“Тойота Марк – 2” – це досить відомий автомобіль, який є представником бізнес-класу. Він виходив у світ починаючи з 1968 року і аж до 2004-го. За цей чималий часовий проміжок модель зазнала масу змін. А от які саме – варто розібратися.
Початок історії
Машина, відома сьогодні як “Тойота Марк 2”, спочатку була запланована в якості проекту під назвою Toyota Corona Mark II. До речі, цифру було вирішено додати для відмінності автомобіля від інших моделей, побудованих на платформі “Корони”. Але в 70-х роках машина стала володіти самостійним назвою. Це сталося після поділу платформи.
Вже в кінці сімдесятих автомобіль “Тойота Марк 2” став повноцінною базою для створення інших нових седанів. Вони стали відомі як Cresta і Chaser. Від свого попередника вони відрізнялися тільки змінами, які торкнулися екстер’єр, а також оформленням салону.
До речі, цікаво те, що деякі машини відправлялися на експорт навіть з лівим кермом. Це були ті ж “Марки”, тільки от вони відомі на зарубіжних ринках стали як Cressida. А потім вже з’явилася і інша “Тойота” – називається Avalon. Ось її-то і стали активно поставляти на ринок Північної Америки. Власне кажучи, вона і була спроектована спеціально для цього.
90-ті роки
Автомобіль “Тойота Марк 2” швидко став популярним і затребуваним. Однак потім настали дев’яності. Це було нелегко для багатьох країн. Ось і в Японії почали значно скорочуватися продажу машин, і дана модель винятком не стала. Так що компанія Toyota ухвалила рішення оновити ряд своїх седанів. Однак в якості бази для створення нових автомобілів знову взяли “Марка”. І з’явилася Toyota Verossa, стала успішною заміною попередніх двох моделей, якими були Chaser і Cresta. Більше того, потім у світ став виходити універсал “Марк 2”. Машина була доступна у двох версіях – як з повним, так і з переднім приводом. Відомий цей автомобіль став під назвою Mark II Qualis.
Потім вже, коли стартував випуск сьомого покоління, у світ вийшла модифікація Tourer V. Під капотом цього автомобіля стояв особливий двигун. “Тойота Марк 2” тоді могла похвалитися турбованим 2.5-літровим 1JZ-GTE на 280 л. с. Однак до цього варто повернутися пізніше, а поки – приділити увагу найбільш значущим і відомим версіями моделі.
5-е покоління
Чотири роки – з 1984 по 1998 – виходили в світ автомобілі, які є представниками п’ятого покоління моделі “Марк”. Всього потенційним покупцям було доступно 8 версій. Найслабшою вважалася модель 2Y. Під її капотом стояв 1.8-літровий 4-циліндровий 70-сильний двигун. Слідом за потужності йшов 2L – на 2.4 літра і 85 к. с. Він, на відміну від попереднього, був дизельним.
Ще були версії з 6-циліндровим 2-літровим на 105 або 130 “коней”. Рівний йому – 100-сильний, об’ємом 1.8 л. Наступним по потужності йшов 2-літровий 6-циліндровий – він міг виробляти 140 л. с. (модель 1G-GEU). Але особливою популярністю користувався автомобіль 1G-GTEU. Під його капотом встановлювався 185-сильний 2-літровий 6-циліндровий агрегат з битурбонаддувом. Це всі версії, які були доступні японському і зарубіжному ринку. Однак була ще одна модель, що випускалася для покупців із США. Вона була відома як 5M-GE. Її потужність дорівнювала 175 л. с., а обсяг 6-циліндрового двигуна був максимальним – 2.8 літра.
6-е покоління
Ці автомобілі виходили у світ з 1988 року по кінець 1995-го. Було дві різні версії кузова – хардтоп і седан. І їх відмінність полягала в тому, що у хардтоп не було рамок у скла дверей. Плюс відмінності виднілися в оптиці і в радіаторних гратах. З 1992 року по 1995-й у світ виходили виключно седани. І до речі, з’явилися нові двигуни. Ними комплектували задньопривідні версії з автоматом і механікою.
Агрегатів було багато. Найпотужнішим вважався 6-циліндровий 1JZ-GTE. Обсяг його становив 2.5 літра, а кількість вироблюваних “коней” – 280. Плюс до всього у агрегату був турбонаддув. Найбільш слабкими були 2L і 2L-T. Обидва вони були дизельними і однакового об’єму (4 циліндра). Перший з перерахованих виробляв 85 к. с., а другий – 97 к. с. 2L-T відрізнявся турбонаддувом.
Також ще були версії на 115, 135, 150, 170, 180 і 200 “коней”. До речі, останній двигун з перерахованих мав найбільший обсяг – три літри, якщо бути точніше. Він був відомий як 7M-GE.
7-е покоління
Автомобілі, випущені в період з 1992 по 1996 рік, є одними з найбільш відомих серед всіх машин ряду “Тойота Марк 2”. 90 кузов став досить популярним. Був як повний, так і задній привід. Версії з переднім також існували. Автомобіль “Тойота Марк 2” (90 кузов) міг похвалитися шістьма різними моторами.
Самий слабкий був відомий, як 2L-TE – 2.4-літровий, 4-циліндровий, дизельний, що виробляє (за рахунок турбонаддува) 97 “коней”. Також був агрегат на 125, 135, 180 і 220 “коней” відповідно.
Варто зазначити, що самий потужний варіант (тобто 280-сильний 1JZ-GTE) встановлювали лише на задньопривідну спортивну модифікацію Tourer V (про яку розповідалося раніше). Машини з повним приводом могли похвалитися тільки 1JZ-GE (на 220 л. с.). І працював цей двигун під керуванням 4-швидкісного автомата. Цікаво, що автомобіль “Тойота Марк 2 (90)” став своєрідною базою, основою для виробництва інших поколінь. А ці двигуни перетворилися в подальшому в основоположну для відомої на сьогоднішній день JDM – і дрифт-культури.
Випуск кінця 90-х – початку 2000-х
Восьме покоління виходило у світ рівно чотири роки. Це був теж досить таки потужний автомобіль, який став черговим варіантом “Тойота Марк 2”. 100 кузов став особливо популярним. Дизайн моделі було вирішено змінити радикально. Залишилися незмінними хіба що габаритні розміри кузова і салону. Трансмісію та ходову частину теж вирішили залишити незмінними. Але от все інше стало іншим.
Нові двигуни теж з’явилися. Залишився 97-сильний дизель, інші ж агрегати були бензиновими. 1.8-літровий 4S-FE на 130 “коней”, 140-сильний 1G-FE об’ємом в 2 літри, абсолютно новий 1G-FE (BEAMS), що виробляє 160 л. с. – всі ці двигуни встановлювалися під капот новеньких автомобілів від “Тойоти”. Самих потужних двигунів було три – на 200, 220 і 280 “коней”. Власне, вони і були самими затребуваними і популярними. Не дивно, чому технічний тюнінг “Тойота Марк 2” зазнавала вкрай рідко – і так всі характеристики були в нормі.
Цікаво, що починаючи з вересня 1996-го, у двигунах, що працюють на бензині, почали застосовувати особливу технологію зміни фаз розподілу газу. Що й казати, навіть на двигуні 1G-FE, обсяг якого становить два літри, застосували модернізовану ГБЦ.
Технічні переваги
“Тойоти Марк” 2000-х років стали набагато більш вдосконаленими в технічному плані, на відміну від своїх попередників. Два турбокомпресора було вирішено замінити одним великим СТ15. Значно поліпшили систему охолодження, крутний момент також зріс. Паливна економічність стала набагато більш помітною. Навіть розганятися машина стала динамічніше. Також сучасні “Тойоти” пропонувалися з вентильованими гальмівними дисками, з ксеноновими фарами, аудіосистемою, потужними динаміками в кількості шести штук, сабвуфером і литими дисками на 16 дюймів. А ще базова комплектація відрізнялася системами VSC і TRC. Кліматичний контроль пропонувався в якості опції.
“Тойота” в кузові 100 отримала особливе визнання у людей. Власники стверджують – ця машина здатна закохати в себе будь-якої людини, яка цінує яскравий і спортивний вигляд автомобілів. Відгуки, насправді, різноманітні. Одні вважають, що зовнішність можна було б зробити більш консервативною, іншим подобається все. Ті, кого щось не влаштовує, роблять тюнінг. Одні ставлять новий обвіс, ґрати, оптику. Інші люди, які є фанатами екстремальної їзди, ставлять сошки для збільшення вивороту передніх коліс. Вони ж, як правило, вирішують удосконалити і двигун, щоб поліпшити технічні характеристики. І звичайно, стилізують автомобіль відповідним чином.
Тюнінг може бути різним. Однак ціна його не обмежується парою десятків тисяч рублів. І важливо віддати свою машину справжнім фахівцям в цій справі. Тому що тюнінг руками недосвідченого людини може просто зіпсувати автомобіль. Причому недешевий. “Марк” початку 2000-х років в нормальному стані буде коштувати близько 300-500 тисяч рублів.
Останні автомобілі
9-е покоління стало фінальним. Воно також випускалося чотири роки – з 2000-го по 2004-й. Автомобіль перестав бути схожим на машину зі спортивно-агресивним характером. Він став звичайним седаном з рамами у дверях. Від спортивного залишилася лише підвіска. З змін – перенесений під заднє сидіння паливний бак, збільшений в розмірах багажник, плюс повна відмова від дизельних агрегатів. Зате з’явилася технологія паливного уприскування з використанням високого тиску. І ще змінилася назва. Топова версія Tourer V стала іменуватися Grande iR-V. А ще з’явилися 5-діапазонні автомати. У 2002-му змінили і зовнішність машини – з’явилися нові фари, радіаторна решітка, стильний бампер і ліхтарі нової форми.
Але в 2004 році випуск цих моделей закінчився. Автомобіль, відомий як Mark II, існував дуже довго, так що його назва пішло в історію з пошаною.