Продовжуємо розповідь про наших подорожах і просто відпочинок з дітьми. Зараз доньці Настене 5 років, а синові Ярославу — майже два роки. Про те, як ми проводили літо, поки діти були зовсім маленькими, можна прочитати тут. Сьогодні — про зимових канікулах і розвагах.

На Різдво 2015 ми з донькою потрапили на ялинку з Мумиками, яка проходила в Маминому садку Seasons. Так як всі ялинки відвідує Дід Мороз дарує подарунки дітям, то й дочка вирішила віддячити дідуся і приготувала йому сюрприз — невелику ялинку з креповой папери.

Великим щастям і великою радістю для Насті було побачити Діда Мороза, потиснути йому руку, отримати подарунок, подарувати свій і поставити дуже важливе питання, який не давав спокою доньці всі новорічні свята: «Ти, дідусь, приносиш нам із братиком подарунки ночами?» Відповідь була ствердною, дитина сяяв. Так було цікаво спостерігати за тим, як донька задавала запитання — вона шепотіла його Дідові Морозу на вушко, щоб ніхто не почув.

А потім було чаювання з віденськими вафлями і яблуками в кориці. Коли покинули Материн садок, то не втрималися і обійшли виставку крижаних скульптур, яка проходила в тому ж саду Ермітаж. Настя не знала, що з льоду можна будувати таке… таке велике і прозоре. Під сильним враженням донька привезла додому шматок льоду — татові і братикові в подарунок: їм не вдалося побувати на виставці. Зберігали ми цей шматок дуже довго в морозильній камері і з ним — наші теплі спогади.

А під кінець новорічних канікул ми вирушили на Ризький вокзал — милуватися поїздами і покататися на ретро. Такої кількості паровозів і вагонів поїздів ми ніде не бачили. Екскурсію веде людина, який закоханий у паровози і поїзди — Соломатін Борис Борисович. Як же цікаво він все розповідає! Екскурсія проходить на одному диханні. Настя дуже хотіла покататися на поїзді, почути гудок, стукіт коліс… Радість, щастя і безмірне задоволення в очах дитини — найвища нагорода! А скільки потім у нас було розмов — і фото з відео постійно переглядаємо.

За зиму ми потрапили до театру «Куточок Дідуся Дурова», продовжували гуляти по улюблених місцях — Лианозовский парк, парк Останкіно, Ботанічний сад, ВДНГ, відвідували свята в дитячому саду, записалися в Російську державну дитячу бібліотеку (своїх книг нам мало, та й дитячі вистави та майстер-класи там йдуть постійно) — і так дісталися до Масниці.

У доньки з’явилося бажання побачити, як спалюють опудало Масниці, проводжаючи зиму і зустрічаючи весну. Ми пошукали інформацію і вирішили поїхати в сад Ермітаж і в Сокільники. В Ермітажі опудало виглядало так: порожнистий конус з металевими ребрами, а всередині сіно. Згоріло це опудало дуже швидко, і нам хотілося продовження.

Ми вирушили в Сокільники — замерзли, довго чекали, але воно того варте. Ах, як гарно горіло опудало з косами, в російському сарафані — ми все знімали на відео. Нам дуже сподобалося проводжати зиму!

Настала весна, — і ми вирушили в парк Акведук до найсміливішим качках. Скільки ж їх там… три батона хліба випарувалися за 10 хвилин, а їм усе мало. Оточили, втерлися в довіру і все з’їли. А ми пішли гуляти далі: хтось ногами, хтось на візку, а хтось на самокаті.

Прогулялися уздовж Яузи і набрали різних вербових гілочок. Навіщо? Вирішили з дочкою спробувати виростити саджанці. Поставили у воду, і через два тижні на гілках стали з’являтися білі цятки, а потім і корінці. А тут вже і дачний сезон на носі — посадили все в землю. За літо наші саджанці ого-го як підросли!

Настало літо видалося дуже творчим і веселим. Ми вивчали мурах і їх здатність виділяти при небезпеці кислоту, що синій колір фарбує в червоний (кидали в мурашник сині дзвіночки і спостерігали), варили м’ятна варення, пекли пироги з ягодами і яблуками, робили шоколадні листя, заготовляли ароматні трави до чаю (материнка, м’ята, квітки липи, листя чорної смородини, звіробій, суничник, листя малини), самі робили ферментований іван-чай, ходили за грибами і ягодами, будували кораблі з очерету, ловили рибу, каталися на велосипедах, робили прикраси з горобини, багато малювали (фарбами, олівцями, вугіллям, крейдою, на дереві, папері, камінні) і ліпили з пластиліну, сушили яблука і груші, змайстрували з картону автомобіль, збирали гербарій, вивчали комах і дощових черв’яків — і дуже багато читали і читаємо.

Продовження випливає.

Тетяна Сєнькіна

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here