Хвороба Лайма відноситься до інфекційних захворювань, що передаються через укуси кровосисних комах. В даному випадку людина захворює при участі іксодового кліща. Хвороба протікає з вираженими місцевими і системними проявами.
Етіологія
Збудник захворювання — боррелия, спірохета, що потрапляє всередину організму. Тому друга назва такого патологічного стану — лаймборррелиоз.
Носії та джерела цієї хвороби — дикі і домашні хребетні тварини. Найчастіше в природі — це дрібні гризуни, лосі або олені (всього близько 200 видів).
Всередину боррелия потрапляє в кров зі слиною чи випорожненнями кліща, при роздавлюванні під час розчісування, і рідше при використанні сирого молока.
В ендемічних зонах відзначається високий рівень захворюваності, з тенденцією до щорічного збільшення. Зараження відбувається з травня по вересень під час перебування людини на природі.
Як проявляється хвороба Лайма?
Період від початку впровадження інфекції до розвитку вираженої симптоматики варіює в межах від 1 до 50 днів. Його середня тривалість становить близько двох тижнів. Симптоми хвороби Лайма проявляються в залежності від стадії захворювання.
Перша стадія
Відмічається у половини інфікованих в перший місяць. Перебіг хвороби нагадує симптоми важкого грипу. Починається лихоманка, показники досягають температури до 40 градусів. Відзначається ломота в кістках та м’язах, виражені головні болі, слабкість. Зрідка буває нудота та блювота. На відміну від застуди, при цьому практично не відзначається почервоніння горла, першіння і кашлю.
Основним, а іноді і єдиною ознакою на даній стадії, служить виникнення кільцеподібної мігруючої еритеми. У місці укусу спочатку утворюється червона пляма, яка з часом значно збільшується в розмірах, поступово краю приймають чіткі контури, і піднімають над шкірної поверхнею. Деякі хворі відзначають в цьому місці невиражену біль або свербіж.
При використанні адекватної терапії еритема проходить за кілька днів, при відсутності лікування — спостерігається кілька місяців. Після цього може залишатися невелика пігментація і лущення.
Друга стадія
Далі відбувається дисемінація збудника захворювання через кров і лімфу. У 15% випадків, якщо не була надана своєчасна допомога, починається друга стадія, для якої характерною особливістю є ураження багатьох органів і систем:
- починаються болі в області серця, аритмія;
- відбуваються шкірні зміни — кільцеподібна еритема, кропив’янка;
- розвивається ангіна або бронхіт;
- порушується робота нирок, печінки;
- погіршується зір.
Кліщовий бореліоз на цій стадії стає серйозною загрозою для якості життя людини. Розвиток другій стадії починається через кілька тижнів або кілька місяців від моменту впровадження інфекційного агента.
Часто при генералізації процесу починається менингорадикулоневрит. Це поєднання серозного запалення менінгеальних оболонок, розвиток радикуліту та порушення функції лицьового нерва (у вигляді паралічу з однієї або обох сторін).
Третя стадія
Третя, і остання стадія формується через близько 3 місяців. Зареєстровані випадки її прояву через півроку, рік, і навіть більше. Воно характеризується переходом в тривалий рецидивуючий перебіг.
Для цього етапу характерними симптомами є:
Особливості прояву у дітей
Хвороба Лайма у дітей має свої клінічні особливості:
- Діти хворіють найчастіше у віці від 3 до 10 років.
- Еритематозні прояви виявляються у 80% випадків.
- Шкірна реакція в дитячому віці локалізується на голові (в області росту волосся, особі, біля вух), а також верхньої частини тулуба.
- Інтоксикаційний синдром відзначається у 70% хворих дітей, і протікає більш важко і генералирализовано, ніж у дорослої людини.
- Практично у всіх малюків відзначається збільшення прилеглих до укусу лімфатичних вузлів.
- При гострому перебігу захворювання у 10% виражені менінгеальні ознаки ураження.
Як лікувати хворобу Лайма
При виявленні захворювання хворого обов’язково слід госпіталізувати в інфекційний стаціонар.
Антибактеріальне лікування залежить від стадії захворювання:
Іноді на початку прийому антибактеріальних засобів відзначається різке погіршення стану, яке пов’язане з тим, що ендотоксини загиблих боррелий виходять в кровоносне русло. У такому випадку лікування тимчасово припиняють, а через деякий час відновлюють, але в меншому дозуванні.
Важливу роль відіграє і симптоматична терапія. При вираженому інфекційному процесі проводиться дезинтоксикація, болі в суглобах купіруються НПЗЗ або анальгетиками. У рідкісних випадках при дуже важкому стані застосовуються глюкокортикоїди.
Профілактика
Раннє використання антибіотиків в превентивних цілях або на першій стадії дозволяє не патологічного процесу не переходити в системне захворювання.
Запобігти хронізації, і не допустити виражені зміни, деякі з яких призводять до летального результату, можна тільки при своєчасному зверненні і адекватному лікуванні. Хворий після виписки зі стаціонару протягом року повинен перебувати на обліку у ряду фахівців — інфекціоніста, невропатолога, кардіолога, ревматолога.
Первинна профілактика полягає у використанні репелентів при знаходженні в місцях можливого перебування іксодового кліща, обов’язкове носіння захисного одягу. А після прогулянки слід проводити ретельний огляд всіх шкірних покривів. При виявленні кровосмоктаючого комахи його необхідно видалити за допомогою пінцета, а потім доставити його в спеціальну лабораторію.
На даний момент, на жаль, не існує вакцини проти хвороби Лайма, але учені продовжують працювати над її створенням.
