Слова з подвійними приголосними – одні з найбільш складних з точки зору орфографії. Вся справа в тому, що ці літери не вимовляються як пара. Як правило, на їх місці звучить лише один звук. Звідси складність – неможливість помітити орфограмму. Саме тому правопис слів з подвійними приголосними починають проходити з початкової школи і закінчують тільки у 7 класі. Правил, що регулюють дану орфограмму досить багато: вони стосуються правопису різних частин слова. Особливу увагу слід приділяти тим словам, де подвоєні приголосні знаходяться на стику морфем.
Докорінно
Слова з подвійними приголосними в корені, як правило, відносяться до розряду словникових (їх написання слід запам’ятати). В російській мові це поєднання жж і сс.
Так, слова “печіння”, а також “віжки” або “дріжджі” необхідно запам’ятати – вони не підкоряються жодному правилу. Тут потрібно бути особливо уважним і мати на увазі, що коріння з чергуванням приголосних –зг(д)/-зж-, при тривалому вимові [ж] слід все ж писати [зж]. Наприклад: виски (їм. п., од. ч. ) – ти визж[жж]. 
Що стосується поєднання –сс-, то воно вживається в слові “сварка” і словах, що сталися від нього (посваритися). Також слід писати –сс– в корені –рос-: Росія, західно-російський, Малоросія.
Слід запам’ятати, що –рус- слід писати з одного –з-, якщо після не варто суфікс –ськ-: русовед, але російська. Виняток – Білорусія.
Не варто забувати і про числівників. Так, у слові “одинадцять” докорінно пишеться подвоєна н. Вся справа в тому, що лексема походить від словосполучення віч-на-дцять (десять).
На стику приставки і кореня
Слова з подвійними приголосними на стику приставки і кореня в російській мові досить численні. Тут слід враховувати кілька правил.
По-перше, якщо перший звук кореня дзвінкий – на кінці приставки необхідно вживати букву, що позначає дзвінкий звук: беззвездный, роздратувати, переддень.
Тут теж важливу роль відіграє чергування, так, у слові “печія” не буде писатися подвійний ж (хоч він і чується), тому що має місце особливе чергування. 
І прямо протилежний принцип: подвійний глухий приголосний вживається в тому випадку, якщо корінь починається з глухого: бессонница, розосередити, безсовісний, вичерпатися. Важливо дотримуватися основного принципу вживання подвійних приголосних: вони можуть вживатися виключно парою, ні в якому разі не трійкою. Якщо спосіб словотвору передбачає збіг трьох однакових букв поруч – одна з них скорочується.
Розберемо приклад: розсварилися. Дане слово утворене від дієслова сварилися з допомогою приставки рас-. Відповідно, в ряд повинно стояти три з: дві від кореня сваритися й одна від приставки рас-. Однак, за відомим принципом орфографії, одна з них скорочується.
Слід запам’ятати, що в слові “розрахунок” пишеться одна с. Це ж правило зберігається і в похідних словах, наприклад: розважливий, розрахунковий.
У суфіксі
Слова з подвійними приголосними в суфіксі – це прикметники і причастя. Так, слова типу провокаційний або журавлинний будуть писатися з подвоєною н. Вся справа в суффиксах –енн- і –онн-.
Наведемо приклад ще 3 слова з подвійними приголосними у суфіксі: конституційний, позиційний, революційний. Звернемо увагу, що всі ці прикметники утворені від с від іменників на –ція: конституція, позиція, революція.
Дві -н- мають у суфіксі три слова-винятки: скляний, олов’яний, дерев’яний. 
У прикметників на –ованный/-еванный і похідних від них (наприклад, прислівники) пишеться також подвійний –н- (слова виключення – кований, жеваный): фарширований, балуваний, корчеванный, схвильований (схвильовано),
Що стосується дієприкметників, то в цих частинах мови зустрічається суфікс –нн-. Він має місце в тому випадку, якщо перед нами страдательное причастя, стоїть в минулому часі. З цим правилом часто плутаються, адже дані слова складно відрізнити від віддієслівних прикметників, у яких пишеться одна буква н.
Розберемо подібні слова з подвійними приголосними. Приклади такі: читаная книга (віддієслівна прикметник) – читана весь вечір книга (причастя) – прочитана книга (причастя). Ще приклад: поранений солдат (віддієслівна прикметник) – поранений у важкому бою солдатів (причастя) – поранений солдат.
Дивлячись на ці приклади, нескладно зробити висновок, що причастя з подвійною -н- у суфіксі відрізняє наявність залежних слів або приставки. Ці ознаки можуть бути як сукупно, так і окремо: поранений у важкому бою солдатів.
На межі кореня і суфікса
Слова з подвійними приголосними можуть мати їх на стику кореня та суфікса. Це стосується, в першу чергу, прикметників і утворених від них прислівників. Вчителі стверджують, що в даному правилі школярі плутаються найчастіше.
Для прикладу розберемо словотворчі ланцюжки: туман – туманний – туманно. Як бачимо, прикметник туманний утворено від іменника, основа якого закінчується на –н-. звідси – подвійний приголосний у слові, який залишається в говіркою, утвореному від прикметника – туманно. 
Сон – сонний – сонно – тут також має місце утворення прикметника від іменника з основою на -н- за допомогою такого ж суфікса (сонний). Причому, подвійна н присутній і в говіркою.
Ще один випадок, коли подвійний приголосний стоїть на стику кореня та суфікса – слова з коренем -ск-. Тільки в даному варіанті буде писатися -сс-. Наприклад: Одеса – одеський (третя -з- урізалася за принципом про неможливість збігу трьох однакових приголосних); Гудермес – гудермесский; Русь – руський, Котлас – котласький. Як бачимо, правило стосується всіляких топонімів.
Словникові запозичені слова
Словникові слова з подвійними приголосними, як правило, відносяться до розряду іншомовних. Слід пам’ятати, що в похідних від цих лексем подвоєна літера залишається.
Наведемо кілька прикладів:
– група – груповий;
– компроміс – компромісний;
– бал – десятибалльный;
– тонна – двотонний;
– корозія – антикорозійний;
– маса – масивний.
Алгоритм написання та перенесення
Щоб правильно написати слово з подвоєною гласною, необхідно:
- Визначити, в якій частині слова воно знаходиться.
- З’ясувати спосіб утворення даного слова.
- Перевірити, чи не перебуває приголосна на стику морфем.
- Визначити частину мови (дієприкметник або віддієслівна прикметник).
- З’ясувати лексичне значення. Справа в тому, що є слова, подвоєна приголосна на стику кореня та приставки у яких залежить від значення. Такими є, наприклад: підробка (копія) – і виріб (виріб, створене своїми руками). У першому випадку дві літери д на стику морфем, а в другому – префікс по-. Ще приклад: оббігати (пробігти кілька разів) – оббігати (бути в декількох місцях за короткий термін). У першому слові префікс про-, у другому – про-
Перенос слів з подвійними приголосними підпорядковується наступним правилом: одна буква залишається на рядку, друга йде на наступну: утрен-ний, присвячений-ний, туман-але, рас-сердитися.
Місце в шкільному курсі
У шкільному курсі тема подвоєних приголосних вводиться поступово: у початковій школі хлопців знайомлять зі словниковими словами та їх похідними, такими як “група”, “грам”. Також молодші школярі засвоюють правила їх перенесення.
Далі, в середній школі, при вивченні морфології тема вводиться при вивченні правопису тієї чи іншої частини мови. У 8-9 класі відбувається закріплення вивченого матеріалу, його систематизація (наприклад, тема «Н та НН у різних частинах мови»), поглиблення знань (розбір найбільш важких випадків).
Слід зазначити, що в тестах ДПА і ЄДІ одне з питань завжди присвячений даній темі.
