Кожен, хто вивчав історію в школі або просто народився в 60-ті рр. минулого століття, знає про те, що брежнєвську епоху деякі історики іменують по-особливому. Вони вважають, що це був «застій» – період, який характеризується консервуванням старого комуністичного режиму. Проте частина істориків висловлює незгоду з цим терміном.
Розглянемо полярні точки зору на дане питання більш детально.
Тимчасові рамки періоду
Прийнято вважати, що цей етап у розвитку радянського держави почався з приходом до влади нового генерального секретаря. Звали його Брежнєв Леонід Ілліч. З’явився він на даній посаді несподівано, внаслідок добровільно-примусового виходу на пенсію «реформатора» Н.С. Хрущова на початку 60-х рр. минулого століття.
Правління Брежнєва тривало 18 років. В цілому це була спроба зберегти досягнення СРСР, яких країна домоглася при Сталіні.
Характеристика епохи
На відміну від грізного Сталіна, Леонід Ілліч відрізнявся м’якістю характеру і відсутністю прагнення до незвичайних соціальних перетворень. В період його правління припинилися чистки партійного апарату, що дозволило чиновникам працювати на своїх посадах, не боячись бути звільненими. Рядові радянські громадяни набагато менше боялися влади, часто обговорювали проблеми соціалістичного суспільства в сімейних розмовах у себе на кухнях, чекали змін.
Підпільно стала розвиватися ринкова торгівля через брак продовольства і товарів народного споживання, що сприяло виникненню чорних схем перепродажу товарів.
В цілому застій – період в історії СРСР особливий. З одного боку, ця епоха відрізнялася стабільністю і спокоєм в соціальному відношенні. З іншого боку, радянські люди, закриті залізною завісою, все частіше замислювалися про те, що капіталістичний світ має свої плюси, і мріяли про від’їзд за кордон. Був створений особливий міф про те, що західна людина в цілому живе набагато краще і комфортніше, ніж громадянин СРСР.
Позитивні особливості даного періоду
Період застою в СРСР характеризувався безліччю рис, які були притаманні виключно цього часу:
1. Стабільний розвиток сфер культури, мистецтва, освіти, науки, масове будівництво.
Саме в брежнєвську епоху безліч людей змогли отримати довгоочікувані окремі квартири. Велося активне будівництво нових мікрорайонів, одночасно з якими здавалися в експлуатацію дитячі сади, поліклініки, школи, палаци дитячої творчості.
Розвивалася система освіти, відкривалися внз. Кожен молодий чоловік, який приїхав з глибинки і володіє мінімальною кількістю грошових коштів, міг поступити в престижний вуз, якщо мав на те здібності і знання. Також медична допомога була доступна широким верствам населення.
І освіта, і медицина були дійсно безкоштовні.
2. Соціальні гарантії
Держава забезпечувала соціальні гарантії своїм громадянам. Так, кожен міг отримати роботу, щоб забезпечити себе і свою сім’ю. Сувора цензура ЗМІ дозволяла контролювати потік інформації, тому він у цілому був позитивним. Військова могутність СРСР давала змогу утримувати противників нашої держави у вузді і не чекати нападу ззовні.
За великим рахунком брежнєвський застій став найбільш спокійним періодом в історії СРСР.
Негативні особливості даного періоду
Серед негативних особливостей слід назвати такі:
- Життя в період застою було ускладнено тим, що пересічним громадянам не вистачало товарів масового споживання – одягу і предметів побуту, а також у дефіциті були деякі продукти харчування. Відбувалося це в області продовольства з-за того, що багато сільських жителів виїжджали в міста, не бажаючи працювати в колгоспах. Так як репресивна система СРСР значно скоротила свій натиск, то перешкодити такому переселенню влада не могла.
- Активно розвивалася військова промисловість і військові технології, однак не прогресували ті сфери, які призвели до появи на заході технічних новинок: магнітофонів, програвачів та інших товарів. Це обставина збуджувало підвищений інтерес до продукції капіталістичного світу з боку радянських людей.
- Партійна верхівка, не оновлюється новими людьми, постаріла. Фактично вона стала являти собою закритий клан, куди не могли потрапити звичайні здатні управлінці, все вирішували зв’язку: вони давали і високий суспільний статус, і отримання особливих благ і прав у радянському суспільстві.
- Ідеї соціалізму і комунізму поступово прийшли в занепад, більшість громадян втратили віру в ці цінності й чекали поновлення ідеологічної складової життя.
Хто вперше назвав цей період “застійним”?
Вперше брежнєвський період “застоєм” назвав молодий і перспективний генеральний секретар М. Горбачов, виступаючи перед слухачами в 1986 році. Багато тоді були солідарні з думкою генсека. Країна чекала змін, люди сподівалися, що після епохи «вмираючих старців» (Брежнєва, Андропова і Черненко) настане нове життя.
На жаль, ці надії не виправдалися: країну чекав період перебудови (яку проникливий філософ Зінов’єв назвав «катосройкой»), розпад СРСР, соціальні потрясіння і важка епоха загального розвалу в 90-е рр.
Брежнєвський застій – період початку руйнування СРСР?
Сьогодні історики по-різному оцінюють цей етап розвитку нашої країни. Вчені ліберального табору говорять про те, що СРСР почав руйнуватися саме в цей час, а Горбачов тільки завершив процес незворотного розпаду країни.
В цілому ці історики сам колишній Радянський Союз особливо не шанують, вважаючи, що його руйнування лише пішло на користь всьому людству.
Інші науковці дотримуються протилежної позиції. Зокрема, вони вважають, що застій – період у розвитку країни непростий, але все-таки позитивний. Фактично це була невдала спроба створити «соціалізм з людським обличчям», без репресивної системи Сталіна.
Тому сьогодні деякі наші співгромадяни старшого покоління період застою в СРСР оцінюють позитивно. Вони говорять про те, що в цей час відчували підтримку з боку держави, знали, що їх не можуть просто так звільнити з роботи, вони могли розраховувати на отримання якісної і безкоштовної медичної допомоги та доброго і також безкоштовної освіти.
