Приказки та прислів’я про добрих справах і про добро

Прислів’я про добрі справи – влучні народні вислови, словосполучення, які мають великої історичної стійкістю, що переходять з покоління в покоління.

Історія зародження прислів’їв

Прислів’я – продукт усної народної творчості, породжена стихією усного мовлення. Вона відобразила риси національного побуту, способи господарювання, родинні стосунки, моральні норми, оцінки поведінки, життєві ритуали. Адже мистецтво прислів’я виникло спочатку у мовленні селян, теслярів, ямщиків, кузнєцов, мисливців, бондарів. Пушкін говорив, що навчався мови у московських просвирен, тобто слухаючи приказки, прислів’я, якими пересипали свою мову просвирни – жінки, выпекавшие церковні ритуальні хлібці.

Що приваблює в прислів’ях

Прислів’я схоплює життєве спостереження і надає йому, використовуючи образну форму, розширений об’ємний зміст. Коли ми вимовляємо: «Ліс рубають – тріски летять», ми бачимо перед собою цілком конкретну картинку роботи лісоруба. Але маємо на увазі щось інше: рішучі, навіть фатальні дії неминуче зачеплять і тих, хто до неї не причетний.

Прислів’я про добрих справах ми любимо за те, що істина, яку з них можна витягти, не може бути надуманою або підробленою. Вона безпосередньо народжена життєвою практикою, спирається на досвід не одного покоління людей, чиїм невпинним працею і твориться безперервність життєвого потоку. А може застосовуватися одна й та ж прислів’я до безлічі життєвих, і не лише життєвих ситуацій і випадків.

Ємні народні притчі

Малі фольклорні форми концентрують основні світоглядні поняття народної свідомості такими, якими вони складалися й існували протягом століть, супроводжували численним історичним випробуванням. Це базові, опорні максими, уявлення про життя і смерті, правди і брехні, прислів’я про добрі справи, справедливості і людяності.

«Добра справа міцно» – стверджує прислів’я. І це переконання барвисто деталізується: «Добра справа не горить, не тоне». Коли ж йдеться про доброму ділі, що вона живе два століття, звичайно ж, мається на увазі не хронологічна одиниця – сто років, а термін, відпущений людині. А це означає, що пам’ять про гідний вчинок надовго переживе людину. І більше того, ця пам’ять так міцно входить в життя, що «собака не забуде старе добро».

Опори народної моралі

Прислів’я про доброту і добрих справах зображують хороший гарний вчинок як щось природне, що лежить в людській природі: добру справу ні від кого не приховують, але йому не потрібна галас, показне славослів’я: «Добра справа сама себе хвалить», тобто сама за себе говорить. І, на відміну від лиха (зла), ходить тихо.

«Добре діло примножує добро», служить його поширенню і зміцненню. «Добра людина добра і вчить». Таку людину порівнюють з джерелом світла.

Створене для людей добро приносить повагу і шану тому, хто його скоїв, – так вчать прислів’я про людину і його добрих справах. Недарма для хорошої людини завжди знаходять гідне місце – червоний кут хати.

«Хто творить добро, того Бог відплатить» – за цими схожими висловами варто переконаність у тому, що добрий вчинок неодмінно викликає у відповідь симетричний відгук. Але і це ще не все: робити добрі справи – значить власну долю зробити щасливішим. «Добро творити – себе веселити». А ось тим, хто нікому не приносить добра, погано живеться.

Добре – зле, зле

Добре діяння протистоїть злу, яке (і прислів’я дуже пильно це бачать) досить міцно вкорінене в світі. Обмовимося відразу, що семантика слова «худий» змінилася. Якщо для нашого сучасника, зациклившегося на проблемах схуднення, це визначення ідеального стану власної фізичної комплекції, то літературний російську мову ще пам’ятає, що худий – синонім поганого, злого.

«Добро, що скарб шукають, а зле – під рукою». Подібних висловлювань, де добре та зле виступають як пара антагоністів, можна навести чимало. У них присутній глибокий підтекст: якщо вдуматись, то не можна не побачити, що зле, зле бере верх там, де проявляється байдужість, безвілля, безвідповідальність, воно завжди під рукою, в той час як добра справа вимагає зусиль. «Добра шукай, а так само прийде». А якщо розуму на добру справу не вистачить, запевняє прислів’я, так вистачить на худе.

Якщо чеснота треба шукати, як навчають мудрі народні вислову, то відкрити її можна і в лихому людині. «І в полові (в покидьках, що залишаються після обмолоту) зерна».

Що може слово

Прислів’я та приказки про добрі справи відносять до останніх і доброзичливі слова, тобто вимовлене слово прирівнюється до дієвого вчинку. Причому неодмінно до конкретної дії, точно визначеним. «Добре слово залізні ворота відімкне». Привітне слово дасть у руки ціпок, воно здатне побудувати будинок, а зло може його зруйнувати. Ласкаве слово, до речі вимовлене, уподібнюється дощу в посушливу пору. У здатності знайти і обдарувати іншого словами підтримки прислів’я виявляє справжню цінність людини, його багатство – і бездомний стане багатієм, якщо зможе знайти добре слово.

Прислів’я про добрі справи для дітей

Найбагатший склад цих словесних скарбів – прислів’їв складався для всіх: і старих, і малих, і багатих, і бідних в рівній мірі. Дитина чув і запам’ятовував, переймався висловлюваннями, зміст яких у всій повноті, можливо, міг відкритися йому тільки в зрілому віці. Ритмічно організована, насичена звуками форма вислову покликана закарбувати в пам’яті, яка пронесе через роки. Власне, це був єдино можливий спосіб збереження прислів’я як короткою притчі, засіб передачі інформації у ті часи, коли грамотність не була масовою. Прислів’я, дійсно, повинна «ходити» в людях.

Прислів’я може легко запам’ятатися в дитячому віці ще й тому, що вона нерідко має дуже яскравою, навіть дошкульною образністю, іронічною або жартівливою інтонацією: «Доброму добро, а худому навпіл ребро» запевняє, що добрий пес краще, ніж худий чоловік.

Існує прислів’я про добрих справах і вчинках з явним повчальним дидактичним ухилом. Про них не скажеш, що вони призначалися спеціально для дітей і юнацтва. Закладені в них поради, вчасно висловлені, завжди і для всіх доречні: «Добру справу ніколи не пізно робити».

Є серед них і такі, які прямо вказують, чого треба з малих років вчитися – доброму. Тому що тоді худе на розум не піде. Ще одне пословичное попередження: не хвали себе, зробивши добру справу. Нехай діти засвоюють з молоком матері, що хороше корисне людям справу без нагороди не залишиться.

Мови інші, а сенс близький

Якщо ми розглянемо прислів’я різних народів про добрих справах, менталітет яких сформовано в інших природних та історичних умовах, то побачимо, що прислів’я скрізь і у всі часи піднімають приносять благо вчинки.

1. Англійці кажуть: «Добре ім’я краще багатства».
2. Китайські прислів’я выказываются більш рішуче і виразно, стверджуючи, що поганого ніколи не здолати хорошого, і що добра людина ніколи не збідніє. Добру справу – це прояв сили, тому що добрій людині і небо допомагає.
3. Вірменська стверджує, що мечу не під силу те, що зможе хліб.
4. «Не всі люди – злі біси» – кажуть в Японії, і це нагадує відому російську приказку, що свідчить, що світ не без добрих людей. Але вислів про добро, створений таємно і отримав нагороду явну, змусить нас трохи задуматися. Та, втім, це ж про те, що вдячність за добрий вчинок гарантована.
5. А ось індійська прислів’я про доброму ділі виглядає як стиснутий до одного речення розповідь, згорнутий драматичний сюжет: «Хто не відповідає гнівом на гнів, рятує обох – і себе, і іншого».

Однак, говорячи про схожість і відмінності прислів’їв з різних кінців світу, слід мати на увазі, що переклад мимоволі згладжує характер оригіналу і в пошуках тотожною фразеології злегка його як би русифікує.