Берлінська стіна… Зруйнувавши одну стіну, набудували десятки інших. Коли зносили Берлінську стіну, створювалося враження, що вона ось-ось звалиться лише від щасливого сміху і гомону людей, що стояли по обидві сторони. «Епоха самих різних стін канула в небуття», – подібні схвальні думки відвідували голови більшості обивателів.
З цим твердженням складно було щось протиставити. Думається, тоді ніхто і уявити не міг, що мине не так вже багато часу, і весь світ обуяет залізобетонна лихоманка.
Зруйнувавши одну стіну, набудували десятки інших
Стіну, що розділяє євреїв з палестинцями, можна упустити з виду. Як не крути, кожен з нас, зваживши, погодиться, що Схід – річ делікатна, а Ізраїль – держава особливе, і нехай навіть вся планета стане прозорою, Земля Обітована залишить за собою привілей зводити будь-які стіни будь-якої довжини і висоти.
Стіна між Україною і Росією. Хвала Всевишньому, грошей, як завжди, не вистачає, а те, що не встигли розікрасти, шкода пускати на явну дикість. Однак є матеріальне загородження між ще вчора братніми народами, немає, духовний яр між ними вже досяг чималою глибини.
Країни Євросоюзу, не приведи Господь, не сьогодні-завтра почнуть рити траншеї по всьому многокилометровому периметру, захищаючи себе від глобальної міграції зі Сходу, ними ж зруйнованого.
З іншого боку, що толку окопуватися або огораживаться стінами, якщо морські «посудини» на Корсику і Сардинію все одно ходять, а тунель, виритий під Ла-Маншем, то і справа атакується натовпами озлоблених і злиденних людей, які не володіють англійською?
У старенькій Європі найбільш міцними і захищеними будуть ті, хто не до кінця розтратив християнські звичаї. Навпаки, найбільш легкоранимыми виявляться люди, поглумившиеся над вірою і довели до розумно-нісенітного результату спотворено засвоєні ідеї рівності і свободи.
Німеччина і Франція стануть розбухати, немов наливаючись поганою кров’ю, від сотень тисяч іммігрантів, що не здатні, та й не бажають розчинятися в новому суспільстві.
Угорщині ж і Польщі допоможе вижити «заначка» консерватизму і те, що залишилося від католицизму. Якщо мадяри ще не збудували стіну, то незабаром обов’язково це зроблять. А зараз вже «отбояриваются» від потоку мігрантів рятівної «єгозою». Нехай не залізобетонна перешкода, але все-таки перешкоду, і досить колюча.
Латвія з Естонією, бажаючи взяти участь в будівельному русі, на повному серйозі планують відгородитися від Росії. Беручи під увагу крихітність цих держав, неважко уявити, що згадані огорожі можна буде розглянути з даху будівлі будь-якого прибалтійського міста.
Це скоріше не відторгнення, а закупорка, причому добровільна. Але коли душа приймає, то чому б і ні? Огорожі на сотні кілометрів, «колючка» під напругою, вишки з вартовими – чим не критерій незалежності з позначкою «ГУЛАГ»?
У цьому божевільному світі хвороба, яка з’явилася на одному з півкуль, як мозку, так і планети, за короткий проміжок часу просочується в півкулі залишилися. Сполучені Штати Америки, ця цитадель демократії з жінкою, мабуть, утомившейся висвітлювати факелом нью-йоркський порт, теж прагнуть відгородитися і захиститися.
Сенатор Уокер, він же – один з учасників президентської гонки, висловив думку про можливе будівництво стіни.
Де б ви думали? На американо-канадській межі. Тобто відмежуватися від країни, яка є одночасно і сусідкою, і приятелькою, і молодшою сестрою, і приспешницей, і порожнім місцем.
Це за умови, що на кордоні з Мексикою, яку ніяк не назвеш приятелькою, сестричкою і порожнім місцем, стінка вже стоїть, і немаленька.
Це що ж відбувається, шановні? Ми чули обіцянки про небувалу прозорості, але замість цього спостерігаємо за метушливим спорудою стін з бійницями для гармат.
«Без кордонів» залишилися лише репортери і лікарі.
Казочка підійшла до кінця, і вістря шила здалося з мішка. Прогнившему світоустрою не вистачило фарби, щоб затушувати виразки сифилитика. Віруючі росіяни і, сподіваємося, українці повинні побачити в цьому особливий сенс. Який, запитаєте ви? Постараємося пояснити…
«Релігія ратує за винятковість і нетерпимість», – про це нам не втомлюються говорити. Нас критикують і звинувачують.
Просторікуючи про смирення і світі, релігія несе лише ворожнечу. Ми ж від неї відмовилися. Ми відреклися від релігійності, але не від альтруїзму. Так, ми скептики, атеїсти і багато в чому циніки, зате нас оточує атмосфера освіченості, взаємної поваги, комфорту і толерантності. Подивіться на нашу дійсність, наповнену смаком, розкутістю, затишком і свободою!
Подібні спічі ми зовсім недавно мали честь чути від представників безбожної європейської програми. І досить часто ми не могли заперечити. Ну так, вони живуть гарно, спокійно, тихо і обачно.
Як же так, адже вони – нехристи і є кладовищем для Небес? Душевна мука і парадокс…
Проте всьому колись приходить кінець. Закінчиться пальне в баку, втратять пружність м’язи, вичерпається джерело людинолюбства у того, хто не волає до Господа, щоб цей самий джерело наповнити.
Ось і стали відроджуватися лінії Маннергейма і Мажино. Можливо, в новому архітектурному виконанні, але суть залишилася колишньою. Зруйнувавши одну стіну, набудували десятки інших.
Лише східні слов’яни не схильні займатися дурницями і витрачати мільйони на будівництво якихось стін, не здатних толком ні втримати, ні захистити. Люди ж, які ще третього дня відстоювали права домашніх улюбленців і шанували себе взірцем толерантності і любові, в недалекому майбутньому ризикують перетворитися в расистів і канібалів.
В чому ж сенс? Потрібно час від часу піднімати очі вгору – туди, куди не досягне жодна стіна. Справжня свобода воліє дивитися в Небо. «Липова» свобода, глазеющая лише на землю, з плином років неминуче опуститься до камерно-тюремного рівня.
