Історія, як і будь-яка інша наука, дотримується точності і вимагає підтвердження своїм думкам. Для обчислення (як, наприклад, у математиці) і для будь-яких відліків потрібна своя лінія. Історія ж вимагає часу і простору, при цьому будучи гуманітарною наукою. Для вченого-історика заходами обчислення є простір (що? де?) і час (коли?). Для нього, як ні для кого іншого, відлік часу (а саме чітке зазначення дати) є пріоритетним. Це опорна точка у визначенні всіх інших факторів. Як наслідок цього, хронологічна побудова подій стає першим і важливим завданням в роботі історика. Він вибудовує відомі їм події в чітку лінію. Така «лінія часу» має свій напрямок, як у математиці свій напрямок мають осі координат. А що вказує стрілка на лінії часу, історія, як наука, продемонструє зараз сама.
Робоча, або хронологічна, послідовності
Якщо б історія полягала в простому перерахуванні подій, навіть в такому випадку були б необхідні механізм впорядкування та правила зберігання цих даних. Але у історичної науки куди більш важлива місія – дослідити, витлумачити, визначити зв’язок різних подій. Адже все в історії має свої певні причини і тягне за собою ті чи інші наслідки. А ось тут найбільш значним критерієм нашої науки стає можливість зробити правильні висновки як для сьогодення, так і майбутнього.
Коли наука тільки зароджувалася, хронологія відносилася до математики, а також, як не дивно, до астрономії. Але ближче до XVIII століття, хронологія за іронією долі потрапляє в розряд гуманітарних наук, але по суті своєї залишається точною наукою. Таким чином, поняття «лінія часу», будучи по своїй суті математичним поняттям, потрапляє в історичну науку, вимагаючи в той же час від вчених хороших знань з математики.
Що вказує стрілка на лінії часу?
Оскільки час ніколи не зупиняється, тобто біжить або тече (як кому більше подобається), воно не може бути завершеним, воно завжди триває до нескінченності (принаймні, ми цього кінця не знаємо і не можемо знати). Як і в математиці, лінія часу з історії являє собою вісь координат, де нескінченність і позначається стрілкою. Але є ще одна трудність, яка представляє один з каменів спотикання: спочатку вести рахунок років в історії? Лінія часу не має кінця, але і початку теж. Та й де ж його шукати? У створенні світу, з початку правління монарха або заснування міста, з моменту перших письмових джерел, святих книг або навіть від катаклізму або іншої події? Або ж можна обрати будь-умовний момент для початку відліку?
З якої точки починається літочислення?
У різні епохи різні народи обирали для себе свій спосіб визначення початку літочислення. Європейська ж цивілізація обрала для себе початком народження Ісуса Христа. І хоча, згідно з цим, весь світ у будь-якому куточку знає, яке сьогодні число, місяць і рік, існують народи, які пам’ятають і ведуть паралельний відлік часу за давніми національними традиціями.
Відомо, що існувало більше двохсот ер у світі, які не мають нічого спільного в своєму походженні. Найвідоміші з них ідентифікуються сьогодні по своїй назві: наприклад, візантійська, антіохійська, олександрійська ери.
Що таке ера?
Будь-яке літочислення ведеться від точки відліку – ери (що означає в перекладі з латини – вихідне число). Кожен народ у давнину створював для себе свою власну систему відліку часу, спираючись на найважливіше і найбільш запам’ятовуючу для себе подію. Такі ери могли тривати від декількох до тисячі років.
Таким вихідним числом християнська церква закономірно порахувала народження Ісуса Христа, акцентувавши увагу на те, що розпочався новий, якісно інший період розвитку суспільства і людини. Це поклало початок європейській цивілізації. Але яку систему ми зараз розглядали б, а в цій точці початку літочислення виходить на лінії часу абсолютний нуль, тут починає свій відлік лінія в плюсовому своєму значенні. І ведеться вона від нуля до нескінченності по стрілці, представленої нам як лінія часу. До нашої ери ж залишилися «темні часи», стародавня епоха, час язичників, невідомості та страху. А лінія зі стрілкою відводить від вихідної точки літочислення в протилежну сторону, ведучи свій відлік від нуля до нескінченності.
І що таке «наша ера»?
Цікавим є той факт, що введено наше літочислення не з початку нашої ери, а набагато пізніше. Вважається, що впровадження ери від Різдва Христового відбулося тільки в 525 році, при Папі Римському його ченцем Діонісієм. Звучало воно як «від Року Господа». Сьогодні ми кажемо простіше: наша ера. Деякі історики початок процесу обчислення дати народження Христа, а також визначення дня святкування Пасхи, відносять вже до III століття.
Яка буває лінія часу з історії?
Комусь здасться таке питання некоректним, тому що лінія завжди залишається прямою лінією. Але ось, як не дивно, теорія лінійності часу не єдина у поглядах науковців. Є цілий ряд моделей часу. Як довів ХХ століття, простір може переломлюватися, спотворюватися, округлятися і т. д. Те ж саме можна сказати і про час. Лінія часу може ставати колом, спіраллю, параболою і т. д. Наприклад, всім відома фраза, що «все в цьому світі повторюється», і є підтвердженням, що час рухається по колу (циклічний час). Якщо ж до цього кола додати поняття «прогрес», то круговий рух перетворюється в спіраль, тобто рух по кругу з поступовим прогресом. Але є і теорії, де прогрес історії взагалі відсутній.
Філософія історії
З розвитком сучасної науки проблема часу стала ключовим питанням філософії історії, визначивши цілий ряд концепцій історії. Не вдаючись у подробиці й деталі, варто відзначити, що будь-який світогляд формує своє бачення «лінії часу». Це стосується як давніх міфологічних поглядів, релігійних вірувань, так і сучасного християнського і наукового світоглядів, а також багатьох філософських теорій сучасності, що зачіпають проблематику розуміння часу.
Але разом з цим філософські погляди віддаляють простих громадян від повсякденного розуміння нашого життя. Вони цікаві і корисні для вчених, але стають небезпечною іграшкою в руках людини, яка шукає простого щастя. Такі інтереси можуть спровокувати неправильне тлумачення і вживання, а звідси і помилкові висновки і застосування. Вивчати такі теорії необхідно ґрунтовно і обдумано. А для щастя достатньо розуміти, що лінія часу пряма і рівна.
