Життєрадісні і живописні полотна Лізи Фиттипальди (Lisa Fittipaldi) зазвичай дуже подобаються глядачам. Але просте задоволення від розглядання картин змінюється подивом і навіть шоком, коли люди дізнаються про те, що автор цих картин позбавлена зору.
Сліпа художниця? Не побачивши роботи Лізи, в таке важко повірити. Але творчість цього автора в котрий раз доводить, що талант і сила людського духу можуть не просто багато – іноді вони творять неможливе.
Ліза Фиттипальди перестала бачити в 1993 році, а вперше взяла в руки кисть два роки потому – в 1995-му. Будучи дипломованим бухгалтером і фінансовим аналітиком, Ліза разом із зором втратила роботу, незалежність і сенс життя. Її затяжна депресія тривала більше року, поки одного разу чоловік не приніс їй дитячий акварельний набір. До загального здивування, Ліза взяла в руки пензель і почала малювати.
Не маючи художньої освіти, Ліза Фиттипальди зіткнулася з безліччю труднощів. Вона не могла вивчати техніку живопису, спостерігаючи за діями вчителя, не могла бачити картини. Але це не зупинило жінку, і натомість вона придумала власну систему навчання: прослуховувала аудіоверсії книг про мистецтво і відвідувала разом з чоловіком знамениті музеї, для яких вона ніколи не знаходила часу у своєму попередньому житті. Для того щоб орієнтуватися в композиції майбутньої картини, Ліза натягала на полотно сітки з мотузок, але з часом навчилася обходитися і без них.
Критики і інші художники не раз говорили Лізі, що вона скільки завгодно може малювати абстракції або квіти, але їй ніколи не стати справжньою художницею, оскільки їй не під силу зображувати людей і сцени з вуличного життя. Це був виклик, і Фиттипальди відповіла гідно. У 1998 році вона намалювала першу вуличну сцену і з тих пір робить це постійно. При цьому для всіх залишається загадкою, як Лізі вдається малювати, не бачачи фарб і полотна; художниця стверджує, що це незрозуміло навіть їй самій.
Роботи Лізи Фиттипальди регулярно виставляються в галереях по всьому світу. Крім того, вона є автором книги «A Brush with Darkness», в якій художниця описує, як вона вчилася малювати, будучи сліпою.
