У дитини істерика! Що робити? Причини істерики у дитини

0
2317

У віці 1-5 років діти отримують безліч нової для них інформації про навколишній світ, яка викликає психоемоційну перебудову дитячого організму. У цей час діти психічно не стабільні і істерики для них цілком звичайна справа.

Кожен батько стикався з істериками дитини і при цьому відчував свою повну безпорадність перед малюком в цьому стані. Що робити, якщо дитина б’ється в сильній істериці, заходиться плачем і не піддається ніяким умовлянням? Мабуть, це найпоширеніший питання у батьків, що приводить їх в ступор.

Що робити, якщо в дитини істерика?

Якщо у дитини трапилася істерика, то перше, що потрібно зробити, щоб заспокоїти малюка – це вибрати правильну тактику. Адже важливо не тільки зупинити плач, але і попередити негативний розвиток дитячої психіки. Під час крику і сліз, дитина перебуває в абсолютно беззахисному стані і те, як поведуть себе батьки, закладається глибоко в підсвідомості дитини і надалі це може дуже негативно позначитися на його подальшу поведінку.

Перш за все, батьки повинні поставити себе на місце своєї дитини, так їм буде простіше зрозуміти свого малюка. Ні в якому разі не можна сердитися, адже злість – поганий порадник. У тихій спокійній обстановці набагато легше адекватно оцінити обстановку, що склалася і прийняти дійсно правильне рішення. Але коли діти істеричать, часом батьки так само починають “закипати”. Тому найголовніше, для початку необхідно заспокоїтися, дивитися тверезо на ситуацію і поставитися з ласкою і розумінням до своєї кровиночки, не забувайте адже малюк – частина вас.

Для цього просто повторюйте наступні фрази: “Моя дитина індивідуальна, і я зможу його взяти будь-яким”, “Я виглядаю свого малюка і старше, а значить, я зможу його заспокоїти” і т. д. Ніколи не забувайте, що дитина істерикою дає зрозуміти, що йому погано і просить про допомогу.

В деяких випадках необхідно звертатися за професійною допомогою лікарів, якщо:

  • істерики робляться більш інтенсивними і тривалими;
  • дитина падає в непритомність або у нього утруднюється дихання;
  • дитина наносить тілесні ушкодження оточуючих і навіть собі;
  • на тлі істерик присутні часті нічні страхи, різкі зміни настрою;
  • істерика завершується блювотою і млявістю.

Якщо у дитини не спостерігається цих симптомів, то батьки здатні впоратися з дитячими істериками самостійно.

Отже, батьки в повному спокої, тепер можна приступити до усунення істерики. Для цього необхідно визначити причину істерики. Існує кілька причин істерики у дитини і відповідно різні методи боротьби з нею.

Найбільш часта причина дитячої істерики – це стрес

Стрес у дитини – це захисна реакція організму на видозміну навколишніх умов. Причин стресу багато: дитина зголоднів, хоче пити, хоче в туалет, або йому незручно в одязі. Поступово накопичуючись в організмі, вони можуть призвести у підсумку до стресової ситуації і істериці. Або, наприклад, дитина грав або читав книгу, а батьки наполегливо покликали його їсти. Природно дитина буде плакати, адже може бути він тільки почав гру або почав читати. Тому варто дати дитині час на те, щоб закінчити почате.

Якщо дитина досить добре себе почуває і не втомився, то він цілком може переключити свої інтереси. В іншому ж випадку істерики не минути. Визначити, що сталася істерика від стресу досить легко. Такі істерики трапляються, коли батьки самі стомлені і тому несвідомо виливають всю злість і невдоволення на дитину. Тому аналізуйте свою поведінку і не допускайте сплеску негативних емоцій по відношенню до дитини. Ну і звісно, визначити, що дитина втомилася, може кожен дбайливий батько. Просто згадайте, чим був зайнятий малюк за 3 години до істерики, коли він останній раз пив, ходив у туалет і т. д.

 

На таку істерику потрібно реагувати з усією віддачею, турботою і любов’ю. Виховувати в цей час безглуздо, крім цього навіть шкідливо. Необхідно підійти до дитини, обняти його, поцілувати, заспокоїти і задовольнити ті потреби, які привели до цієї істериці: нагодуйте, помийте, дайте попити. Якщо батьки будуть ігнорувати таку істерику, то тим самим вони дадуть малюкові зрозуміти, що він їм байдужий. А це в свою чергу відкладеться в його підсвідомості.

Щоб позбавити дитину від таких істерик, батьки повинні уважно стежити за дитячими потребами і своєчасно їх задовольняти, постійно підживлювати його своєю увагою і ласкою. Але та увага має бути правильним і мати схожість з медитацією. Необхідно не просто дивитися за ним, грати, годувати, а робити це без яких-небудь сторонніх думок. Психологи довели, що в один рік дитині необхідно 30 хв. такого спостереження, у 1-3 роки – 20 хв., а після 5 років і в наступні роки досить 10 хв. В результаті дитина буде володіти великою внутрішньою силою і стійкістю до стресів.

Наступна причина істерики – це бажання позбутися від сторонніх впливів

Розрізняють два види виховання: природне і кодировочное. На відміну від кодировочного, природне виховання заперечує будь-який спосіб домінування над дитиною та тиску на нього. У наш час такий вид виховання дуже рідко зустрічається. До нього здатні батьки, дозрілі духовно. Кодировочное виховання практикується дуже у багатьох батьків, які часто не звертають уваги на природні здібності і характер своєї дитини. Вони будують з нього те, що хочеться саме їм, вважаючи, що це піде дитині на користь. А в підсумку навпаки, ламають розвиток особистості на ранньому етапі.

Якщо дитина не хоче щось робити, а його примушують, то це буде затискати його. І тоді істерика – єдиний вихід із ситуації.

Якщо батьки уміють стежити за власними емоціями, то вони зможуть легко відрізнити таку істерику. Не треба ігнорувати сльози, інакше дитина втратить довіру до батьків. Треба діяти максимально спокійно і доброзичливо. Заспокойтеся самі і візьміть малюка на руки, обійміть його і приголубте. Заспокоювати дитину не потрібно, варто дочекатися, поки дитина сама заспокоїтися. Якщо дитина не хоче йти на руки, оточіть його, хоча б подумки, турботою і любов’ю, побудьте поряд, таким чином, батьки зможу підвищити довіру малюка до них.

Треба сказати, що профілактика подібних істерик – особливо болісний процес для батьківських амбіцій. Необхідно поставити перед собою мету природного виховання, переглянути способи виховання, не реагувати на думку оточуючих людей, самим зростати духовно. Не потрібно думати, що природне виховання пропонує дитині повну свободу дій. Дитина повинна розуміти, що таке “заборона”, але ця заборона має бути обдуманою. Батьки повинні навчитися шукати компромісні рішення і пам’ятати, що їхня дитина – це окрема особистість, зі своїми бажаннями і амбіціями.

Третя причина істерик – звільнення від надмірного нервового напруги

Побувавши в гостях, або в новій для себе обстановці, в галасливій та веселій компанії, поспілкувавшись з новими людьми, дитина може відчути нервове перезбудження. Ця істерика і буде лікуванням для малюка. Батькам необхідно розслабити малюка, ставитися до нього ніжно, м’яко, з розумінням. Зазвичай, якщо звичайно батьки правильно реагують, така істерика проходить через 15 хвилин. Щоб надалі уникати таких істерик, не перевозбуждайте малюка, перебуваєте в спокійній обстановці. А якщо вже й доведеться піти в гості, туди, де шумно, просто частіше приділяйте увагу своєму чаду.

Остання причина істерики у дитини – спроби маніпулювати батьками.

В цьому випадку допоможе тільки одне – ігнорування. Ці істерики є дочірніми від вищеописаних істерик і виникають, якщо батьки невірно прореагують на первинні істерики дитини: починає істерити, злитися, нервувати, або, натомість обіцяють дитині цукерку або нову іграшку, тільки б заспокоївся. І якщо дитина захоче отримати від вас що-небудь, він буде їх влаштовувати постійно. Особливо батькам важко спокійно витримати таку істерику в якому-небудь громадському місці. Особливо не слід звертати свою увагу на критикують погляди оточуючих.

Подібні істерики шкідливі для дитини, вони гублять його характер. Батьки повинні просто ігнорувати такі істерики і, по можливості, не звертати на них увагу. Звичайно, це не просто, але потрібно виховувати власний характер. Це буде чудовим прикладом для дитини. Можливо, процес перевиховання буде довгим, особливо, якщо у дитини сильний характер. Він буде часто влаштовувати такі концерти, відчуваючи ваше терпіння. Головне будьте спокійні і говорите всередині себе: “Я люблю тебе і не бажаю тобі зла, але я не дозволю собою маніпулювати”. Ігноруючи такі істерики, не слід залишати дитину одну, він повинен знаходитися в полі зору батьків.

Якою б не була причина дитячої істерики, не слід умовляти дитину, намагатися його заспокоїти або читати моралі. Це все – марне заняття. Не бійтеся дитячих істерик, правильно реагуйте і усуває їх. І тоді у вас буде панувати гармонія в сім’ї!

 

Загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here