Більшість людей з тих чи інших причин мають нечітко виражені особистісні кордони. Найбільш яскраво ця проблема виявляє себе, коли потрібно комусь відмовити, або, навпаки, настояти на своєму. Важливо вміти правильно відстояти свою думку, при цьому не зачепивши іншого людини і не зруйнувавши відносини з ним.

Как правильно настаивать на своем

 

Тактики, що ведуть до негативного результату

Як правило, людям з неустоявшимся особистим емоційним простором дуже важко розпізнати, коли слід захищатися, коли — нападати, а коли їм війну ніхто не оголошував. Кожен новий негативний досвід тільки додає «в скарбничку», і потім нерідко «вистрілює» в самому невідповідному випадку.

Не варто робити висновки від приватного до загального. Навіть якщо колись хтось вас використовував, не факт, що при схожій ситуації інша людина переслідуватиме ту ж саму мету. Якщо ви помічаєте за собою агресивну реакцію на чиїсь наполегливі прохання, як то «що ти на мене тиснеш!» – задумайтеся! Дійсно людина на вас тисне або ви просто проецируете на нього свій негативний досвід. Це дуже важливо, тому що якщо ви вважаєте, що, заявляючи про свої потреби, оточуючі люди на вас тиснуть, ви не будете чітко декларувати свої власні потреби, не бажаючи бути звинуваченими в такому тиску.

Існує і зворотна сторона медалі: починати «війну» там, де її немає. Тобто спочатку ви говорите про свої бажання з агресією і злістю, як ніби вам вже заздалегідь відмовили і не раз. Тим самим, ви приховуєте свій страх бути відкинутими і незрозумілими, адже захист, як відомо, – найкращий напад.

Як змінити

Насправді, потрібно віддавати собі звіт, що цей світ не завжди дружелюбний, і ваші потреби, насправді, можуть у когось викликати негативну реакцію. Однак це зовсім не ваша проблема. Важливо зробити все, щоб вас почули. Тут допоможе простий і конструктивний діалог.

Можна спокійно і впевнено сказати про те, що ви хочете (чи, навпаки, чого ви більше не хочете) у відносинах з даними людиною. Це може бути хто завгодно: родич, партнер, друг або колега по роботі, головне, щоб ви говорили про себе. Не варто починати із звинувачень, мовляв, вам не забезпечили вашу потребу, отже, людина вже винен перед вами апріорі. Це не так. Він або вона може і не знати про існування у вас цієї потреби.

Однак не потрібно і «мимрити» – людина може зробити помилковий висновок про те, що ваша потреба не так і важлива для вас.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here