Звуки мови, закономірності злиття звуків, звукосполучення – це все те, що вивчає фонетика. Ця наука є розділом однієї великої дисципліни – лінгвістики, що досліджує мову як таку.
Основи фонетики
Щоб було зрозуміліше, що вивчає фонетика, достатньо уявити собі пристрій будь-якої мови. Всередині нього є важлива зв’язок між внутрішньою, усній і письмовій промовою. Фонетика – це та сама наука, яка досліджує ці конструкції. Важливими дисциплінами для неї є орфоепія (правила вимови) і графіка (писемність).
Якщо скласти в єдину картинку літеру (знак) і її звук, то вийде важливий інструмент людської мови. Це саме те, що вивчає фонетика. Крім того, вона досліджує ще й матеріальну сторону вимови, тобто ті інструменти, якими користується людина в своїй промові. Це так званий произносительный апарат – сукупність органів, необхідних для артикуляції. Фахівці з фонетики розглядають акустичні характеристики звуків, без яких неможливе нормальне спілкування.
Поява фонетики
Щоб зрозуміти, що вивчає фонетика, також необхідно звернутися до історії цієї науки. Перші дослідження, присвячені звуковому строю мови, з’явилися в середовищі давньогрецьких філософів. Пристроєм мови цікавилися Платон, Геракліт, Аристотель і Демокріт. Так в VII столітті до н. е. з’явилася граматика, а разом з нею –фонетичний аналіз і поділ звуків на приголосні і голосні. Це були тільки передумови зародження сучасної науки.
В епоху Просвітництва європейські вчені вперше задалися питанням про природу утворення звуків. Основоположником акустичної теорії відтворення голосних став німецький лікар Християн Кратценштейн. Те, що саме медики стали піонерами фонетики, насправді не дивно. Їх дослідження мови носили фізіологічний характер. Зокрема лікарів цікавила природа глухонімоти.
У XIX столітті фонетика вивчала вже всі світові мови. Вчені розробили порівняльно-історичний метод вивчення лінгвістики. Він полягав у зіставленні різних мов по відношенню один до одного. Завдяки такому фонетичного аналізу вдалося довести те, що різні прислівники мали спільні корені. З’явилися класифікації мов за великим групам і сім’ям. Вони грунтувалися на подібностях не лише у фонетиці, а й у граматиці, лексиці і т. д.
Фонетика російської мови
Так для чого потрібно вивчати фонетику? Історія її розвитку показує, що без цієї дисципліни складно розуміти природу національної мови. Наприклад, фонетика російської мови вперше була досліджена Михайлом Ломоносовим.
Він був універсальним ученим і більше спеціалізувався на природничій науці. Проте російська мова завжди цікавив Ломоносова саме з точки зору публічних виступів. Вчений був відомим ритором. В 1755 році він написав «Російську граматику», в якій були досліджені фонетичні основи вітчизняного мови. Зокрема автор пояснив вимова звуків та їх природу. У своєму дослідженні він користувався новітніми на той момент теоріями європейської лінгвістичної науки.
Міжнародний фонетичний алфавіт
У XVIII столітті вчені Старого Світу познайомилися з санскритом. Це один з індійських мов. Його особливість у тому, що це наріччя є одним з найдавніших з нині існуючих в людській цивілізації. Санскрит мав індоєвропейські корені. Це привернуло увагу західних дослідників.
Невдовзі з допомогою фонетичних досліджень вони визначили, що у індійських та європейських мов є далекий спільну мову. Так з’явилася універсальна фонетика. Дослідники поставили перед собою завдання: створити єдиний алфавіт, в якому б були відображені звуки всіх світових мов. Міжнародна система запису транскрипції з’явилася в кінці XIX століття. Вона існує і доповнюється і сьогодні. З її допомогою легко зіставляти найвіддаленіші один від одного і несхожі мови.
Розділи фонетики
Єдина фонетична наука поділяється на кілька розділів. Всі вони вивчають свій аспект мови. Наприклад, загальна фонетика досліджує закономірності, які присутні в прислівниках всіх народів світу. Подібні дослідження дозволяють знаходити їх спільні точки відліку і коріння.
Описова фонетика фіксує сучасний стан кожної мови. Об’єктом її вивчення є звуковий лад. Історична фонетика необхідна для простежування розвитку і «дорослішання» певної мови.
Орфоепія
З фонетики виділилася наука орфоепія. Це більш вузька дисципліна. Що вивчає фонетика та орфоепія? Вчені, що спеціалізуються на науках, що досліджують вимову слів. Але якщо фонетика присвячена всім аспектам звукової природи мови, то орфоепія необхідна для того, щоб визначити правильний спосіб відтворення слів і т. д.
Подібні дослідження почалися як історичні. Мова є у своєму роді живим організмом. Він розвивається разом з народом. З кожним новим поколінням мова позбавляється від непотрібних елементів, у тому числі і у вимові. Так архаїзми забуваються і замінюються новими нормами. Це саме те, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія.
Орфоепічні норми
Норми вимови в кожній мові встановлювалися по-різному. Наприклад, уніфікація російської мови відбулася після Жовтневої революції. З’явилися не тільки нові орфоепічні норми, але і граматика. Весь XX століття вітчизняні лінгвісти ретельно вивчали пережитки, що залишились в минулому.
Мова в Російській імперії був дуже неоднорідним. Орфоепічні стандарти в кожному регіоні відрізнялися один від одного. Це було зумовлене великою кількістю діалектів. Навіть у Москві існував свій власний говір. До революції його вважали нормою російської мови, однак через кілька поколінь він безповоротно змінився під впливом часу.
Орфоепія вивчає такі поняття як інтонація і наголоси. Чим більше носіїв мови, то більша ймовірність, що у окремої групи будуть власні фонетичні норми. Вони відрізняються від літературного стандарту власної варіацією освіти граматичних фонем. Такі унікальні явища збираються і систематизуються вченими, після чого потрапляють у спеціальні орфоепічні словники.
Графіка
Іншою важливою для фонетики дисципліною є графіка. Її також називають писемністю. За допомогою встановленої знакової системи фіксуються дані, які людина хоче передати за допомогою мови. Спершу людство спілкувалося тільки за допомогою усного мовлення, але у неї було безліч недоліків. Головним з них була неможливість зафіксувати власні думки так, щоб вони могли зберегтися на якомусь фізичному носії (наприклад, на папері). Поява писемності змінило цю ситуацію.
Графіка досліджує всі аспекти цієї складної знакової системи. Що вивчає наука фонетика разом з цією близькою до неї дисципліною? Поєднання букв і звуків дозволило людству створити єдину систему мови, з допомогою якого вона спілкується. Взаємозв’язок двох важливих її частин (орфоепії та графіки) у кожного народу своя. Лінгвісти вивчають їх. Для розуміння природи мови немає нічого більш важливого, ніж фонетика і графіка. Що вивчає фахівець з точки зору цих двох систем? Їх смисловими одиницями є букви і звуки. Саме вони – головні об’єкти вивчення лінгвістичних наук.
