Чому наука є локомотивом науково-технічного прогресу? У ході свого історичного розвитку людина поступово навчився використовувати сили природи і зумів змінити землю до невпізнання. Саме люди є творцями незліченних винаходів, приголомшливих творів мистецтва, літератури і науки.

Промислова революція та науково-технічний прогрес

Спочатку людина приручила вогонь і поступово навчився використати його енергію. Лише через століття люди дізналися, як використовувати енергію вітру, водних потоків і сонця. Для отримання електроенергії чоловік відкрив і став використовувати різні види енергетичних ресурсів: вугілля, нафта, газ, сланець, гідроенергію та ядерну енергію. Не так давно чоловік винайшов і ввів в експлуатацію паровий двигун, який став справжнім проривом в сфері виробництва.

Відповідаючи на питання про те, чому наука є локомотивом науково-технічного прогресу, важливо зазначити, що винахід електрики стало поштовхом до промислової революції. Введення в експлуатацію механічних, парових та електричних машин допомогло позбавити людину від важкої і складної роботи. Механізація численних систем дозволила використовувати наукові винаходи в промислових масштабах. Однак шлях був довгим і нелегким.

Від загальної механізації до повної автоматизації

У другій половині 20 століття настав час зовсім іншого існування – епохи науково-технічної революції. І сталося це саме завдяки загальній механізації та повної автоматизації. Дослідження і відкриття в сфері поділу ядер і реакцій термоядерного синтезу обіцяють людству практично невичерпне джерело енергії.

Чому наука є локомотивом науково-технічного прогресу? В даний час вона стала потужною продуктивною силою в суспільстві. Загальна автоматизація є одним з найважливіших важелів науково-технічного прогресу, так як бере на себе практично всю механічну роботу, а електронно-обчислювальні машини знімають з людини більшу частину розумового напруження, залишаючи більше часу для творчої діяльності. Він робить менш помітними відмінності між фізичним і психічним працею. Ось чому наука є локомотивом науково-технічного прогресу.

Взаємозв’язок науки і освіти

У поступальному розвитку людини значна роль належить науці, а також людської праці, його здатності вчитися, розуміти і пояснювати різноманітні явища матеріального світу. У сучасному світі існує величезна кількість наукових дисциплін. Однією з яких є біохімія – наука про хімічних речовин і життєво важливих процесах, що протікають в живих організмах. Предметом вивчення є біомолекули, що є невід’ємною частиною живого організму. Структурна біологія займається вивченням архітектури та форми біологічних макромолекул — білків і нуклеїнових кислот.

Біологія раку – дослідження порушень і неконтрольованого зростання окремих клітин, тканин або органів в організмі. Клітинна біологія рослин вивчає життя рослин, зачіпаючи кожен аспект навколишнього середовища і взаємодій, як у природному середовищі, так і в адаптованому стані. Цитологія займається дослідженням клітин, їх фізіологічними властивостями, структурою, органеллами, які вони містять, а також взаємодією з навколишнім середовищем, життєвим циклом, розподілом і загибеллю. Молекулярна діагностика – дослідження, яке прагне використовувати збільшене і поліпшене розуміння молекулярних основ захворювання шляхом створення нових зображень (зондів) для конкретних молекулярних мішеней.

Наукові дисципліни

  • Хімія. Аналітична хімія – вивчення хімічного складу природних і штучних матеріалів, і розробка інструментів для з’ясування таких композицій. Екологічна хімія – наука про хімічних і біохімічних явища, що відбуваються у повітрі, ґрунті і водних середовищах, а також впливу людської діяльності. Неорганічна хімія вивчає властивості і поведінку неорганічних сполук, органічна хімія – органічних. Фармацевтична хімія – вивчення проектування, синтезу і розробки фармацевтичних препаратів. Фізична хімія вивчає галузі застосування фізики для макроскопічних, мікроскопічних, атомних, субатомних і механічних явищ в хімічних системах.
  • Біологія розвитку і генетика. Біологія розвитку – вивчення процесів, за допомогою яких організми ростуть і розвиваються. Еволюція та біологія розвитку досліджують взаємозв’язку між еволюцією та розвитком організму або групи організмів, що охоплюють генетичні, молекулярні, палеонтологічні ознаки, а також теоретичний і екологічний аналіз. Генетика – вивчення успадкування генів і ознак, які вони викликають, а також поведінки хромосом у клітинному розподілі і розмноженні.
  • Інженерія, фізика і математика. Біоінженерія – вивчення принципів інженерії в галузі біології і медицини. Біофізика – ця наука має справу з силами, які діють на живі клітини організму, взаємозв’язком між біологічною поведінкою живих структур, фізичними впливами, яким вони піддаються, а також фізикою життєвих процесів і явищ. Биостатистика – вивчення розвитку і застосування статистичних методів і прийомів у вирішенні проблем. Нанотехнологія – вивчення прикладної науки і техніки, чия об’єднує тема – це контроль над матерією на атомному та молекулярному рівні.
  • Імунологія – вивчення всіх аспектів імунної системи у всіх організмах.
  • Мікробіологія, бактеріологія вивчають прокаріоти, в тому числі бактерії. Екологічна мікробіологія займається вивченням функцій і всього розмаїття мікробів в їх природних середовищах. Фізіологія мікроорганізмів – вивчення біології та функції мікроорганізмів. Мікологія – наука про гриби, їх генетичних і біохімічних властивостей. Паразитологія – вивчення паразитичних найпростіших та гельмінтів. Вірусологія – вивчення біологічних вірусів і вирусоподобных агентів.

  • Молекулярна та обчислювальна біологія. Геноміка – вивчення відображення та аналізу генетичного складу організмів, спрямоване на розуміння повного генома. Протеоміка – вивчення білкового складу клітин. Біоінформатика – наука, яка займається дослідженнями, розвитком, або застосуванням обчислювальних засобів і підходів для розширення використання біологічних, медичних, поведінкових або медичних даних. Інформатика – наука, яка займається застосуванням ЕОМ і статистичних методів для збору, класифікації, зберігання, пошуку і розповсюдження інформації. У цю групу входять також обчислювальна біологія, математичне моделювання та комп’ютерні науки.
  • Неврологія. Нейробіологія – дослідження клітин нервової системи та організації клітин у функціональні схеми. Неврологія – вчення про нервової системи, включаючи головний мозок, спинний мозок і нейрони в цілях поглиблення розуміння людських думок, емоцій і поведінки.
  • Фізіологія. Анатомія – наука про форму і будову організмів та їх частин. Ендокринологія – вчення про залозах і гормони організму і пов’язаних з ними розладах. Фармакологія – дослідження наркотичних засобів. Фізіологія – наука про функції живих організмів і їх частин. Токсикологія займається питаннями вивчення природи отрут та лікування отруєнь. Системна біологія – вивчення біологічних систем.
  • Соціальні та поведінкові науки і громадське здоров’я. Психологія – вивчення психіки і поведінки. Соціологія – наука про соціальне життя, соціальні зміни, причини і наслідки людської поведінки. Антропологія – вивчення людини. Суспільна охорона здоров’я та епідеміологія займається вивченням окремих осіб, громад, заходів і програм, які працюють для зміцнення здоров’я, як місцевих, так і глобальних.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here