За планувальним і конструктивним даними розрізняють склади відкриті, частково закриті і закриті.
У відкритих складах (майданчики, платформи, бункери тощо, які призначені для зберігання матеріалів, не схильних до псування від атмосферних, температурних та інших впливів) зберігають цегла, камінь, пісок, щебінь, круглий і пиляний ліс, збірні залізобетонні конструкції і т. п.
У частково закритих складах (навіси і їм подібні споруди) зберігають матеріали і вироби, що піддаються псуванню від дії дощу, снігу, сонячних променів, але не змінюються під впливом температурних коливань, впливу вітру і змінної вологості повітря (віконні і дверні блоки, столярні вироби, статеві дошки, окремі види обладнання, металу тощо).
У закритих складах зберігають матеріали, що піддаються псуванню від атмосферних впливів, а також вимагають особливих умов зберігання (цінні, легкозаймисті, небезпечні тощо). До них відносяться: цемент, гіпс, оздоблювальні матеріали, металовироби, електро – і санітарно-технічне обладнання, цінне обладнання тощо).
В цілях економії коштів закриті склади слід створювати в постійних будівлях, побудованих в першу чергу за титульним списками та використовуються для потреб будівництва. У тих випадках, коли це неможливо, тимчасові склади потрібно будувати за типовими проектами в суворій відповідності з ПОС.
Зберігання горючих і вибухових речовин повинно здійснюватися у спеціальних складах і сховищах (резервуарах, бункерах, силосах) у відповідності з діючими правилами.
Площа складу складається з корисної площі Ппол, зайнята безпосередньо під збереженими матеріалами, площі приймальних і відпускних майданчиків Ппр, площі проїздів і проходів, або допоміжної площі, Пвсп і площі, зайнятої службовими приміщеннями, Псл. Загальна площа Побщ в квадратних метрах визначається за формулою
Побщ =Ппол+Ппр+Пвсп+ Псл.
При визначенні корисної площі складів слід виходити з кількості, розмірів та об’ємної ваги підлягають зберіганню матеріалів, конструкцій і виробів; допустимих навантажень на 1 м2 корисної площі складу та коефіцієнтів заповнення кубатури для різних матеріалів. Розрахунок корисної площі складів проводиться за способом навантажень на 1 м2 площі статі і за способом коефіцієнта заповнення обсягу. Розрахунок площі для проходів і проїздів на складах проводиться в залежності від розмірів зберігаються на складі матеріалів, вантажообігу і виду застосовуваних для транспортування матеріалів, підйомно-транспортних механізмів.
Висота складу визначається залежно від розмірів штабелів або стелажів з додаванням простору для забезпечення вільної роботи і пересування людей, засобів механізації, допустимих навантажень на 1 м2 підлоги, забезпечення вентиляції і освітлення складу. Для прирейкових одноповерхових складів внутрішня висота від підлоги до нижнього пояса будівельних ферм приймається не менше 4 м. Звичайна висота дерев’яних складів приймається 4,5—5 м, кам’яних і бетонних 5,5 м і залізобетонних 6,5 м.
Розрахунки площ складів, їх обладнання, організація роботи на складах і їх техніко-економічні показники наведено в довідниковому посібнику Науково-дослідного інституту економіки будівництва Держбуду СРСР [17].
«Довідник будівельника», М. С. Екельчик
