Братські могили Великої Вітчизняної війни сьогодні нагадують нам про жорстокому протистоянні радянського народу фашизму.
Як з’являються масові поховання
Масові поховання виникають під час загибелі або вбивства людей у великій кількості. В першу чергу це може бути результатом запеклих боїв. Саме тоді тіла загиблих воїнів погребаются в одній ямі. Братніми такими поховання називаються тому, що всі поховані тут віддали життя як брати за одну спільну справу. Але це не єдиний спосіб утворення масового поховання людей. Причиною також є епідемії, коли вмирає таку кількість людей, що їх просто нікому ховати по одному. Це можуть бути безвинно вбитих у концтаборах або померлі від ран і хвороб у лікарні. Перша поява групових могил належить до давнину. Тоді їх називали скудельницами.
Головна причина виникнення
Територія Радянського Союзу в роки Великої Вітчизняної війни була захоплена ворогом на багато кілометрів від кордону. На окупованих землях утворилися братські могили Великої Вітчизняної війни. Величезна кількість таких поховань з’явилося за однаковими причин. Перша з них полягає в тому, що в перші місяці зіткнення з ворогом радянська армія змушена була відступати. Сил і часу, щоб поховати всіх загиблих на полі бою, не виявилося. Якщо була хоч найменша можливість з почестями провести поховання убитих солдатів і офіцерів, то їй обов’язково намагалися скористатися. Часу на те, що спорудити одноосібне поховання кожному воїну, не було. Доводилося ховати у загальній могилі. Спочатку встановлювалася хоч якась дошка з позначенням дати поховання та імен похованих. Частенько виготовлялися такі написи на підручному матеріалі. Їм ставало дерево, яке легко руйнується під впливом природних факторів. Воно швидко згниває, може згоріти під час пожежі. Такі постаменти просто могли використовувати інші солдати, щоб зігрітися або приготувати собі їжу.
Інша причина появи
Є ще кілька причин, чому виникли братські могили часів Великої Вітчизняної війни. Війна приносить в життя людей незвичайні для повсякденного життя випробування. Подолати голод і хвороби стає найважливішим завданням кожної людини. І солдата в окопах, та мирного жителя, волею долі опинився на території безпосередніх військових дій. Госпіталі не могли допомогти кожному потребуючому. Помирали хворі, поранені, виснажені. Поруч з кожним новим розташуванням пересувний лікарні з’являлися групові поховання. Облік вести не завжди було можливим. А в разі, коли доставляли такого хворого в нестямі і без документів, не вдавалося дізнатися, навіть імені. Тому часто групові поховання проводилися лише з зазначенням дати створення і кількості похованих трупів. Госпіталі переміщалися слідом за своїми військами. По шляху їх слідування з’являлися нові пункти масового поховання людей.
Найстрашніша причина
І, нарешті, сама жахлива причина, чому на землі з’явилися братські могили Великої Вітчизняної війни. Це діяли на окупованій території порядки, які встановлювали фашистські влади. План, прийнятий Гітлером ще перед початком війни, чітко давав уявлення про так званої нової життя. Місця для свободи, для процвітання в такому режимі не було. За будь-яку непокору владі кожен проявив це непокора засуджувався до єдиного покарання – розстрілу. Масово знищувалися підпільники і партизани, будь-яка людина, запідозрений у зв’язках з ними. Відомі випадки знищення всіх членів окремих сімей або мешканців цілих населених пунктів. Символом такого варварства стало спалення всіх людей у селі Хатинь.
Ще більший внесок в освіту групових поховань внесло дію існували в роки війни концтаборів. Тут ціна людського життя зводилася до мінімуму. Убивства проводилися щодня і численно. Тіла скидалися у вириті траншеї або яри і присыпались землею.
Відновити ім’я кожного солдата
Війна продовжується до тих пір, поки ім’я кожного солдата, який віддав своє життя за Батьківщину, не буде відновлено. Це установка численних пошукових загонів, які взяли на себе відповідальність і втілюють свій задум у реальність. Після закінчення війни багато нечисленні поховання були перенесені в одне велике. Робилося це в рамках проекту про укрупнення братських поховань.
В результаті проведеної роботи сформувалися численні братські могили Великої Вітчизняної війни. Список похованих у кожному конкретному випадку вимагає складання та уточнення. Пошуковики роблять все можливе для того, щоб кожне тіло було ідентифіковано. Величезну допомогу в цій справі відіграють знайдені особисті речі. Це може бути гуртка або ложка з ініціалами, червоноармійська книжка або партквиток, листи з будинку або, навпаки, додому. Паперові носії інформації рідко можуть подолати вплив часу і зберегти свою цілісність. Солдатські медальйони впоралися б із цим завданням, і тоді впізнання останків пішло б результативніше. Але забезпечити кожного воїна таким атрибутом було неможливо. Вважалося, що дублювання даних про людину на медальйоні не потрібно.
Смоленщина – справжня ціна перемоги
На Смоленській землі фашистські загарбники господарювали більше двох років (26 з половиною місяців). За цей тривалий період гітлерівці знищували радянських громадян без розбору віку і статі. Сто тридцять п’ять тисяч закатованих і розстріляних людей – такий підсумок їх злочинів. Тільки в Смоленську було виявлено 87 могил з тілами загиблих. Їх останки вирішено було перенести в братські могили Великої Вітчизняної війни.
Смоленська область була місцем утворення сто двадцять шостого концентраційного табору. Є дані про людські втрати на цій фабриці смерті: до трьох сотень загиблих щодня. Трупи кидали в могилу і присипали землею. Пам’ять про таких злочинах зберігається з єдиною метою: не допустити повторення подібних подій. На місці цього табору покояться тіла 45 тисяч солдатів і 15 тисяч на місці філії, так званого малого табору під цим же номером 126. Пам’ятники і обеліски не дозволяють втратити зв’язок з минулою війною. Їх піднесення над навколишнім пейзажем німим криком нагадує про подвиг загиблих солдатів.
Захищаючи підступи до столиці
Калузька область знаходиться на останніх десятках кілометрів до центру нашої країни – Москві. За сімсот шістнадцять днів, що перебували фашисти на цій території, загинуло понад 240 тисяч захисників радянської землі. З тих пам’ятних років братські могили Великої Вітчизняної війни Калузької області збереглися на місцях боїв. Загальне їхнє число перевищує п’ятсот штук. Солдати і офіцери, рядові і генерали знайшли свій останній притулок на цій землі. Рясно полита кров’ю своїх захисників, Калузька земля зберігає пам’ять про їх доблесний подвиг. Численні обеліски, меморіали та пам’ятники залишаються місцем масового поклоніння нащадків своїм дідам і прадідам. Пам’ять серця не залишає байдужим молодого юнака і закоренілого роботягу.
Кожен схиляє свою голову в знак подяки. Є плутанина у списках поховань. Багато дані про солдатів були переплутані або спочатку неточні. Тому нащадкам ще належить відновити імена тих, хто не пошкодував свого життя за свободу Калузькій землі.
Курськ – повернені імена до ювілею Перемоги
Місто Курськ є одним з місць боїв, які увійшли в історію як великий перелом в ході Другої світової війни. В самому населеному пункті і на навколишніх територіях досі знаходять останки солдатів. В центрі міста виявлено групове поховання розстріляних курян. Тут знаходяться кістки жінок і дітей, що говорить про звірства фашистів. Пошукова робота дозволила виявити кілька солдатських медальйонів. Останки всіх загиблих перепоховали. З численних дрібних поховань утворені більш великі братські могили Великої Вітчизняної війни в курську.
До 70-річної дати закінчення війни відновлені більше тисячі імен. Офіційно висічена на гранітних плитах одна тисяча сто прізвищ загиблих героїв. Солдати і офіцери, своїми життями оплатили дорогу до перемоги, отримали огляд та ідентифікацію своїх останків. Велика частина роботи з відродження пам’яті безіменних героїв проведена.
Останній притулок на чужій землі
Відновивши кордони Радянського Союзу, війська СРСР продовжили шлях до лігва фашизму. По цій дорозі пройти було нелегко. Звільняти країни Європи від окупантів доводилося ще кілька довгих місяців. У кожній країні гинули люди. Вони вмирали від ворожих куль, гинули на узбіччях доріг, тонули в річках і болотах. Місця, де розташовані братські могили Великої Вітчизняної війни в Польщі, є ділянками запеклих битв або масових розстрілів місцевих жителів.
Поряд з уже звичними знахідками, коли виявляються могили з багатотисячними трупами, зустрічається щось надзвичайне. У місті Костшин знайдено поховання з тілами обезголовлених солдатів. Як з’ясувалося пізніше, в середині п’ятдесятих років було вирішено провести перепоховання останків воїнів метою укрупнення братських могил. Займатися такою непростою справою було доручено міській комунальній службі. Нормативні документи того часу свідчать про те, що перенесення останків проводився «по головах». Тому переносилися тільки голови і іноді верхня частина тулуба. Всі інші частини кістяка залишалися на колишньому місці. Таке блюзнірське ставлення не може не викликати невдоволення. Тому прийнято рішення про продовження ексгумації та завершення перенесення всіх останків загиблих захисників міста.
Фотографії пам’яток
Кожне поховання солдатів і офіцерів має індивідуальний зовнішній вигляд. Додання унікальності місця масового поховання почалося ще в роки війни. Подивитися фото братських могил Великої Вітчизняної війни можна на сайтах муніципальних утворень. Це може бути традиційна стела, оголив голову солдат або поіменний список на гранітній плиті. Є дуже незвичайні екземпляри. Наприклад, надмогильна споруда з танка. Сучасні дизайнери пропонують і інші варіанти фіксації імен загиблих у камені. Чим важче зруйнувати пам’ятник, тим довше буде жива пам’ять про звитяги радянського солдата.
Ще не всі імена відновлені, є братські могили Великої Вітчизняної війни з невідомими героями. Сім’ї таких солдатів все ще вважають своїх прадідів без вісті зниклими. Знайти їх і дізнатися місце останнього пристанища – обов’язок кожного представника великого народу.
