Схоже, це стає традицією: в кінці березня зима посилає свій прощальний привіт. У минулому році це сталося 27 березня, тоді пройшов крижаний дощ.
А в цьому році сьогодні, незважаючи на березень, у нас була справжня хуртовина! А адже ранку було по-справжньому весняним: щебетали птахи, літали бджоли, сонечко пригрівало (+7), квіти красувалися на клумбах, розкриваючи бутони прямо на очах. Лише легкий вітерець був неприємно холодним, але я не надала цьому значення – адже ще тільки кінець березня, яким же йому бути? Проте, вже до обіду погода кардинально змінилася, схоже, скоро для нас екстремальні перепади температур будуть звичними. До 12 години дня ми вийшли на прогулянку, і я не повірила своїм очам: на вулиці мела завірюха! Діти були в захваті, а мені довелося завести їх в будинок, взяти рукавиці і переодягнути в більш теплий одяг: температура повітря впала до 0°С! Звичайно, я відразу взяла фотоапарат, квіти під пухнастими сніговими шапочками виглядали незвичайно красиво.
Витончені нарциси наділи елегантні капелюшки з полями, які, втім, незабаром стали походити на малахаи. Квітконоси не витримали ваги снігу і схилилися в земному поклоні. Довелося ходити, обережно струшувати з них сніг. Порадувало, що зараз цвітуть тільки самі ранні нарциси, їх у мене не дуже багато)
Гіацинти не стали розмінюватися на дрібниці і закутались у снігові шубки, їм-то боятися нічого, квітконоси у них міцні.
А це фото зробила тому, що мені дуже сподобалося, як красиво виглядають квіти в снігу біля каменів, як ніби вони не в моєму дворі, а де-то в природі ростуть.
А ось маленьке диво – обрієта, яка повинна цвісти наприкінці квітня — середині травня! Не знаю, чому її цвітіння почалося так рано: вона росте на відкритому місці, від вітру не захищена, загалом, ще одна загадка.
Сніг пролежав недовго, до вечора від нього й сліду не залишилося. А як у вас справи з весняною погодою? Вже тепло, або, може бути, зима ніяк не хоче йти?
