джин Келлі.

• Пістолет, який використовує у своїй справі Леон, належить сімейству самозарядних пістолетів Beretta 92, розробленим у 1972 році італійськими збройовими майстрами.
• У Північній Америці фільм у кінопрокаті носить назву «Професіонал». Крім того, існує дві версії фільму: американська і європейська, або ще їх називають режисерська і розширена. Тривалість американської (режисерської версії – 110 хвилин. А європейська версія повніша – 136 хвилин, в ній розкриваються більш докладно міжособистісні стосунки головних героїв.

• Вся знімальна група у своїх інтерв’ю веде розповідь про смішний випадок, який стався під час зйомок кінокартини на одній з вулиць міста. Якийсь зловмисник, пограбувавши магазин, тікав подалі від місця пограбування, коли раптово натрапив на купу поліцейських, які оточили будівлю. У запалі втечі грабіжник не помітив ні камер, ні інших представників знімальної бригади, тому вирішив здатися негайно представникам закону. Поліцейськими ж виявилися прості статисти, що приймають участь в зйомках фільму.
• За сценарієм повне ім’я головного героя звучить Леон Монтана, а повне ім’я поліцейського – Норман Стенсфілд. Ім’я дівчинки – Матильда Ландо.

• У сцені допиту батька Матильди герой Олдмана близько підбирається до допитуваного і втягує повітря, немов обнюхує його як собака-шукач на предмет того, бреше вона або говорить правду. З розповідей американського актора Майкл Бадалукко, який виконав роль батька Матільди, всі дії колеги викликали натуральні емоції. Збентеження і незручність, випробувані в цій сцені, абсолютно справжні, не награні.
• За визнанням юної актриси Наталі Портман, образ Мерилін Монро, створений Матільдою в одному з епізодів фільму, був запозичений нею в одній зі сцен ексцентричній комедії Пенелопи Сфіріс «Світ Уейна», знятої в 1992 році. Інших фільмів за участю американської актриси до зйомок «Леона» Наталі не дивилася.
• Леон Гамон — відомий французький винахідник. Зробив безпосередній внесок у розвиток кінематографа поряд з братами Люм’єр. На честь нього була названа французька кінокомпанія «Gaumont», яка і випустила дану кінокартину.

Історія про самотність двох людей
Два самотніх людини змогли дати один одному найголовніше – надію на майбутнє, якої їм так не вистачало, без якої їх існування було одноманітним і безпросвітним. І лише опинившись разом, вони відчули смак до життя, навчилися радіти маленьким радощам і співпереживати великих втрат. І здається абсолютно не важливим те, що один з них – дорослий самотній чоловік, кілер-професіонал з душею дитини, а друга — дівчинка, так рано подорослішала після розстрілу сім’ї. Їхня зустріч відіграла важливу роль в житті кожного.
Фільм «Леон» — це історія вражаючою, неймовірної любові двох одинаків, представлена грою талановитих акторів Жана Рено і Наталі Портман. Історія, яка вразить кожного глядача, не залишивши байдужим до подій, що відбуваються на екрані. А суміш жанрів і чудовий сюжет, піднесені чудовим французьким кінорежисером Люком Бессоном, змусять глядача невідступно стежити за кожним моментом, кожним епізодом фільму.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here