Інфекції, від яких сьогодні щеплять дітей і їх основні особливості, а також необхідність щеплень, завжди викликають жваві суперечки серед батьків і медиків. Розпалюються часом дуже жаркі дебати – небезпечні ці інфекції настільки, щоб робити від них щеплення, які також можуть бути потенційно шкідливими. Щеплення – це навантаження на організм, і чи варто зайвий раз колоти дитині вакцину, може і самі захворювання не настільки серйозні, і нехай дитина ними просто перехворіє? Такі питання виникають часто, і щоб всім було зрозуміло, що це за «прищепні» хвороби, ми присвятимо цій темі цикл статей.

До прискорбия батьків, якщо б ці інфекції не були настільки небезпечними, ніхто з медиків не став би розробляти від них вакцин і не наполягав на щеплення. Питаннями імунізації сьогодні зайняті цілі наукові інститути, і ліжка інфекційних стаціонарів за даними інфекцій і сьогодні не пустують. Ці хвороби реально небезпечні життя і здоров’я дітей, можуть призводити до важких наслідків або інвалідності. Сьогодні ми поговоримо про одну з таких інфекцій – «свинки», заушнице або по-науковому, інфекційному, епідемічному паротиті.

Що за назва?

Інфекційний або епідемічний паротит в народі називають заушницей або свинкою неспроста.  Вся справа в тому, що при класичному перебігу хвороби личко дитини стає схожим на поросячью мордочку, із-за вираженого набряку завушних просторів і області підщелепних слинних залоз. Але, якби тільки в цьому була і вся проблема. Від паротиту можна б було не прищеплювати всіх поголовно дітей, вся справа в тому, що паротит відноситься до групи гострих вірусних інфекцій. Захворювання передається повітряно-крапельно, і основними його проявами є ураження практично всіх залоз організму та багатьох внутрішніх органів, а крім цього, може бути порушена ще й нервова система.

Віруси паротиту самі по собі дуже нестійкі до впливів зовнішнього середовища, вони швидко гинуть під дією сонця і температури, при висушуванні, і тому, захворювання можливе тільки при контакті з носіями вірусу або хворими. Але, на віруси паротиту не можуть надавати впливу антибіотики і багато хто з відомих хіміопрепаратів, також вірус легко переносить холод і навіть заморожування. За рахунок великих розмірів не може переміщатися з потоками повітря, як це робить вітрянка, і небезпеку для зараження представляють тільки тісні близькі контакти з інфікованими і хворими в межах однієї кімнати, групи або класу. На вулиці, де гуляли хворі паротит, заразитися інші діти не можуть.

Однак, найбільшим мінусом цієї інфекції стає період інкубації вірусу, який хвороба зовсім ніяк себе не проявляє, при цьому віруси починають виділятися в слину вже приблизно за п’ять діб до початку самих клінічних проявів. Тоді хворий може заразити навколо себе чимало інших людей. Тому, якщо це дитина дошкільного або шкільного віку, він може заразити, по суті, всю групу саду або клас школи. Потім дитина буде заразним ще як мінімум дев’ять днів, які він буде хворіти і перебувати вдома. Але також можуть зустрічатися і стерті або безсимптомні форми паротиту, а виділення вірусів при них йде також активно, як при класичному перебігу. Такі діти будуть найбільш небезпечними в плані поширення інфекції і формування епідемій серед нещепленої контингенту.

Що особливого в паротиті?

Як було зазначено раніше, віруси паротиту постійно містяться в слині і з крапельками слини можуть потрапляти через повітря до інших дітей під час плачу, крику, облизывании іграшок і пальців. Це призводить до зараження по ланцюжку інших дітей, але чхання і кашлю для даної інфекції не характерно, і дітям треба дуже тісно між собою контактувати. Саме з цієї причини частіше від партита страждають діти в організованих колективах – дитбудинках, садах і школах. Через іграшки заразитися можна, але ризик набагато менше. До року за рахунок переданих під час вагітності і з грудним молоком антитіл, діти свинкою хворіють рідко, а от з року сприйнятливість їх до інфекції зростає. Найбільш піковим є вік від п’яти до 15 років. Характерна для цього вірусу і сезонність захворювання – вона висока пізньої осені та взимку, приблизно раз у п’ять років можуть виникати спалахи інфекції. Після перенесеного паротиту формується стійкий довічний імунітет, повторно свинкою практично не хворіють.

Що буде відбуватися в організмі хворих?

Віруси паротиту при попаданні в організм дитини, знаходять для себе найбільш зручні місця, де й розмножуються. Для цих вірусів такими місцями стає залозиста тканина, з якої складаються всі слинні залози, молочні залози, підшлункова залоза, а також статеві залози у дівчаток (яєчники), так і у хлопчиків (яєчка) – крім того, страждає від вірусів і щитовидна залоза і нервова тканина. Навіть виходячи з локалізації розмножуються вірусів, які в зоні свого скупчення викликають виражені запальні реакції, стає зрозуміло, які поразки і симптоми може викликати паротит у дітей. Вірус проникає в організм дітей з області слизових оболонок носа або горла при його вдиханні, і першими при інфікуванні страждають слинні залози.

Вірус може проникати туди по слинних проток, а також шляхом занесення його з лімфою або кров’ю. У крові чи лімфі, в області слинних залоз вірус починає активно розмножуватися і током крові він може переноситися до інших залоз організму, викликаючи в них вторинні вогнища запалення і розмноження вірусу. Крім цього, вченими було доведено, що віруси проникають всередину нервової системи, навіть якщо ніяких реакцій з її боку і не відбувається. Практично у всіх органах і системах, уражених вірусом паротиту, виникають вогнища гострого запалення, які і дають клінічну картину хвороби та порушення функцій органів.

Клінічні симптоми хвороби

  • По клінічним проявам паротит може проявити себе досить різноманітно, але в переважній більшості випадків відбувається ураження слинних залоз.
  • Насамперед, відбувається запалення в ділянці привушних та підщелепних залоз, крім цього, може бути порушена підшлункова залоза, що буде давати розвиток гострого панкреатиту, і запалюються статеві залози.
  • Період інкубації при паротиті може тривати від одинадцяти до 22 діб, і зазвичай початок хвороби гострий, перед початком набряклості в області слинних залоз виникають незначні катаральні прояви з загальним нездужанням, млявістю і головними болями.
  • Перші типові прояви виникають з підйому температури і поступового припухання в області слинних залоз, спочатку поразка одностороннє, і через два-три дні уражається і друга сторона. За рахунок припухлості залоз і вираженого набряку тканин обличчя дітей набуває характерні риси.
  • В періоді розпалу хвороби діти можуть скаржитися на біль під час відривання рота і руху щелепою, при жуванні, можуть бути болі в області вушка або на шиї.
  • На стороні ураженої залози можуть виникати набряки перед вушною раковиною або під мочкою петлі, за областю вушної раковини, що призводить до того, що саме вухо і його мочка виявляються як би по центру набряку.
  • Якщо промацати пухлина, вона схожа за консистенцією на тісто, шкіра над її поверхнею не змінюється, а заліза при промацуванні може бути злегка болючою.
  • У деяких випадках набряк буває таким сильним, що відбувається згладжування кута нижньої щелепи і перехід набряку на зону шиї з труднощами при диханні.
  • При підозрі на розвиток паротиту у дітей проводиться визначення так званих больових точок Філатова – потрібно натиснути на козелок, соскоподібний відросток вуха (кісточка, яка випирає за вухом) або на область підщелепної ямки, при паротиті ці зони болючі.
  • Якщо заглянути дитині в рот, можна виявити почервоніння і набряк в області вивідних отворів протоків слинних залоз – симптом Мурсона.
  • За рахунок того, що відбувається ураження слинних залоз і порушується їх робота, в роті у дітей виникає виражена сухість.
  • При ураженні області подъязчных залоз може бути припухлість під язиком або в зоні підборіддя, круглої форми і консистенції тіста.
  • При вираженому збільшенні всіх груп слинних залоз відбувається формування набряку язика, глотки і гортані, що може давати ядуха.
  • Приблизно через чотири-п’ять діб набряк слинних залоз починає поступово спадати, і приблизно до десяти діб хвороба проходить безслідно, за умови відсутності ускладнень, а вони бувають дуже часто! Якщо ж відбувається паротитное пошкодження інших залоз і органів, виникає повторна хвиля лихоманки і проявляється клініка різного роду ускладнень.

Особлива небезпека паротиту!

Особливі неприємності варто чекати від паротиту у підлітків або дорослих, які можуть заразитися від дітей, і особливу небезпеку представляє паротит для хлопчиків і чоловіків. У них прояви свинки можуть виникнути в області яєчок, викликаючи однобічний або двобічний орхіт, запалення яєчок. Воно зазвичай проявляється у вигляді набряку і сильної блі мошонки, яєчко стає дуже щільним і болючим, запалення може тривати до трьох днів і поступово проходить, викликаючи при цьому безпліддя. У чоловіків крім орхіту може розвиватися ще і простатит, ураження передміхурової залози. У дівчат і жінок свинка може проявлятись у вигляді запалення придатків з розвитком безпліддя. Але найбільш небезпечними і важкими при паротиті є запальні процеси в області підшлункової залози з розвитком гострого панкреатиту. При легкому перебігу паротиту зазначаються тільки зміни в біохімічних показниках крові та травної функції залози, але при серйозному ураженні залози виникають сильні переймоподібні болі животі оперізуючі болі в попереку, що віддають в область лівого підребер’я і спину, виникає нудота з блюванням і проносами, відрижки і кота, відбувається різке порушення травлення і сильне схуднення дітей. При панкреатиті відбувається формування густого білого нальоту на язиці, порушується прийом їжі, а при тяжких випадках виникає зниження артеріального тиску і навіть втрати свідомості з розвитком панкреонекрозу ферментного розплавлення тканин залози з попаданням всього вмісту в черевну порожнину. Це смертельно небезпечне ускладнення. Також панкреатит при свинці може супроводжуватися ураженням ендокринних ділянок залози (острівців Лангерганса) і в подальшому відбувається розвиток цукрового діабету.

Самим серйозним і небезпечним є паротитної менінгіт – ураження головного мозку. Зазвичай це негнійне ураження, серозний процес, але це захворювання протікає досить важко – виникає висока температура з тяжкими головними болями, нудотою і блювотою сильною на висоті головного болю, з вираженим збудженням і затьмаренням свідомості, судомами й комою. При ньому виявляються всі менінгеальні симптоми – ригідність м’язів потилиці і неможливість приведення голови до грудей, складність в розгинання та згинання ніг. Якщо підозрюється паротитної менінгіт, проводиться спинномозкова пункція – паркан спинномозкової рідини на аналіз. При цьому підвищений тиск спинномозкової рідини, змінено кількість клітин за рахунок лімфоцитів і виражені ознаки запалення. У середньому, прояви менінгіту тримаються близько трьох днів, поступово зникаючи за 10 діб. Але після перенесеного менінгіту можуть залишатися такі наслідки як заїкання, епілепсія, підвищення внутрішньочерепного тиску або сильна астенія. Особливо складними і небезпечними будуть атипові форми свинки зі слабкими симптомами і високою здатністью заражати хворих.

Діагноз свинки може поставити тільки лікар на підставі даних про контакті з хворими, а також дослідження крові та наявності в ній специфічних антитіл до паротиту.

Як лікується паротит?

  • Особливого, специфічного ліки від свинки не розроблено, немає таких препаратів, які б пригнічували вірус паротитної. Тому, лікування в основному проводиться з впливом на симптоми і для запобігання ускладнень.
  • При легкому або середньотяжкому перебігу паротиту лікування можна проводити вдома, до моменту повного зниження підвищеної температури тіла потрібно дотримувати строгий постільний режим.
  • На область опухлих слинних залоз застосовують сухі зігріваючі компреси, проводять повноцінну обробку порожнини рота з-за сильної її сухості.
  • Слини при паротиті виробляється дуже мало і вона не може забезпечувати повноцінного захисту від розмноження хвороботворних мікробів порожнини рота. При розвитку симптомів орхіту, панкреатиту або менінгіту негайно показана госпіталізація в інфекційний бокс стаціонару.
  • При домашньому лікуванні основним завданням батьків є забезпечення повноцінного і правильного харчування малюка, якому дуже боляче і незручно жувати їжу із-за припухлих слинних залоз і дефіциту слини. Все харчування має бути теплим і подрібненим, напіврідкою, щоб на його пережовування йшло менше слини. Самими правильними продуктами на час хвороби будуть протерті супи, рідкі кашки, картопляне або фруктові пюре, куряче м’ясо, парові котлети, фрукти, овочеві пудинги або риба. Виключають продукти, що володіють подразнюючою і сокогінну ефектом – сирі фрукти і овочі, соки, гострі, кислі та жирні страви. Це профілактика ускладнень для підшлункової залози.
  • Після кожного прийому їжі проводиться обробка порожнини рота розчином соди, фурациліну або кип’яченою водою.
  • На область припухлих залоз заборонені спиртові або які-небудь інші компреси, тільки укутування шарфом або сухе тепло.
  • Препарати будуть призначатися тільки лікарем, якщо існує ризик будь-яких ускладнень. Застосовуються зазвичай противірусні препарати, препарати протизапальної ряду і антигістамінні речовини.
  • Для профілактики паротиту розроблені ефективні вакцини, про які ми будемо говорити окремо. Вони дозволяють припинити розвиток таких ускладнень як орхіти з безпліддям та панкреатити з діабетом, а також ураження головного мозку.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь