Будь-яке приміщення, незалежно від специфіки його використання, має якесь «наповнення», обстановку. Стосовно до бані внутрішнє оформлення (окрім оздоблення стін, монтажу електропроводки тощо) полягає в розміщенні відповідних предметів меблювання. Спробуємо з’ясувати, як своїми руками зробити полиць для парилки, розглянемо креслення, розміри і матеріал виготовлення.

Для більш комфортного прийняття банних процедур в парній завжди обладнується місце, де людина може присісти прилягти, причому прийняти при цьому будь-яке зручне для нього положення, тобто повністю розслабитися.

Так як у кожного своє поняття про комфортності у бані, так і бажання часто обмежуються габаритами приміщень, автор вважає доцільним навести лише окремі варіанти конструктивного виконання полків. По суті, це настили самої різної конфігурації і «поверховості» (в один або кілька ярусів), різної довжини і ширини.

*Далі всі розміри в см.

Багато хто віддає перевагу (в цілях економії часу та місця) обмежуватися при облаштуванні парилки лише широкими лавами. Для тих, кому їх в бані цілком достатньо, наведемо такі приклади.

Полиць в бані – більш складний варіант. Вибір конкретного інженерного рішення залежить, в першу чергу, від власних можливостей. Не кожен в змозі своїми руками виготовити конструкцію, наприклад, багатоярусну. Читачам, які мають на ділянці лазню скромних розмірів, можна запропонувати найпростішу модель полку. Про її універсальності сперечатися можна довго, але те, що свою функцію вона виконує – однозначно.

Інструкція по самостійному виготовленню полку

Повинно вийти приблизно так:

Порядок роботи докладно викладено на картинках, даються необхідні пояснення, тому додавати що-то ще зовсім зайве.

Загальна рекомендація для полку – довжина від 180 до 200; ширина – від 40 до 140.

Залишається лише пояснити окремі моменти. До речі, все це потрібно враховувати незалежно від того, який саме полиць і в якій лазні буде монтуватися.

Особливості конструкції

  • Щоб не порушувалась природна циркуляція повітряних потоків в банному приміщенні, мінімальна відстань між підлогою і нижнім краєм полку 2 – 3, між ярусами – 10.
  • Лежанка завжди розташовується уздовж глухої стіни. Установка полку біля вікна лазні чревата тим, що при попаданні бризок гарячої води на скло воно в зимовий час лопне (трісне).
  • Так як пара скупчується нагорі, відстань між верхом полку і стелею повинна бути не менше метра.
  • Дошки можна кріпити встик. Між ними обов’язково повинні бути щілини, щоб вода не застоювалася, а стікала на підлогу. З цією ж метою і сам настил сидіння полку монтується з невеликим ухилом від спинки (близько 1,5 ?).

Особливості вибору матеріалів

Те, що полиць збирається з деревини – зрозуміло, але ось яку породу доцільно використовувати? Якщо монтаж в лазні ведеться своїми руками, то навряд чи господар стане купувати дорогий матеріал. Наприклад, абаш або щось подібне. Але незалежно від уподобань і вартості деревини, для полку використовуються тільки листяні (не хвойні!) породи. Докладно найкращі породи деревини для обробки лазні описані тут.

  • Вільха.
  • Береза.
  • Осика (оптимальний вибір).
  • Тополя.
  • Липа

і більш дорогі, наприклад кедр, дуб.

Параметри:

  • Брус (для опорних елементів полку – стійок) – переріз не менше 5.
  • Дошка. Їх товщина підбирається в залежності від того, яка довжина у полку, в якому порядку і скільки встановлено опор, їх перетин і так далі. Все залежить від складеної схеми. Оптимальним співвідношенням для лазні (з урахуванням сумарної ваги кількох осіб) ширина /товщина дошки вважається пропорція 4 до 1. Аргументація – хороше поєднання швидкості висихання деревини з міцністю полку.

Корисні поради

Для маленьких парних доцільно встановлювати полиці за принципом «купе» – лежанка над лежанкою. Їх боковини фіксуються на протилежних стінах.

Будь-яка деревина перед застосуванням, особливо в лазні, обробляється (антисептики, антипірени — про це читайте тут). Для виробів, з яких збирається полиць, не можна використовувати препарати, у складі яких є «хімія», так як при високій температурі в парильні інтенсивного виділення токсичних речовин не уникнути. Можна рекомендувати просочення лляною олією – досить ефективний засіб.


Складаючи схему полку і плануючи спосіб скріплення елементів його конструкції, необхідно передбачити простоту демонтажу дощок. Щоб вони служили довше, їх доцільно періодично знімати, виносити з лазні і просушувати на відкритому повітрі, на вітерці і сонечку.

В якості кріпильних деталей краще використовувати дерев’яні вироби (нагелі, клини, чопики тощо). Принаймні, в тих місцях, де можливе їх контакт з тілом людини. Металеве кріплення, в умовах високих температур, може викликати опіки. Там же, де без нього не обійтися, необхідно висвердлювати фаски і встановлювати прихованим способом, втоплюючи головки в деревину. Або вкручувати (угвинчувати, вбивати) із зворотного боку заготовок.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here