Лікарські засоби, що регулюють метаболічні процеси організму, становлять окрему групу препаратів, що широко використовуються для лікування різних захворювань. І нехай ця фраза не здається розпливчастим і безглуздою, це дійсно так. Будь-яке захворювання, будь-який патологічний процес, що протікає в нашому організмі, супроводжується порушенням метаболічних процесів, що протікають на рівні клітини. І саме корекція таких метаболічних розладів здебільшого призводить до одужання. Одним із препаратів, які застосовуються для корекції зазначених порушень в організмі, є «Аспаркам». Його призначають при багатьох патологіях. Давайте розглянемо «Аспаркам», аналоги препарату, які застосовуються на сьогоднішній день.

Фармакологічна характеристика «Аспаркама»

Як вже було сказано, препарат «Аспаркам» належить до групи лікарських засобів, що впливають на метаболічні процеси. Механізм дії препарату заснований на наступних моментах.

Широко відомий факт необхідності підтримання сталості іонного складу внутрішньоклітинної середовища. При цьому особливу увагу у процесах метаболізму клітини приділяється іонів калію і магнію. За рахунок здатності так званих аспаргинатов (входять до складу даного лікарського засобу) брати участь у процесі внутрішньоклітинного перенесення іонів введення «Аспаркама» сприяє збільшення їх концентрації та поліпшення метаболізму клітин.

Завдяки тому що основним органом, тонко реагує на дисбаланс іонів (особливо іонів калію), є серце, «Аспаркам» проявляє кардиопротективный ефект за рахунок усунення іонного дисбалансу в кардиомиоцитах. Це, в свою чергу, проявляється зниженням процесів збудливості і провідності, що відображається в антиаритмическом ефект препарату.

Завдяки впливу на вміст іонів магнію «Аспаркам» впливає на натрій-калієвий клітинний насос, знижуючи натрієву внутриклуточную концентрацію і сприяючи процесів реполяризації клітинної мембрани. Збільшення мембранного потенціалу приводить до того, що менша кількість кальцієвих іонів знаходиться в цитоплазмі, беручи участь в процесах електромеханічного сполучення актину і міозину кардіоміоцитів.

Крім цього аспаргинат, що входить до складу препарату, сприяє активації метаболічних процесів, збільшує не тільки амінокислотний синтез, але і синтез аміноцукрів та ліпідів, які беруть участь у регуляції внутрішньоклітинного обміну. Дана обставина сприяє посиленню енергетичного обміну в ішемізованих тканинах і ділянках міокарда. «Панангін» – аналог «Аспаркама» – за рахунок ідентичного змісту аспаргината калію і магнію проявляє такі ж фармакодинамічні ефекти. Дана обставина сприяє практично аналогічною поширеності «Панангина» в кардіологічній практиці.

Фармакокінетичні особливості

Сам «Аспаркам», аналоги даного лікарського засобу швидко і практично повністю надходять у системний кровотік. Екскреція препарату відбувається переважно за допомогою нирок. Після одноразового прийому максимальна концентрація препарату в кров’яному руслі досягається через 1-2 години. З кров’яного русла «Аспаркам» потрапляє у вигляді іонів калію, магнію і аспаргинатов в клітини і починає брати участь у їх метаболічних процесах.

Показання до застосування

Таблетована форма препарату «Аспаркам» призначена (і з успіхом застосовується) для терапії захворювань, пов’язаних з серцевою недостатністю. Так, показанням до призначення можуть бути постінфарктним стану, стану після проведення кардиоверсий або супроводжуються порушенням ритму і провідності міокарда. «Аспаркам» ефективний в комплексній терапії серцевої недостатності із застосуванням серцевих глікозидів, а також у ситуаціях передозування або отруєнь салуретиками (діуретичними препаратами, які крім збільшення діурезу сприяють посиленню виведення з організму іонів).

Ін’єкційна форма «Аспаркама» з успіхом використовується в складі комплексної терапії хронічної серцевої недостатності, в тому числі і після перенесених інфарктів міокарда, при порушеннях ритму і провідності, у складі комплексної терапії.

Протипоказання до призначення препарату

За рахунок того, що «Аспаркам» містить велику кількість іонів магнію і калію, він протипоказаний при гострій і хронічній нирковій недостатності, а також при підвищеній чутливості до одного або декількох компонентів даного лікарського засобу.

При кардіогенному шоці (коли систолічний артеріальний тиск опускається нижче 90 мм рт. ст.) не рекомендується використовувати «Аспаркам», аналоги. Інструкція по застосуванню вказує на те, що препарат також протипоказаний при хворобі Аддісона та функціональної недостатності надниркових залоз, у випадках наявності у пацієнта высокостепенной атріовентрикулярної блокади і при високому вмісті іонів калію та магнію у плазмі крові.

Спосіб застосування та дози

При використанні таблетованої форми препарату «Аспаркам» беруть по одній або дві таблетки після їжі три рази на добу. Тривалість проведеного лікування визначається лікарем на підставі клінічного перебігу захворювання та даних лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Ін’єкційна форма призначається тільки для внутрішньовенного введення. Вміст однієї ампули слід розчинити у 50 або 100 мл стерильного ізотонічного розчину глюкози, вводити внутрішньовенно крапельно повільно. Повторне введення можна повторити не раніше ніж через 4-6 годин після попереднього призначення препарату «Аспаркам». Аналоги даного лікарського засобу (наприклад, Панангін) призначаються ідентично. «Панангін», як і «Аспаркам», володіє вираженим впливом на метаболізм міокардіоцитів. Тому даний аналог «Аспаркама» у Росії широко використовується в кардіологічних стаціонарах.

Побічні ефекти

У разі прийому таблетованої форми можливе виникнення розладів з боку шлунково-кишкового тракту, що проявляються болем і печіння в епігастральній ділянці, нудотою, блювотою. При тривалому прийомі можливо поява виразкових дефектів слизової оболонки.

Так як препарат надає переважне вплив на серцево-судинну систему, з її боку можливе виникнення аритмій, порушення провідності, атріовентрикулярних блокад, зниження артеріального тиску.

З боку нервової системи відзначається виникнення парестезій, відчуття поколювання, судом.

За рахунок високого вмісту іонів магнію та їх проникнення в центральну нервову систему можливо пригнічення функції дихання. Також досить часто відмічається відчуття жару при введенні препарату «Аспаркам». Аналоги даного лікарського засобу володіють аналогічною симптоматикою побічних реакцій і частотою їх виникнення. Зважаючи на це, слід обов’язково розпитати пацієнта на предмет попереднього прийому даного лікарського засобу.

Особливі вказівки по застосуванню препарату «Аспаркам»

Аналоги для дітей широко використовуються в педіатричній практиці, хоча в даний час недостатньо даних щодо застосування «Аспаркама» у дітей. Незважаючи на це, препарат успішно застосовується для лікування кардіологічних захворювань в педіатрії.

При тривалому прийомі «Аспаркама» рекомендується проводити ретельний моніторинг електролітного складу плазми крові, контролювати електрокардіографічні показники. Також з особливою обережністю препарат використовується у пацієнтів з підвищеним вмістом рівня калію в плазмі крові.

«Аспаркам»: аналоги

Серед існуючих на фармацевтичному ринку дженериків препарату «Аспаркам» варто виділити «Панангін». Володіючи високою ефективністю, даний аналог «Аспаркама» у Росії широко застосовується, так як має ідентичний склад і, відповідно, аналогічні показання до застосування. І кардіологічна практика тому приклад. Таким чином, “Панангін” – аналог “Аспаркама” з тим же самим складом.

Серед інших лікарських засобів, що володіють схожим ефектом, необхідно зазначити “Інозин”, “Рибоксин”, “Мексаритм”, “Пропанорм”, “Ритмокард”.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here