З віком м’язи людини стають в’ялими, тканини не отримують достатнього харчування, внаслідок чого хрящі та диски між хребцями руйнуються. Хребет «всихає», бо люди до 60-70 років стають нижче ростом. Але це відбувається аж ніяк не від «старості». Відомий американський дієтолог Поль Брегг у своїй книзі «Здоровий хребет» писав наступне: «Ми – цивілізація ледачих і нерозумних людей, ми їмо неживу штучну їжу, і переважна більшість із нас – не спортсмени, а вболівальники». Чи Не пора змінити життя на краще?
Подовжуючи свій хребет, ми подовжуємо собі молодість. Може бути, ви помічали, що вранці відчуваєте себе краще, ніж до вечора? А адже це не тільки тому, що протягом дня ви втомилися! Справа в тому, що за день хребет наш «осідає». Вчені давно вже встановили, що вранці ми трохи вище ростом, ніж до вечора. І точно так само в молодості ми вище ростом, ніж до старості, бо хребет, виявляється, осідає не тільки протягом дня, але і рік від року. Чому ж це відбувається і як це впливає на наше здоров’я і самопочуття?
Дуже невеликий відсоток людей веде такий спосіб життя, при якому їх хребет виконує функції, передбачені природою, а саме – витримувати навантаження, коли людина бігає, стрибає, що-небудь кидає, плаває, скаче на коні і т. п. Більшість людей, навпаки, виконують протягом дня досить одноманітні рухи, так і цих рухів виявляється недостатньо.
Організм влаштований дуже економічно: непрацюючий орган отримує менше крові, а значить кисню і поживних речовин, і всі процеси в ньому сповільнюються. Робота хрящових міжхребцевих дисків – амортизувати всілякі удари, струси і коливання тіла. Для цього вони повинні бути пружними і еластичними. А якщо нічого цього робити не потрібно, то навіщо їм бути пружними? Вони скукоживаются, сплющуються і тверднуть, і з кожним днем все більш мляво протікають в них відбудовні процеси. Одним словом, вони старіють.
Якщо міжхребетні диски стали плоскими і неупругими, хребці труться і здавлюють один про одного, що вже саме по собі завдає біль. Усередині хребта розташовується спинний мозок, а від нього відходять нерви до всіх органів нашого тіла. Цих нервів і 31 пара: вісім шийних, 12 грудних, п’ять поперекових, п’ять крижових і одна куприкова. Вони відходять через отвори, утворені дугами хребців. Коли відстань між хребцями зменшується (міжхребетні диски-то розплющилися!), нерви неминуче здавлюються. А адже кожен нерв куди-небудь так веде. Ось і виходить, що коли наш хребет вкоротили, тобто хребці «сіли» один на одного, у нас обов’язково що-небудь починає хворіти.
Якщо погано йде справа в шийному відділі хребта, біля самої основи черепа, – болить голова, якщо трохи нижче – може засмутитися зір, якщо у грудному відділі – болить і погано працює шлунок, печінку, так і серце, ще трохи нижче – кишечник і нирки, а далі – статеві органи. Людина, заручившись, йде до лікаря – одному, іншому, третьому (адже у нас їх багато), і кожен що-небудь знаходить по своїй частині, кожен ставить діагноз. Виходить, що у людини десяток хвороб. Але насправді у всьому «винен» хребет. Буває, правда, що ні один лікар нічого не знаходить, а людина при цьому відчуває себе руїною. Знову ж вся справа в хребті.
Ось кілька простих вправ від Поля Брегга, які необхідно виконувати в комплексі, щоб зберігати здоров’я хребта і організму в цілому:
1. Ця вправа впливає на ту частину хребта, яка «обслуговує» голову і очні м’язи, а також на цілу мережу нервів, що йдуть до шлунка і кишечнику. Таким чином, виконуючи тільки цю вправу, ми впливаємо на джерела таких недуг, як головний біль, напруга очей, нетравлення шлунка і погане засвоєння їжі.
Ляжте на підлогу обличчям вниз, підніміть таз і вигніть дугою спину. Тіло спирається тільки на долоні і пальці ніг. Таз повинен бути вище голови. Голова опущена. Ноги розставлені на ширину плечей. Коліна і лікті випрямлені. Опустіть таз майже до підлоги. Пам’ятайте, що руки і ноги повинні бути прямі, що надає особливу напруженість хребту.
Підніміть голову і різко відкиньте її назад. Робіть цю вправу повільно. Тепер опустіть таз якнайнижче, а потім підніміть його якомога вище, вигнувши спину вгору, знову опустіть, підніміть і опустіть. Якщо ви робите цю вправу правильно, то відчуєте через кілька рухів полегшення, так як відбувається розслаблення хребта.
2. Ця вправа призначена для стимуляції нервів, що йдуть до печінки і нирок. Початкове положення те ж, що і для першої вправи. Ляжте на підлогу обличчям вниз, підніміть таз і вигніть спину. Тіло спирається на долоні і пальці ніг. Руки і ноги прямі. Поверніть таз якомога більше вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче, а потім вправо. Руки і ноги не згинайте. Рухи робіть повільно і думайте про розтягнення хребта.
3. Розслабляючи хребетний стовп зверху донизу, ви знімаєте навантаження з тазової області. Зміцнюються йдуть до хребта м’язи, стимулюються міжхребцеві диски.
Початкове положення: сядьте на підлогу, упріться на розставлені прямі руки, розташовані трохи ззаду, ноги зігнуті. Підніміть таз. Тіло спирається на розставлені зігнуті ноги і прямі руки. Цю вправу необхідно робити в швидкому темпі. Підніміть тіло до горизонтального положення хребта. Опуститеся в початкове положення. Повторіть рух декілька разів.
4. Ця вправа надає особливу силу тієї частини хребта, де зосереджені нерви, що керують шлунком. Крім того, воно ефективно для всього хребта, розтягує його, приводячи організм до збалансованого стану.
Ляжте на спину, ноги витягнуті, руки в сторони. Зігніть коліна, підтягніть їх до грудей і обхопіть руками. Відштовхніть коліна і стегна від грудей, не відпускаючи рук, – за типом гойдалки. Одночасно підніміть голову і спробуйте торкнутися підборіддям колін. Тримайте це положення тулуба протягом п’яти секунд.
5. Це вправа – одне з найголовніших для розтягування хребта. Крім того, воно приносить полегшення товстому кишечнику, стимулюючи керуючі нерви.
Встаньте на карачки, згадайте, як роблять це маленькі діти. «Походіть» таким чином хвилин п’ять-сім. А тепер уявіть, що ви – кішка: високо підніміть таз, вигнувши дугою спину, опустіть голову, спираючись на прямі руки і ноги. У такому положенні обійдіть кімнати.
Після вправ найкраще, що ви можете зробити для відпочинку та додаткового розтягнення хребта – це повисіти, зачепившись руками за поперечину. Виконання вправ строго індивідуально. Спочатку треба робити кожну вправу не більше двох-трьох разів. Через день збільшити до п’яти і більше разів і виконувати всю програму щодня.
Після того, як в організмі намітилися поліпшення, можна скоротити виконання до двох разів на тиждень, щоб зберегти хребет гнучким і розслабленим. Однак врахуйте, що негативні зміни в хребті відбувалися протягом багатьох років і не можна нічого виправити за короткий час. Здоров’я як гроші: швидко витрачається, а заробляється з великим трудом.
