Кажуть, що в далекі доісторичні часи, коли люди ще не встигли стати цивілізованими, коли не було міст, супермаркетів, чіпсів і навіть інтернету, а були тільки печери (якщо пощастить, то теплі і сухі, а якщо ні – то які вийде), то, як не дивно, зуби у первісних людей були здоровіші, ніж у сьогоднішніх відвідувачів стоматологічних кабінетів, причому навіть у тих, хто не нехтує правилом відвідувати стоматолога кожні півроку.

Як докази пред’являються не тільки археологічні знахідки, але і результати досліджень, проведених в загублених племенах, які практично не пов’язані з цивілізацією і ведуть майже первісний спосіб життя. А вже скільки забобонів пов’язано з зубами і з зубним болем! Наприклад?

Ось кому відомо, що забезпечити відсутність зубного болю протягом цілого року можна досить простим способом – як тільки почуєте перший грім, так і поспішайте перший же підвернувся камінь погризти. І для каменю шкоди, і для зубів оберіг на цілий рік (абонемент, по-сучасному). Або ось японці, наприклад, (а японці ж завжди славилися і розумом і кмітливістю, вмінням знаходити правильні рішення). Так от, японці при зубному болю шукали вербу і встромляли в неї голку: чим сильніше біль, тим більше і товщі голка.

Виявляється, дух дерева відчував біль від уколу, тому вважав просто необхідним подбати, щоб у людини нічого не боліло і щоб чоловік припинив тикати гострими предметами в деревину. Але ж Тітонька Зубний Біль – дама досить примхлива, непередбачена і вельми активна, і в її розпорядженні і підпорядкуванні знаходиться будь-яка біль, яка стосується і безпосередньо зубів, і навіть ясен, так що, наприклад, флюс, який найчастіше з’являється на десні, теж входить у сферу її відповідальності.

Що таке флюс?

Треба думати, що охочих познайомитися з флюсом ближче просто не існує в природі. Однак звести таке, скажемо прямо, неприємне знайомство доводиться багатьом. Так що ж таке флюс? Відбувається це для багатьох малоприємне і малосимпатичное слово від німецького «fluss», що всього навсього означає «протягом» або «потік».

Мабуть, назва має на увазі те, що пухлини (нарив) витікає гній. Але саме слово вже виходить з медичного наукового вжитку, оскільки його замінив термін «періостит», або «одонтогенний періостит», хоча захворювання як і раніше турбує і дошкуляє чимала кількість людей, не роблячи знижку на вік і не звертаючи уваги на посади і на достаток. По суті, це гнійне запалення біля кореня зуба, що, як уже говорилося, по-науковому називається періостит.

При періоститі (флюс – це побутове, «народну» назву), який точніше називається одонтогенным периоститом, гнійна шишка з’являється на десні в районі зубного кореня. Спочатку гнійний вміст утворюється і збирається біля кореня, поступово проникає через кісткову тканину і, нарешті, досягає верхніх шарів слизової оболонки – на десні утворюється шишкоподібна пухлина, наповнена гнійним вмістом.

Увага! Найважливіший ознака одонтогенного періоститу – гнійна пухлина (шишка) у районі десни.

Найчастіші симптоми флюсу, які турбують більшість постраждалих, неможливо не помітити і залишити без уваги.

Насамперед, це гостра біль, причому ця біль виходить за межі потерпілого хворого зуба – часто здається, що болить не тільки один зуб, але і вся щелепа або навіть обидві щелепи, крім того, сильні больові відчуття з’являються в області шия; безумовно, починає боліти голова.

Якщо є хоча б найменші сумніви, то вони негайно зникають при спробі хоч щось прожувати хворим зубом – при найменшій навантаженні на постраждалий зуб негайно відчувається сильний біль.

Десна в районі періоститу (флюсу) має почервонілий вигляд, причому формується досить суттєва пухлина, яка зачіпає не тільки ясна, але і щоку – щока стає досить сильно опухлою, що помітно з першого погляду.

Якщо відкрити рот, то на почервонілою і набряклою десні можна виявити шишку з гнійним вмістом.

Нерідкі випадки, коли симптоми флюсу (одонтогенного періоститу) не обмежуються лише больовими відчуттями, набряками і почервоніннями: в період загострення цього захворювання цілком можлива підвищена температура тіла, яка (залежно від індивідуальних особливостей організму і від перебігу захворювання) може підніматися до високих значень.

Часто при періоститі відзначається помітне, а іноді й суттєве погіршення стану всього організму, тобто, крім підвищеної температури тіла, відзначається слабкість, нудота, запаморочення, ломота у всьому тілі, дратівливість, млявість.

Увага! Повноцінне та ефективне лікування одонтогенного періоститу (флюсу) можливо тільки в умовах стоматологічної клініки, оскільки при самостійних некваліфіковані дії дуже високий ризик розриву гнійного мішечка, внаслідок чого гній може поширитися по всьому організму і інфікувати будь-які органи. Величезної шкоди при періоститі (флюсі) наносять гарячі компреси, які сприяють проникненню гнійного вмісту в здорові тканини.

Таким чином, будь-яке самолікування флюсу неприпустимо, оскільки може призвести до серйозних наслідків.

Відомо, що утворилася гнійна шишка (гнійний мішок) може лопнути без будь-якого впливу ззовні. Такий самостійний розрив гнійника на десні приносить швидке видиме полегшення, тобто больові відчуття зменшуються або навіть зовсім проходять, температура, якщо вона підвищувалася, нормалізується, набряк спадає, слизові набувають свій звичайний колір. Здавалося б, що проблема вирішилася сама собою.

Однак це зовсім не так, оскільки запальний процес, який розвивався в середині зуба і в кістковій тканині, нікуди не подівся і триває, руйнуючи здорові тканини і далі. Так що самостійний розрив гнійника і витікання гною при одонтогенних періоститі (флюсі) зовсім не свідчить про те, що проблема вирішилася сама собою і що можна зітхнути спокійно – насправді, стан покращився лише на якийсь час і рецидив захворювання неминучий, оскільки запальний процес не зупинений.

Чому з’являється флюс (періостит)?

Для того, щоб зрозуміти, чому може з’явитися флюс, він же одонтогенний періостит, треба трохи розібратися з будовою зуба.

Як відомо, зуб – це не однорідна структура, а досить складний орган, що має безліч шарів. Верхній шар зуба – це емаль, яка захищає зуби від будь-яких бактерій та інших мікробів. Але якщо емаль зуба пошкоджена, наприклад, карієсом, то бактерії можуть проникнути вглиб цього органу і проникають в пульпу, яка являє собою досить пухку по своїй структурі сполучну тканину, що заповнює порожнину зуба. У зубної порожнини неодмінно є і кровоносні судини і лімфатичні судини і нервові волокна, які здатні реагувати на чужорідне вторгнення.

Коли бактерії потрапляють всередину зуба (пульпу), то починається запальний процес, який супроводжується больовими відчуттями. Але коли тканини пульпи відмирають, больові відчуття припиняються і дискомфорт зникає, в результаті чого створюється враження, що стан нормалізувався. Проте запальний процес не припинився, а продовжує розвиватися, але тепер вже став хронічним.

Поступово інфікуються все нові і нові тканини (тканини зуба, ясен і навіть окістя), а запальний процес поступово розвивається дедалі активніше, зачіпаючи корінь зуба і окістя, що вже являє собою непросту проблему.

Крім болю і набряку, цей запальний процес характеризується активним продукуванням гнійного вмісту починається гостра стадія флюсу (одонтогенного періоститу). З-за того, що гній накопичується все активніше, на десні з’являється пухлина, яка має червоний колір, а за формою нагадує мішок.

Що ж стає причиною флюсу (періоститу)?

Безумовно, перш за все причиною утворення флюсу, що має гнійний вміст, слід вважати інфекційне зараження, яке може розвиватися в різних ситуаціях.

  • Перш за все, одна з головних причин утворення флюсу – це карієс, точніше – запущений (вчасно не вилікуваний) карієс, який зачепив корінь зуба і став причиною виникнення пульпіту.
  • На другому місці серед причин формування флюсу – запальний процес у десневом кишені (так називається поглиблення, яке знаходиться між зубом і яснами).
  • На жаль, причиною періоститу, тобто флюсу, може стати і будь-яка помилка або недбалість під час лікувальних стоматологічних заходів (найчастіше це може бути занесена в тканини зуба інфекція, що найчастіше трапляється в результаті недотримання правил асептики під час стоматологічних процедур).
  • Серед причин флюсу – неправильне пломбування кореневих каналів (мова йде про неповну пломбуванні кореневих каналів).
  • Серйозну небезпеку може представляти і незавершене лікування зубів, уражених карієсом, коли лікування припиняється на стадії тимчасової пломби, яка не призначена для тривалої експлуатації для серйозних навантажень.
  • Не виключено, що флюс (періостит) може початися з-за будь-якого хронічного захворювання, яке є в організмі, навіть якщо це захворювання безпосередньо із зубами не пов’язано. Наприклад, такими захворюваннями можуть бути ангіна, тонзиліт, фурункульоз та деякі інші.

Також причиною початку розвитку флюсу можуть стати фізичні (механічні пошкодження, отримані в області щелепи, наприклад, це може бути забій або будь-яка інша травма, що призвела за собою запальний процес у кістковій тканині або, наприклад, внутрішню гематому.

Увага! На початковій стадії розвитку періоститу (флюсу) багато яскраві ознаки та симптоми захворювання відсутні: наприклад, на ранніх стадіях можуть не розвиватися набряк ясен, а гнійний вміст не може накопичуватися. Якщо флюс не виявити і не почати лікувати на цій стадії, то захворювання буде прогресувати, інфекція буде розвиватися і гній буде утворюватися.

Флюс (періостит) і наступні за ним форми запального процесу

Як вже говорилося, будь-які запальні процеси щелепної області обличчя, особливо мають гнійний характер, – це в переважній більшості випадків ускладнення каріозного процесу (карієсу). Такі запальні процеси можуть протікати з різною тяжкістю і мати кілька відмінні ознаки. Наслідки гнійних запальних процесів у щелепно-лицьовій області теж можуть бути самими різними, аж до вкрай негативних.

Спочатку запальний гнійний процес щелепної області набуває вигляду одонтогенного періоститу (флюсу). Якщо медичне втручання не було і допомога не надана, на місці флюсу (одонтогенного періоститу) може розвинутися абсцес. Але якщо заходи не приймаються і в цьому випадку, розвивається флегмона.

Все починається з хворого зуба, який не отримав необхідного лікування. Спочатку гній, прагнучи вирватися назовні, забезпечує (виконує) собі канал в кістковій тканині, проривається через неї і може зупинитися під окістям будь щелеп (верхній або нижній).

Отже, якщо зубний біль стає практично постійною, якщо при будь-якій спробі посилити вплив на хворий зуб (натиснути, постукати будь-яким предметом, щось пожувати) біль стає набагато сильніше, якщо зуб має істотні пошкодження та руйнування, якщо саме цей зуб вже колись рятували від пульпіту, то, швидше за все, можна з високою часткою ймовірності запідозрити захворювання, яке називається періодонтит

Але якщо до згаданих симптомів додаються набряки слизової оболонки, яка оточує хворий зуб, якщо щока на стороні хворого зуба опухає, то тоді мова слід вести про одонтогенних періоститі, який може відрізнятися і підвищенням температури тіла (іноді температура тіла при періоститі піднімається більш ніж до 38 °С).

Відвідування стоматолога в таких випадках обов’язково, причому це необхідно зробити якомога швидше. На прийомі у лікаря, крім інших лікувальних заходів, буде зроблений розріз (анестезія обов’язкова), щоб видалити зібрався гній. Потім буде вставлений спеціальний дренаж, який має вигляд невеликої смужки із спеціальної медичної гуми.

Флюс (одонтогенний періостит) – дійсно серйозне захворювання, яке вимагає призначення антибактеріальних лікарських препаратів і протизапальних засобів.

Увага! Самопризначення будь-яких лікарських препаратів, особливо антибіотиків, неприпустимі.

Якщо періостит не лікувати належним чином, то флюс (періостит) змінюється абсцесом, при якому в тканинах теж збирається гній. Звичайно, періостит по своїй природі і по своїй суті – той же абсцес, однак абсцес, який обмежується тільки окістям. Але коли гнійний процес поширюється за межі окістя, тоді вже слід говорити тільки про абсцесі.

Що стосується лікування абсцесу, то абсцес теж необхідно негайно і правильно розкрити і дренувати, однак дренаж залишається в рані істотно довше.

Медикаментозне лікування теж обов’язково, але теж тільки за призначенням лікаря.
Але якщо професійна медична допомога не була надана і запальний процес не був зупинений, то на місці періоститу і абсцесу розвивається флегмона, яка теж представляє собою гнійний запальний процес – так зване розлите гнійне запалення.

Слід розуміти, що у цьому випадку гній нічим не обмежується і розливається по самим різних тканин, в тому числі і по всьому обличчю (між м’язами), також при флегмоні гній може розтікатися на область шиї і навіть спускатися ще нижче – в грудну порожнину.

Відомі випадки, коли гнійний вміст, що випливає з флегмони, проникав навіть у середостіння, тобто ту частину грудної порожнини, де розташовані такі життєво важливі органи, як серце, бере участь у процесах дихання трахея, а також стравохід.

Увага! Флегмона – дуже небезпечне захворювання, яке здатне представляти загрозу для життя: відомі випадки смерті в результаті флегмони.

Чомусь здається, що попрощатися з життям із-за страху перед стоматологом – це просто нерозумно. До того ж сучасна стоматологія має в розпорядженні усіма можливостями зробити будь-яке лікування практично безболісним і максимально ефективним.

Візит до стоматолога з приводу флюсу

Дуже важливо віддавати собі звіт, що навіть флюс, а тим більше абсцес або флегмона, не пройдуть самі по собі і вимагають обов’язкового лікарського втручання.

Що ж чекає пацієнта, який звернувся до стоматолога з одонтогенным периоститом (флюсом)?

Безумовно, пацієнт першим ділом буде оглянута, щоб встановити точний діагноз, а також виявити всі супутні проблеми. Після огляду лікар зможе визначити, чи можна зберегти потерпілий зуб чи все ж краще з ним попрощатися.

Тільки після того, як буде прийнято рішення про збереження або видалення зуба, починається лікування.

Необхідно розуміти, що лікування флюсу (одонтогенного періоститу) у будь-якому випадку буде хірургічним.

Якщо можливість зберегти зуб відсутній і зуб у будь-якому випадку необхідно видаляти, то спочатку проводиться видалення хворого зуба. Після видалення зуба необхідно провести видалення залишків гною з м’яких тканин, для чого доводиться робити розріз на десні (довжина розрізу – до двох сантиметрів). Щоб краї рани не злипалися і гній мав можливість вільно витікати, в розріз вставляється дренаж, який виконується у вигляді смужки з спеціальної медичної гуми.

Якщо ж прийнято рішення зберегти потерпілий зуб, то біля хворого зуба виконується розріз, щоб через нього могло випливати (відділятися) гнійний вміст. Потім виявляються всі вогнища карієсу і проводиться їх лікування (санація). Обов’язково в таких випадках провести розтин кореневих каналів, де може міститися гній, який обов’язково необхідно самим ретельним чином видалити.

Щоб гній, який продовжує утворюватися в місці запального процесу, міг видалятися, для його безперешкодного відтоку встановлюють дренажну систему. Крім того, в рамках необхідного лікування призначаються знеболюючі препарати і препарати-антибіотики (антибіотики може призначити тільки лікар). Коли запальний процес буде повністю куповані (припинений), доведеться видалити верхівку потерпілого кореня. І тільки після повного закінчення лікування можливе проведення реставрації зуба, встановлення коронки або протезування.

Чого ні в якому разі не можна робити при флюсі (одонтогенних періоститі)?

На жаль, як показує досвід, при періоститі, як, втім, і при будь зубного болю, люди часто надходять категорично неправильно, тому, замість допомоги, отримують погіршення ситуації.

Щоб не нашкодити хворого зуба і не погіршити стан, не можна ні під яким виглядом робити зігрівальні компреси, прикладати грілки, гарячі рушники і зігрівати хворий зуб яким-небудь іншим способом. В результаті такого зігрівання запальний процес буде розвиватися ще швидше й активніше, що, безумовно, ні до чого доброго не призведе, а ось швидкий перехід флюсу в стадію абсцесу або (ще гірше) флегмони, стає цілком реальним.

Фахівці не радять робити будь-які пов’язки: зігріваючі, здавлюють або будь-які інші, оскільки такі пов’язки надають допомогу тільки героям мультфільмів або карикатур, а в реальному житті від них немає ніякого толку. Ніяка пов’язка не здатна чинити ніякого лікувального впливу на будь-який хворий зуб.

Увага! Категорично не можна приймати будь-які антибіотики, які не призначив лікар-стоматолог!

Будь-які антибіотики, у тому числі і при одонтогенних періоститі, повинні бути призначені лікарем, який повинен, крім іншого, пояснити, за якою схемою приймати цей лікарський препарат: антибіотики, які приймаються неправильно, здатні завдати організму серйозної шкоди.

 

Справа в тому, що неправильний прийом будь-яких антибіотиків призводить до резистентності до цього виду антибіотиків, тобто патогенні мікроорганізми адаптуються до лікарського препарату і перестають на нього реагувати, причому резистентність збережеться і в майбутньому, тобто цей антибіотик виявиться марним і в будь-якому іншому випадку.

Найсумніше в такій ситуації те, що патогенні мікроорганізми залишаться цілими і неушкодженими, а ось нирки і печінку піддаються сильному удару і можуть дуже серйозно постраждати.

Увага! Будь-які антибіотики важливо приймати тільки за призначеною схемою і в призначених дозах.

Якщо запланований візит до стоматолога, ні в якому разі не можна приймати будь-які знеболюючі лікарські засоби хоча б за три години до візиту. Справа в тому, що дію знеболюючих препаратів істотно ускладнює діагностику, що може привести до неправильного результату.

Дуже важливо після розрізу десни з метою видалення гнійного вмісту не приймати ацетилсаліцилову кислоту (аспірин). По-перше, аспірин здатний посилити кровотечу, що абсолютно ні до чого. По-друге, ефективність аспірину як знеболюючого засобу після стоматологічних маніпуляцій, особливо після розрізу десни, абсолютно нульова. Тобто аспірин в цьому випадку може принести чимало шкоди, однак користі від нього не буде ніякої.

Увага! Якщо після розрізу десни полегшення не настає протягом тривалого часу (близько 12 годин), то слід негайно звернутися до лікаря повторно.

Дуже важливо при будь-яких гнійних процесах в яснах, в тому числі і при періоститі (флюсі), ні в якому разі не приймати ніякі лікарські препарати за власним розумінням. Точно так само ні в якому разі не можна самостійно скасовувати будь-які лікарські препарати або процедури, призначені лікарем.

Увага! Величезна помилка при будь-якому захворюванні, особливо якщо мова йде про гнійних процесах, в тому числі і про періоститі, користуватися порадами не лікаря-стоматолога, а знайомих, родичів або друзів, навіть якщо здається, що подібні ситуації, – кожен організм індивідуальний і призначення лікаря повинні бути тільки індивідуальними, враховують всі особливості перебігу захворювання і супутні стану.

Чи можливо лікування флюсу народними засобами?

Стоматологи одностайні в думці, що вилікувати одонтогенний періостит (флюс) народними засобами, які застосовуються в домашніх умовах неможливо: чудес в цій області не буває і флюс сам по собі не розсмоктується і не проходить. І вже тим більше, не проходять самі по собі ні абсцеси, ні флегмони.

Однак до народних засобів можна звернутися в тих випадках, коли до стоматолога негайно потрапити не виходить або немає ніякої можливості і доводиться чекати цього візиту.

Які ж домашні засоби можна і доцільно застосовувати при гнійному запаленні ясен, тобто при флюсі?

Перш за все, досить ефективними зарекомендували себе трав’яні полоскання, приготовані з протизапальних і заспокійливих лікарських рослин, зокрема настої з ромашки, або з березових бруньок, або з шавлії, або з квіток акації.

Щоб приготувати лікарський настій, який допоможе трохи зняти набряк з десни і зменшити больові відчуття, слід три столові ложки сухого лікарського трав’яної сировини помістити в емальований, скляний або фарфоровий посуд і залити двома склянками крутого окропу, а потім закрити посуд і дати настою як слід настоятися (не менше години). Полоскати порожнину рота готовим настоєм до п’яти разів на день.

Настій шавлії можна застосовувати для полоскання ротової порожнини і частіше – кожні двадцять хвилин.

Дієвим при флюсі вважається полоскання ротової порожнини розчином харчової соди. Для приготування розчину слід одну чайну ложку харчової соди і одну чайну ложку кухонної солі розчинити в склянці окропу і дати розчину охолонути до кімнатної температури. Цим розчином можна полоскати порожнину рота приблизно раз на півтора-два години.

Щоб приготувати складний трав’яний збір для полоскання ротової порожнини при флюсі, можна взяти в рівних пропорціях сухе рослинна сировина м’яти перцевої, дудника, березових бруньок і барвінку і ретельно змішати всі трави. Три столові ложки отриманої трав’яної суміші слід помістити в підходящий посуд (скляний або емальований), залити холодною водою (один літр) і довести на повільному вогні до кипіння, прокип’ятити (теж на повільному вогні) не більше п’яти хвилин і настояти протягом однієї години, після чого процідити. Полоскати ротову порожнину цим настоєм слід кожні дві-три години.

Профілактичні заходи

Як відомо, профілактика будь-яких проблем завжди дешевше і менш клопітка. Безумовно, відомі й профілактичні заходи, які допоможуть уникнути появи флюсу, і будь-яких інших неприємностей із зубами.

  • По-перше, золоте правило профілактики будь-яких захворювань зубів – регулярні відвідування стоматолога, навіть якщо нічого не турбує. Стоматолога необхідно відвідувати хоча б один раз у півроку, щоб лікар міг своєчасно виявити будь-які проблеми з зубним рядом і з яснами на самій початковій стадії.Якщо під час візиту виявлені хоча б мінімальні проблеми, їх слід негайно усунути, для чого провести своєчасне і повне лікування.
  • По-друге, величезне значення має ретельний догляд за зубами. Не слід забувати, що величезний вибір зубних паст і щіток – це не можливість економити, обираючи найдешевше, а можливість вибрати саме те, що буде найбільш підходящим для конкретної людини.З приводу оптимального вибору зубної пасти і зубної щітки буде не зайвим проконсультуватися з лікарем-стоматологом.
  • По-третє, що стосується гігієни порожнини рота, то на сучасному етапі все більшого значення набуває професійна чистка, яка виконується стоматологом за допомогою спеціального професійного обладнання.Лікар під час прийому повинен зняти зубний камінь, який утворюється на зубах і в якому міститься чимало некорисних (скажімо прямо, патогенних) бактерій. Цією процедурою не варто нехтувати або відкладати її «на потім», оскільки відкладення зубного каменю здатні травмувати ясна і викликають запальні процеси ясен і ротової порожнини в цілому, а також стають причиною кровоточивості ясен.
  • По-четверте, щоденне меню повинне включати не тільки всі необхідні для життєдіяльності білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікро – і макроелементи, але і достатню кількість твердої їжі, яку потрібно ретельно жувати, даючи зубах необхідну навантаження.Тобто у щоденному меню обов’язково повинні бути свіжі фрукти, свіжі овочі та зелень, які бажано вживати в не надто подрібненому вигляді (принаймні, яблука і моркву краще гризти цілком).

Висновки

Знаєте, існує чудове вираз «поспішай, не кваплячись». Однак до стану зубів і до зубного болю це вираз абсолютно непридатне – хворі зуби чекати не люблять і не можуть. Причому ні трав’яні збори, ні змови, ні забивання цвяха в дерево (за японською традицією) не допоможуть, якщо проблеми з зубами вже почалися. У такій ситуації найбільш розумний вчинок – негайний візит до стоматолога: це не страшно і це абсолютно необхідно.

Краса вимагає жертв – це відомо кожному. Але своєчасний візит до лікаря допоможе обійтися без жертв, яких цілком можна уникнути. І замість болю і витрат на реставрацію зубного ряду своєчасний профілактичний візит до стоматолога подарує білозубу посмішку і допоможе заощадити, наприклад, на шикарний купальник (а то й на шубку).

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here