Роберт Бойль – науковець, на багато століть випередив свій час. Він був не тільки фізиком, але займався і хімією, і навіть богослов’ям. Сьогодні здається, що це несумісні заняття. Але для 17 століття, в якому Бойль жив і працював, це було нормальним явищем. 
В той час людина не могла вважатися освіченою, якщо не володів основами богослов’я.
Роберт Бойль: біографія раннього періоду
Учений народився в шляхетній, заможній родині, але спадкоємцем батьківського майна бути не міг, будучи сьомим сином. Батько, тим не менш, любив дитини і зробив все, щоб забезпечити йому хорошу освіту. Роберт Бойль, біографія якого сповнена подібними подіями, відправився вчитися в Ітонський університет. Там він вивчав природознавство і медицину. Вибір напряму був не випадковим – у той час це практично гарантувало пристойну посаду в майбутньому. Після закінчення університету він повернувся в одну з батьківських маєтків. Роберт Бойль багато подорожував. У 12 років з братом вони пустилися в мандри по Європі, яка тривала 6 років. Вчений повернувся, тільки дізнавшись про смерть батька.
Роберт Бойль і його життя в Оксфорді
Переїхавши в Столбридж, він протягом кількох років вів спокійне життя, вивчаючи теологію та філософію.
Через деякий час вчений приймає рішення виїхати в Оксфорд для вивчення хімії і фізики та подальшої роботи над цими напрямками. В Оксфорді він став членом “Невидимої колегії”, і саме завдяки йому з’являється Лондонське королівське товариство. Через 20 років, в 1680 році, Роберт Бойль був навіть обраний президентом товариства, але відмовився від почесної посади. Через 5 років вченому присвоюють ступінь доктора в галузі фізики. Використовуючи гроші, які були отримані їм у спадок, він відкриває лабораторію і співпрацює з багатьма відомими фізиками 17 століття.
Фізик-першовідкривач
1660 – поворотний пункт в житті вченого. В цей час він займався вивченням праць О. Геріке і хотів повторити його досліди, що незабаром і зробив. Він не тільки збудував повітряний насос, але і відкрив один з фундаментальних фізичних законів, згідно з яким зміна обсягу газоподібного речовини знаходиться у зворотній пропорційній залежності від тиску.
Тобто тепер можна було точно обчислювати обсяги газоподібних речовин. Примітно, що цей же закон відкрив і Маріотт, причому абсолютно незалежно від Бойля. У сучасній фізиці він фігурує як закон Бойля-Маріотта. Він був людиною, обгрунтував експериментальні методи дослідження не тільки у фізиці, але і в хімії. Великий пласт роботи Бойль проробив в області атомістичної теорії. Для нього досвід був критерієм і показником істини, як і для Бекона, на роботи якого посилався Бойль.
Один з напрямків роботи Бойля-фізика – створення вічного двигуна. Ця ідея займала уми багатьох вчених. Як вважав Роберт Бойль, вічний двигун реальний. Кругообіг води в природі – найкращий приклад. На його думку, він можливий завдяки дії капілярних сил, які можна використовувати для створення вічного руху. За задумом ученого, якщо довжина капіляра невелика, то піднімається по ньому рідина буде виливатися назад в посудину, розташований внизу.
Хімік-скептик
Роберт Бойль, внесок у хімію якого також неможливо переоцінити, опублікував безліч наукових робіт, пов’язаних з цією наукою. “Хімік-скептик” – найвідоміша з його робіт. В ній Роберт Бойль успішно спростовує фундаментальне вчення Аристотеля і вчення “Про три принципи”, якому слідували алхіміки. Вони вважали, що все в світі складається з ртуті, сірки і солі. Бойль ж довів, що це далеко не так. На його думку, хімія – наука самодостатня. Вона не зводиться до спроб перетворити метал на золото, а повинна вивчати властивості металів і бути на сторожі людського здоров’я. Незважаючи на видатні відкриття, вчений не міг знайти душевний спокій. Його, як віруючої людини, бентежив той факт, що він не може пояснити багато явищ, з якими стикається під час проведення експериментів.
Він першим почав використовувати поняття “аналіз складу тіл” і ввів його в хімічну науку. Він вивчав кількісні результати випалу різних металів, горіння і так далі. 1663 рік став роком першого в історії науки застосування індикаторів з метою визначення лугів і кислот. Бойль також отримав фосфор в результаті своїх незалежних експериментів. Вчений описав властивості нового речовини, вказуючи на його здатність світитися, розчинність, запах і колір.
Це було початком аналітичної хімії як окремої галузі хімічного знання.
Богослов’я як порятунок для душі
Роберт Бойль вважав, що робить щось нечестиве, проводячи експерименти і отримуючи результати, які ні він, ні провідні уми не можуть пояснити. Він сподівався знайти порятунок у вірі і врятувати свою душу. Його прагнення було настільки сильно, що він самостійно вивчив арамейською і грецькою. Останньою волею вченого було віддати всі його нажите стан на розвиток науки у Великобританії.
