Незважаючи на те, що Інтернет – це всесвітня глобальна павутина, що охоплює практично всю земну кулю, просто так підключитися до неї, як до електричної мережі – встромивши штепсель у розетку – у Вас не вийде. Для доступу в Інтернет Ви повинні скористатися послугами одного з численних провайдерів. Найцікавіше, що і технології доступу теж різні. У великих містах у мешканців є великий вибір технології та операторів зв’язку. У менших містах це різноманітність вже не так велике. У дрібних населених пунктах, як правило – 1 або 2 провайдера в кращому випадку. Відповідно при наявності безлічі пропозицій можна вибрати найбільш вигідний та зручний вид підключення до Інтернету, а от якщо вибору немає, то доводиться задовольнятися наявними. Давайте докладніше розглянемо наявні види і типи підключення до мережі Інтернет, які зараз можуть запропонувати оператори зв’язку.

Виділена лінія

– xDSL (ADSL, SHDSL, VDSL)

Перша відносно швидка технологія широкосмугового доступу в Інтернет. Прийшовши відразу ж за комутованим доступом, ці технології дозволили вичавити максимум з наявних телефонних ліній. При цьому сама лінія залишається вільною за рахунок відділення використовуваних частот для передачі даних, від тих за яким передається голос.
Враховуючи те, що технологія ADSL дозволила простим абонентам отримати швидкість доступу до 24 Мегабіт в секунду, це був фактично перший значний прорив. Більш того, була повністю змінена система тарифікації і здійснений перехід на повністю безлімітні тарифи. Тим не менш, цей вид підключення до мережі Інтернет вважається перехідним між комутованим доступом та підключенням за технологією FTTB (ETTH).

– FTTB (ETTH)

На момент написання статті FTTB (оптика до будинку) – найбільш поширений у великих і середніх містах тип підключення до Інтернету. В під’їзді багатоквартирного будинку ставиться комутатор, з’єднаний зі станцією провайдера оптичною лінією. До абонента простягається вита пара і підключається безпосередньо в комп’ютер, або в домашній роутер. У цього виду найкраще співвідношення ціна/якість. Він дозволяє підключити абоненту потрійний пакет послуг (інтернет, телебачення та телефонія), а так само надати швидкість доступу до 1 Гігабіт на секунду (при використанні відповідного устаткування і всіх 8 жил у кабелі).

– Оптоволоконний Інтернет-канал (активні і пасивні оптичні мережі xPON)

Самий сучасний, передовий і високошвидкісний з кабельних типів підключення до Інтернету, що дозволяє організувати гігабітний канал зв’язку з наданням послуг Tripple Play. Абоненту в будинок або квартиру заводиться оптичний кабель який включається в спеціальне обладнання: медіаконвертер, sfp-модуль комутатора або оптичний термінал. У найближчій перспективі у великих містах все звичні мідні кабельні канали зв’язку планується перевести на оптоволоконні. Зрозуміло, що такий перехід займе чимало часу, проте він вже поступово починає здійснюватися.

Мобільний інтернет (GPRS, 3G, 4G/LTE)

Даний вид підключення до Інтернету використовується в мобільних мережах стільникових операторів зв’язку. Він знаходиться на другому за популярністю місці, відразу після кабельного підключення. Особливо затребуваність мобільного доступу підскочила зі зростанням популярності смартфонів і планшетів. Головний плюс цього виду підключення – свобода переміщення з доступом до глобальної павутини. Мінуси – швидкість і тарифи. Правда по швидкості в останні кілька років був зроблений істотний ривок. На сьогоднішній день технологія 3G з її швидкістю до 10 Мб/с вважається вже морально застарілою, хоча активно використовується на більшій частині зони покриття великих операторів. На зміну їй активно впроваджується технологія 4G/LTE, що дозволяє розвинути швидкість до 300 Мегабіт в секунду (в реалі вона звичайно нижче).
Для підключення комп’ютерів і ноутбуків використовуються USB-модеми, а для організації мережі – 3G/4G-роутери.
По вартості доступу мобільний інтернет хоч і потихеньку наздоганяє кабельний, але ніяк не наздожене. Він тільки-тільки відходить від тарифів з обмеженням по трафіку в бік безлімітних, які поки ще досить умовні.

 

Бездротові мережі WiFi, WiMax

Зараз дуже багато електронних пристроїв, таких як ноутбуки, телефони, телевізори, планшети, йдуть вже з вбудованим модулем WiFi. Щоб підключитися користувачеві потрібно лише вибрати мережу в списку і ввести пароль. Тому провайдери все частіше і частіше замислюються як би краще освоїти і цей вид підключення до Інтернету. Впирається все в зону покриття. Адже для прийнятної якості надання послуги потрібно гарне покриття. Інакше це буде грати проти самого ж оператора зв’язку. А це вимагаємо чималих фінансових вкладень. Саме з цих причин великі бездротові мережі розвиваються в основному у великих мегаполісах.
Деякі телекомунікаційні компанії намагаються просувати WiMAX для надання послуг доступу в мережу Інтернет через те, що ця технологія більш проста в розгортанні і легко масштабується, ніж звичайний Вай-Фай. На жаль, великого поширення ця технологія поки не отримала.

Супутниковий інтернет

Супутниковий канал-це взагалі окрема гілка еволюції технології доступу, що використовує супутниковий зв’язок.
Зараз існує два способи організації такого каналу:
Односторонній або «асиметричний» – для прийому даних використовується супутниковий канал, а для передачі – будь-який наявний місцевий канал – 3G/4G, або кабельне з’єднання.
Двосторонній, він же «симетричний» – в цьому випадку і прийом і передача даних ведеться через супутниковий канал.
Сьогодні це найдорожчий вид доступу – дороге обладнання і недешеві тарифи. Плюс тільки один, але дуже вагомий – точку доступу у всесвітню павутину можна організувати навіть у такій глушині, де немає ні стільникового ні провідної телефонії. Якби не тарифи, які не йдуть ні в яке порівняння з кабельним підключенням, цей вид підключення був би значно популярнішим.

Комутований доступ (Dial-UP)

Це один з найдавніших типів, що прийшов до нас ще з 90-х років. Для підключення до мережі провайдера використовується телефонна мережа. Модем набирає номер пулу і з’єднується з модемом на станції. При цьому під час роботи модему телефонна лінія зайнята. Швидкість на такому з’єднанні дуже повільна за сучасними мірками: в середньому не більше 56 Кбіт/сек. Тарифікація відбувається або за часом, або за обсягом вхідного трафіку. На практиці виходило і того менше через поганий стан ліній. Найцікавіше, що комутований доступ ще до цих пір використовується, причому навіть у відносно великих містах.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here