Правильний вибір терміну збирання моркви визначає величину врожаю, його якість і збереженість. В останні осінні дні в коренеплодах інтенсивно накопичується цукор, але якщо перетримати моркву в землі, то овоч стане гіркуватим і жорстким. Для того щоб визначити терміни збирання, необхідно висмикнути коренеплід. Якщо він обріс дрібними корінцями, час збирати врожай.
Збирають моркву в гарну погоду, пошкоджені коренеплоди відразу відкидають у бік, адже для зберігання вони не годяться. Бадилля необхідно відразу зрізати, відкручувати її не треба. Якщо залишити навіть невеликі черешки від листя, морква проросте.
Морква при збиранні, транспортуванні і зимовому зберіганні значно більш вимоглива культура, ніж картопля. Вона вельми чутлива до механічних пошкоджень, погано зарубцьовує ушкодження, через які, в першу чергу, і розвиваються різні хвороби. Погано зберігаються також підморожені та підв’ялі на сонці коренеплоди моркви.
Не треба намагатися очищати коренеплоди від землі, оскільки вони при цьому отримують механічні пошкодження. Не слід також їх мити перед закладкою на зберігання, адже стирається захисна плівка на шкірці, в результаті чого полегшується проникнення в коренеплід мікроорганізмів, що викликають процес гниття.
Підготовлену моркву вкладають в ящики і на 5-6 днів залишають для охолодження. І тільки після цього добре охолоджені коренеплоди переносять у сховище, адже в охолодженому стані моркви легше переходить до періоду спокою і витрачає менше поживних речовин.
Багато садівників перед укладанням на зберігання злегка обприскують коренеплоди водним настоєм цибулі. Для цього 200 г ріпчастої цибулі необхідно залити 10 літрами гарячої води і настояти 24 години. Але після такої обробки моркву необхідно добре просушити.
У підвал на зберігання можна закладати тільки здорову, не зів’ялу і не подмороженну продукцію. При цьому коренеплоди різних термінів дозрівання бажано зберігати окремо по сортах.
Морква відноситься до коренеплодів, вимогливим до умов зберігання. Крім того, вона більше від інших культур може заражатися хворобами через повітря. На відміну від інших коренеплодів, вона дуже чутлива до підвищення температури в підвалі, особливо в початковий період зберігання.
Морква Parijse Markt
Саме тому багатьом садівникам добре знайоме почуття прикрості, коли восени заклали на зберігання абсолютно здорову моркву, а взимку більшу частину врожаю «з’їла» гниль.
Навіть при дуже незначному підвищенні температури у сховищі до +4°С та зниженні вологості повітря уже порушується біологічний спокій моркви, і вона починає проростати і одночасно в’янути, що різко знижує лежкість коренеплодів.
Тому і сховище, і коренеплоди треба відразу після закладання продукції охолодити до оптимальної температури 0…+1°С, а при сумісному зберіганні з картоплею – до +1…+2°С. На збереження моркви також позитивно впливає підвищена концентрація в повітрі вуглекислого газу (3-5%).
Дуже чутлива моркву і до вологості повітря, яка повинна бути постійно високою (90-95%), інакше коренеплоди можуть зів’янути і втратити свою стійкість до хвороб. Зазвичай при зберіганні моркву починає псуватися з нижньої частини коренеплоду.
Як краще зберегти моркву в сховище – єдиної думки не існує. Часто моркву зберігають в щільних ящиках, присипаючи зверху її невеликим шаром вологого піску. Такі ящики можна встановлювати штабелем висотою до 2 метрів.
Вологість піску повинна бути такою, щоб при стисканні в руці з нього не стікала вода, але піщана грудочка зберігала форму. Піщане середовище зменшує випаровування вологи коренеплодами, забезпечує рівну температуру, накопичення виділяється коренеплодами вуглекислого газу, який благотворно діє на їх збереження – як би консервує їх.
Пісок оберігає від захворювань, у тому числі таких небезпечних, як різні гнилі. Для моркви це має особливо велике значення, оскільки з усіх коренеплодів зберігати її найбільш важко.
Щоб запобігти розвитку хвороб, пісок бажано додати в кількості 1-2% від його обсягу крейду або добре гашене вапно. Погано гашене вапно, змішане з вологим піском, може викликати опіки моркви, тому за якістю вапна необхідно добре дивитися. На наступний рік пісок необхідно замінити на свіжий.
Не в’яне і добре зберігається морква в невеликих штабелях на підлозі або на стелажах. При цьому коренеплоди укладають рядами у вигляді усіченої піраміди, розміщуючи їх головкою назовні так, щоб вони не торкалися один одного. При цьому кожний ряд присипають вологим піском шаром 2-3 см, зверху і по краях товщину цього шару доводять до 5 см.
По мірі висихання верхній шар піску треба зволожувати. В цілях збереження міцності такої «піраміди» її не слід укладати більш ніж в 7 шарів. На 100 кг моркви витрачається в середньому 3-4 відра піску.
Але цей спосіб дуже трудомісткий і вимагає багато місця для піску. До того ж пісок мають не всі городники. Цей пісок кожен раз треба міняти або просмажувати, щоб знищити збудників фомозу та сірої гнилі. Тому зараз багато садівників моркву зберігають в поліетиленових мішках місткістю 40-50 кг (з-під цукру), зверху зав’язаних мотузкою. У них бажано зробити 10-15 отворів діаметром 1 см для виходу зайвого вуглекислого газу.
В таких мішках створюється майже оптимальна відносна вологість повітря, а також оптимальна кількість кисню і вуглекислого газу (до 4%), що сприяє тривалому збереженню коренеплодів, пригнічуючи розвиток фітопатогенних організмів.
Заповнені морквою такі мішки, можна, не зав’язуючи і не протикаючи отворів, встановлювати вертикально з відкритим верхом. Але якщо такий мішок випадково закрити, то в ньому швидко накопичується зайвий вуглекислий газ, падає вміст кисню і вже через 2-3 тижні морква почне гнити.
Хороші результати дає крейдування або глинування моркви. Для цього коренеплоди вміщують у сметаноподібну глиняну бовтанку або вапняне молоко, а потім обсушують при посиленій вентиляції. Глина або вапно, що висохли на коренеплодах, утворюють тонку скоринку, яка добре захищає моркву від в’янення і різних хвороб. Потім таку моркву поміщають в ящики.
Широко використовується і сухе обпилювання коренеплодів моркви крейдою з розрахунку 150 г крейди на 10 кг моркви. При цьому утворюється шар крейди створює слаболужне середовище на поверхні коренеплодів, що перешкоджає розвитку хвороб.
Добре зберігаються коренеплоди моркви, обприскані перед укладанням водним настоєм з лушпиння цибулі або пересипані лушпинням цибулі. Вони також залишаються соковитими і здоровими, якщо їх засипати в закрій разом з картоплею.
Морква Rainbow F1
Можна зберігати моркву в підвалі і у звичайних поліетиленових мішечках ємністю 2-3 кг. Для цього їх заповнюють охолодженою морквиною і відразу переносять їх у сховище. Зверху моркву засипають вологим піском. Відкриті пакети розставляють в 3-4 ряди.
Взимку у разі виявлення хворих коренеплодів їх видаляють, а руки, перш ніж торкатися до здорових коренеплодів, необхідно помити розчином марганцівки або мила. При значному розвитку білої гнилі при зберіганні моркви в підвалі бажано тимчасово знизити вологість повітря, застосовуючи вапно-пушонку.
Останнім часом деякі садівники почали використовувати для зберігання моркви сфагновий мох, який заготовляють у серпні. Його просушують до вологості приблизно 7% (на дотик такий мох майже сухий). Таким мохом перешаровують моркву. При такому зберіганні коренеплоди не хворіють, не в’януть, їх не пошкоджують миші, а повітря в підвалі буває без запаху сирості і гнилі.
При зберіганні моркви в буртах або траншеях коренеплоди перешаровують легким суглинним грунтом, а зверху накривають шаром соломи товщиною до 60 см. Потім накидають землю спочатку шаром товщиною до 20 см, а перед настанням морозів товщину шару землі доводять до 35-40 см.
Деякі садівники при осінньому прибиранні моркви залишають небагато рослин зимувати на грядці для весняного використання, присипаючи грядку зверху торфом або сухим листям. Але це можна робити тільки на ділянках, де грунт не заражений дротяником або капустянкою. Це – дуже гарний старовинний спосіб збереження моркви до весни.
Викопана навесні з грунту морква така ж свіжа і соковита, як викопана восени. Однак таке зберігання моркви можливо тільки в тому випадку, якщо вона не пошкоджена шкідниками і хворобами і добре захищена від гризунів, для яких свіжа морква – справжні ласощі.
Але до зимівлі на грядці моркву необхідно добре підготувати. Перед початком справжніх морозів її треба засипати сухим листям або торф’яною крихтою і закласти зверху ялиновим лапником. Потім треба засипати снігом, злегка ущільнивши його. А в кінці зими треба стежити, щоб сніг протримався на грядці до самої весни.
Ну, а якщо у вас немає підвалу, то невелику кількість моркви (8-10 кг) можна зберігати в картонній коробці. Для цього моркву укладають рядами як можна щільніше, і на кожні 15-20 морквин кладуть одне середнє кореневище хрону, який запобігає захворюванню і сприяє тривалому зберіганню моркви.
Такий же результат дає використання великих перфорованих поліетиленових пакетів. Ящик або пакет з морквою треба поставити в найхолодніше місце в кімнаті і зрідка її переглядати, щоб видалити коренеплоди з ознаками гнилі.
Фото: Рита Брілліантова
