Поділіться статтею:
Переважна кількість випадків бактеріальної ангіни вимагає призначення антибіотиків. Проблема в тому, що в останні роки все більша кількість видів збудників стійко (резистентності) до дії антибактеріальних препаратів, тому при призначенні цих засобів необхідно керуватися певними принципами:
- призначати антибактеріальний препарат (АБП) тільки за показаннями;
- враховуючи фармакологічні властивості препарату, використовувати його в потрібній дозі курсом необхідної тривалості;
- вибирати АБП з урахуванням антибіотикорезистентності в регіоні проживання;
- не застосовувати малоефективні і неякісні засоби;
- ефект лікування оцінювати через три доби після початку терапії;
- чітко пояснювати пацієнтові режим застосування АБП, його дозування, можливі небажані ефекти, а також інформувати про шкоду самолікування.
Зміст
- 1 Класифікація антибіотиків, призначуваних при ангіні
- 2 Антибіотики при ангіні у дорослих
- 3 Антибіотики при ангіні у дітей
- 4 Антибіотики при ангіні у вагітних
- 5 Побічні ефекти антибіотиків, які застосовуються для лікування ангіни
- 6 Антибіотики для місцевого застосування
- 7 До якого лікаря звернутися
Класифікація антибіотиків, призначуваних при ангіні
Для лікування ангіни і гострого бактеріального тонзиліту застосовуються АБП наступних груп:
Розглянемо детальніше, які саме АБП краще застосовувати при ангіні в різних клінічних ситуаціях.
Антибіотики при ангіні у дорослих
Флемоксин Солютаб
Гострий тонзиліт (катаральна ангіна) найчастіше лікується з застосуванням таких препаратів:
- амоксицилін (Амосин, Флемоксин Солютаб, Хиконцил, Эвобол);
- феноксиметилпеніцилін.
Препаратами другої лінії, які призначаються при неефективності або непереносимості коштів вибору, є:
- цефалексин (Экоцефрон);
- бензатину бензилпеніцилін (Біцилін-1);
- джозамицин (Вильпрафен);
- азитроміцин (Азивок, Азидроп, Азимицин, Азитрал, Азитрокс, Азитрус, Зетамакс ретард, Зи-фактор, Зитноб, Зитролид, Зитроцин, Сумаклид, Сумамед, Сумамокс, Суматролид солюшн таблетс, Тремак сановель, Хемомицин, Екомед);
- кларитроміцин (Арвицин, Зимбактар, Киспар, Клабакс, Кларбакт, Кларитросин, Кларицин, Класине, Коаліціада, Клеримед, Клатер, Лекоклар, Ромиклар, Сейдон-сановель, СР-Кларен, Фромилид, Экозитрин);
- кліндаміцин;
- цефіксим (Иксим люпин, Панцеф, Супракс, Цемидексор, Цефорал солютаб).
Тривалість курсу складає 10 днів, навіть якщо симптоми хвороби зникли раніше (в нормі – на другий-третій день). Для азитроміцину тривалість курсу становить 5 днів.
Гнійний або рецидивуючий тонзиліт, спричинені стрептококами групи А, вимагає призначення амоксициліну клавуланату (Амоксиклав, Арлет, Аугментин, Бактоклав, Верклав, Медоклав, Панклав, Ранклав, Рапиклав, Флемоклав Солютаб, Экоклав).
Що таке антибіотик?
Препарати другої лінії для лікування гнійної ангіни:
- цефуроксим (Аксосеф, Зиннат, Зиноксимор, Цетил люпин);
- цефіксим;
- лінкоміцин (Эколинком);
- кліндаміцин.
Курс терапії триває від 10 днів до 2 тижнів.
Ми докладно перераховуємо торгові найменування ліків, оскільки лікар може рекомендувати тільки міжнародна непатентована назва. Після отримання рецепта краще заздалегідь подивитися на сайтах аптек, який з препаратів-аналогів підійде саме вам за ціною.
Якщо говорити про якості, вважається, що оригінальний препарат, розроблений фірмою-виробником, завжди є більш ефективним, ніж його дженерики (аналоги). Хоча офіційна медицина стверджує зворотне: всі препарати, що мають одну діючу речовину, однакові по ефективності.
Дозування та кратність прийому ліків визначає лікар. Він же оцінює ефективність лікування через 48 – 72 години після вживання першої дози ліків. Про побічні ефекти АБП ми поговоримо трохи нижче.
Антибіотики при ангіні у дітей
АБП при гострому тонзиліті повинні призначатися лише при бактеріальної природи цього захворювання.
При температурі нижче 38 градусів антибіотики зазвичай не призначають
Існують спеціальні критерії, за якими лікар вирішує, використовувати АБП чи ні. Так, АБП призначаються при наявності у дитини трьох і більше з таких критеріїв:
- температура більше 38 градусів;
- відсутність кашлю;
- болючість шийних лімфовузлів;
- набряк піднебінних мигдалин;
- вік від 3 до 15 років.
Препарати вибору:
- амоксицилін;
- феноксиметилпеніцилін.
Препарати другої лінії:
- цефалексин;
- джозамицин;
- азитроміцин;
- кларитроміцин;
- цефіксим.
Тривалість лікування становить 10 днів, для азитроміцину – 5 днів.
При лікуванні дітей треба враховувати: багато з АБП мають спеціальні розчинні форми (порошки, таблетки, що диспергуються) з приємним смаком, що полегшує їх використання у малюків.
Антибіотики при ангіні у вагітних
При вагітності слід з обережністю застосовувати ліки
З перерахованих вище препаратів у вагітних можна використовувати наступні:
- пеніциліни;
- цефалоспорини;
- інгібітор-захищені пеніциліни;
- макроліди, за винятком кларитроміцину;
- линкозамиды (кліндаміцин, лінкоміцин).
Таким чином, при ангіні у вагітної лікар може призначити все ті ж препарати, що і для інших груп населення, крім кларитроміцину. Дозування, кратність прийому та тривалість курсу лікування при цьому не змінюються.
Побічні ефекти антибіотиків, які застосовуються для лікування ангіни
Небажані явища при використанні АБП можна умовно розділити на дві групи: часті, але безпечні, і рідкісні, але які несуть загрозу для життя.
Часті ускладнення антибіотикотерапії
Для всіх бета-лактамів (пеніцилінів і цефалоспоринів) та макролідів найчастішими небажаними реакціями є диспептичні розлади: нудота, дискомфорт у животі, діарея.
Побічним ефектом може стати головний біль
Пеніциліни, амоксицилін/клавуланат, цефалоспорини, макроліди здатні викликати запаморочення і головний біль.
Амоксицилін/клавуланат, цефалоспорини, макроліди можуть змінювати показники біохімічного аналізу крові, викликаючи збільшення концентрації печінкових проб» — трансаміназ.
Після прийому амоксициліну можуть виникнути шкірні висипання, які нерідко приймають за алергію: «ампіциліновий висип». Це явище не вимагає призначення антигістамінних засобів. Воно нерідко розвивається у дітей.
Амоксицилін/клавуланат в деяких випадках порушує процеси виділення жовчі з печінки, викликаючи її застій і запалення: холестатичний гепатит.
Прийом цефалоспоринів у деяких хворих супроводжується болем у суглобах без зміни їх зовнішнього вигляду.
Макроліди здатні викликати здуття живота і сонливість.
Одним з рідкісних побічних явищ після прийому лінкозамідів є запалення в порожнині рота: стоматит і глосит.
Всі ці побічні ефекти хоча і зустрічаються нерідко, але шкоди не приносять. Для їх зникнення найчастіше буває достатньо припинити прийом АБП і звернутися до лікаря для заміни ліки. Але існують й інші, значно більш рідкісні, але дуже важкі побічні ефекти після прийому антибіотиків.
Важкі ускладнення після лікування антибіотиками
Будь-які ?-лактами здатні викликати анафілактичний шок: швидко розвивається алергічну реакцію, що характеризується порушенням дихання, різким зниженням тиску, почастішанням пульсу, порушенням свідомості. При відсутності швидкої допомоги анафілаксія призводить до загибелі пацієнта.
Амоксицилін/клавуланат і макроліди мають потенційним токсичною дією на печінку, тому їх застосування обмежене у людей із захворюванням цього органу (гепатити, цирози).
Амоксицилін
Амоксицилін/клавуланат і цефалоспорини здатні викликати тяжкі реакції непереносимості – синдром Лайєлла і Стівена-Джонсона. Ознаки синдрому Лайєлла: на фоні підвищеної температури тіла з’являється спочатку дрібна висипка, а потім бульбашки на шкірі. Вони розкриваються з утворенням великих ерозій. Одночасно уражаються внутрішні органи. При відсутності допомоги може наступити смерть пацієнта.
Синдром Стівена-Джонсона супроводжується утворенням пухирів на стінки ротової порожнини, слизової оболонки очей, інших ділянок, швидким їх розкриттям з утворенням болючих ерозій. Обидва цих синдрому за своєю природою є алергічними, розвиваються дуже швидко, вимагають екстреної медичної допомоги. При появі перших ознак бульбашок на шкірі або слизових при лікуванні АБП необхідно негайно викликати лікаря.
Цефалоспорини і линкозамиды можуть пригнічувати кровотворення, зменшуючи вміст у крові еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Відповідно це проявляється анемією, зниженням імунітету і кровоточивістю.
Макроліди здатні змінювати електричні властивості міокарда (серцевого м’яза), викликаючи умови для розвитку шлуночкової тахікардії. Це раптове порушення ритму може призвести до смерті хворого. Макроліди протипоказані при подовженому інтервалі Q-T на електрокардіограмі.
Всі перераховані АБП в тій чи іншій мірі впливають на нормальну мікрофлору організму, розташовану в порожнині рота, кишечнику, статевих органах. Тому при їх використанні можливі такі ускладнення, як вагінальний або оральний кандидоз («молочниця»). Не виключено розвиток псевдомембранозного коліту – надмірного розмноження в кишечнику мікроорганізму Clostridium Difficile на тлі пригнічення нормальної мікрофлори. Захворювання проявляється проносом, болями в животі, лихоманкою, судинною недостатністю.
Таким чином, АБП не є нешкідливими препаратами. При їх призначенні лікар оцінює безліч факторів, що впливають на успіх і безпеку лікування, про яких сам пацієнт може і не підозрювати. Самостійне лікування антибіотиками дуже небезпечно.
Антибіотики для місцевого застосування
Багато в чому позбавлені важких побічних ефектів АБП, що застосовуються місцево на область мигдалин. Вони використовуються в меншій концентрації, що дозволяє знизити ризик ускладнень. Впливаючи безпосередньо на вогнище інфекції, такі ліки досить ефективні.
Лікар може призначити препарати для місцевого застосування
Більшість з пропонованих на ринку спреїв, льодяників та інших форм для місцевого застосування не містять антибіотики, а антисептичні, протизапальні і знеболюючі засоби. Їх з успіхом можна застосовувати в комплексній терапії ангіни. Але існують і препарати антибіотиків для місцевого лікування захворювань глотки:
- Граміцидин С;
- Граммидин;
- Биопарокс.
Граміцидин – антибіотик, що діє на стрептококи, стафілококи і інші збудники ангіни. Він випускається у формі буккальная (защічних) таблеток і при розсмоктуванні активно діє на мигдалини. Ліки відмінно переноситься, лише зрідка викликаючи подразнення або алергічні реакції.
Препарат не заборонений до використання під час вагітності. Під час лактації приймати його не можна.
Граміцидин С входить до складу таблеток Граммидина. Випускаються різновиди, призначені для дітей, з вмістом анестетиків (зі знеболюючим ефектом), з різними фруктовими або ягідними смаками.
Антибіотики — тільки за призначенням лікаря!
Биопарокс – спрей, що містить антибіотик (фузафунгин) з рослинними добавками, що володіє антибактеріальною і протизапальною ефектом. Він активно діє на збудників ангіни, призначається починаючи з віку пацієнтів 12 років. Ліки вкрай рідко може викликати важкі алергічні реакції, в зв’язку з чим він протипоказаний у дітей до 12 років. При його використанні можлива нудота, порушення смакових відчуттів, почервоніння кон’юнктиви очей, чхання, сухість у носі та горлі. Препарат мало вивчений у вагітних, тому його використання рекомендується з обережністю. Під час грудного вигодовування Биопарокс протипоказаний. Тривалість лікування – до 7 днів.
У деяких випадках (при непереносимості системних АБП або важких супутніх захворюваннях, які обмежують їх застосування) антибіотики для місцевого застосування – хороша альтернатива форм для прийому всередину.
До якого лікаря звернутися
Для призначення антибіотиків при ангіні у дорослого або дитину можна звернутися на прийом до оториноларинголога (ЛОР-лікаря). З цим завданням з успіхом впорається також лікар-інфекціоніст, терапевт, педіатр, сімейний лікар.
