Зміст:

  • Дитинство Рязанова
  • Студентські роки
  • Дебют в кінематографії
  • Фільмографія Рязанова
  • Особисте життя Ельдара Рязанова
  • Інша діяльність Рязанова
  • Поетичний талант Рязанова
  • Як і коли помер Ельдар Рязанов?
  • У 2015 році помер чудовий радянський режисер
    Ельдар Олександрович Рязанов, біографія якого настільки насичена, що її
    вистачило б на добрий десяток людей.

    Дитинство Рязанова

    Народився прославлений режисер в сім’ї відповідальних
    працівників торгівлі в Самарі, а дата народження Ельдара Рязанова – 18 листопада 1927
    року. Отець Олександр Семенович і мати Шустерман Софія Михайлівна працювали в
    Тегерані в радянському торговому представництві, де і пройшли перші роки
    маленького Ельдара, хоча Тегеран – зовсім не те місце, де народився Ельдар
    Рязанов. У Москву сім’я повернулася через три роки, де його батька призначили
    керувати винним главком.

    Але через два роки після повернення в СРСР батьки
    хлопчика розлучилися, і він, як водиться, залишився з мамою. Пізніше, коли хлопчикові
    виповнилося сім років, мати вдруге вийшла заміж. Тому виховання Ельдара
    продовжив вітчим, з яким у того відразу ж склалися хороші стосунки. Батька ж
    Рязанов майже не запам’ятав, оскільки розлучився з ним п’ять років. Той також
    скоро вдруге одружився, і в нього з’явилася дочка. У 1938 році батька Рязанова
    засудили, і його життя трагічно обірвалося.

    Ще маленьким хлопчиком Ельдар любив читати і мріяв про
    далекі мандри. Тому вирішив стати мореплавцем, подорожуючим по
    світу, письменником, що пише книжки на подібні теми. Він навіть відправив
    лист в Одеське морехідне училище, просячи ради, що потрібно зробити для
    здійснення своєї мрії. Але тут почалася війна, і про мрії про мандри
    довелося надовго забути. А домашня бібліотека була поступово обміняна на
    продукти або розпродана.

    Студентські роки

    Після закінчення школи юнак вступив до ВДІКУ. Режисером
    він стати зовсім не мріяв, а просто за компанію з приятелем здав документи в
    цей ВУЗ. Наставником курсу Рязанова на режисерському факультеті був прекрасний
    режисер Григорій Козинцев, з-під руки якого вийшли відомі картини
    «С. В. Д.», «Шинель», «Новий Вавилон». 16-річний юнак спочатку не дуже хотів
    вчитися, що ледь не призвело його до відрахуванню. Але спритність допомогла йому втриматися,
    а трохи пізніше він навіть зміг здивувати своїх педагогів. Сам Ейзенштейн, який працював
    у той час у Вдіку, назвав Рязанова одним з найбільш здібних студентів. А в
    1950 року Рязанов з відзнакою закінчив ВДІК, знявши дипломну роботу під назвою
    «Вони навчаються в Москві».

    Відео про студентські роки Ельдара Рязанова

    Дебют в кінематографії

    • П’ять років Рязанов займався документальним кіно, знімаючи
      сюжети для киножурналов «Радянський спорт», «Піонерія», «Новини дня»,
      змонтувавши цілком деякі з їх випусків.
    • У 1955 році він влаштувався на «Мосфільм» в якості
      режисера і разом з С. Гуровим зняв перший в Союзі широкоекранний фільм-ревю
      «Весняні голоси», містить також ігрові моменти.
    • Роком опісля сам метр комедії Іван Пир’єв, який керував
      «Мосфильмом», мало не змусив Рязанова знімати кінокомедію. Чуття його не
      підвело: вийшла в 1956 році «Карнавальна ніч», що мала приголомшливий успіх.
      Зараз навіть неможливо повірити, що Рязанов чотири рази намагався відмовитися від
      зйомок, і тільки наполегливість Пир’єва дозволила мільйонам глядачів досі
      насолоджуватися цим шедевром.

    Фільмографія Рязанова

    Наступні за «Карнавальної ночі» роки розкрили широту
    його комедійного таланту. Це були:

    • «Дівчина без адреси» – лірична комедія 1957 року.
    • «Гусарська балада» – героїчна комедія 1962 року.
    • «Дайте книгу скарг» – побутова комедія 1964 року.
    • «Неймовірні пригоди італійців в Росії» –
      ексцентрична комедія 1974 року.

    З кінця 60-х у рязановських фільмів став помітний
    власний стиль, який визначається як «лірична трагікомедія». В той же час
    почав формуватися кістяк його кінематографічної групи, куди увійшли сценарист
    Еміль Брагінський, композитор Андрій Петров, оператор Володимир Нахабцев і
    чудові артисти – Юрій Яковлєв, Лія Ахеджакова, Андрій Миронов, Валентина
    Тализіна, Євген Євстигнєєв, Людмила Гурченко, Андрій Мягков, Олег
    Басилашвілі, Георгій Бурков, Світлана Немоляєва, Валентин Гафт.

    У 1966 році на екрани вийшов ще один шедевр Рязанова –
    «Бережись автомобіля». Талант режисера і дивовижна гра акторів перевершили
    будь-які очікування, а сценарій був написаний тандемом Рязанов-Брагінський. Звичайно ж,
    на цьому фільмографія Ельдара Рязанова не закінчується.

    На рубежі 60-х і 70-х Рязанов зняв кілька фільмів, які ввійшли
    у вітчизняний «золотий фонд». Крім згаданих це були такі роботи, як
    «Старики-розбійники», «Зигзаг удачі». А новорічну програму 1976 року відкрила
    лірична комедія «Іронія долі, або З легким паром!», яка стала
    культовою в історії російського кінематографа і неодмінною учасницею всіх
    наступних новорічних програм на території багатьох країн колишнього СРСР. На
    наступний рік творча група, яка знімала цей фільм, була удостоєна
    Державної премії.

    Здавалося б, дивне питання, в яких фільмах знімався
    Ельдар Рязанов, має несподіваний для багатьох відповідь – майже в кожному своєму
    фільмі він хоч на кілька секунд з’являвся в кадрі – це своєрідний
    автограф автора фільму.

    У 1977 році був знятий, мабуть, кращий з фільмів Ельдара
    Рязанова «Службовий роман», що приніс тепер вже метру комедійного жанру
    новий грандіозний успіх. Авторський колектив, який знімав цей фільм, отримав за
    нього в 1978 році Держпремію РРФСР ним. Васильєвих. До цього ж періоду відносяться і
    інші роботи Рязанова, приумножившие славу режисерові:

    • «Гараж».
    • «Вокзал для двох».
    • «Про бідного гусара замовте слово».
    • «Жорстокий романс».

    У 80-ті роки у фільмах Рязанова стає все менше
    смішного і все більше сумного. Режисер зняв у цей час фільми «Дорога
    Олена Сергіївна», «Забуті мелодії для флейти», документальний фільм «Чотири
    зустрічі з В. Висоцьким» до 50-річчя актора і барда. Вийшла у 1991 році
    трагікомедія «Небеса обітовані» вже відображала віяння потрясінь, що відбувалися
    з країною. В тій же тематиці потім пішли «Тихі вири» і «Старі шкапи».

    Особисте життя Ельдара Рязанова

    Не менш різноманітна в біографії Ельдара Рязанова і
    особисте життя. Він тричі був у шлюбі. Зі своєю першою дружиною, теж режисером,
    Зоєю Фоміної Рязанов разом навчався. У них народилася донька Ольга, яка після
    закінчення МДУ працює кінознавцем і філологом.

    Друга дружина Скуйбина Ніна Григорівна була редактором на
    «Мосфільмі», поки не померла від невиліковної хвороби.

    Третя дружина Ельдара Рязанова – Емма Абайдулліна працювала
    киноредактором і проводила його в останній шлях.

    У 1984 році Рязанов удостоївся звання народного артиста
    СРСР, а вважати інші його нагороди і призи кінофестивалів у невеликій статті не
    має сенсу.

    Інша діяльність Рязанова

    З 1979 по 1985 рік Ельдар Рязанов вів популярну
    телепередачу «Кінопанорама». Крім цього, він ще був автором понад 200
    програм. Багатьом запам’яталися телевізійні цикли «Білосніжка і сім гномів»,
    «Вісім дівок, один я», «Поговоримо про дивацтва любові», «Розмови на свіжому
    повітрі», «Паризькі таємниці Ельдара Рязанова», де він взяв інтерв’ю у Жана Маре.
    У 1993 році на його запитання відповідав Борис Єльцин. Рязанов навіть входив до журі КВН
    в 1987 році.

    У 2002 році Рязанова обрали президентом «НІКА» –
    Російської академії кінематографічних мистецтв. А на наступний рік відкрився
    кіноклуб його імені, задуманий за словами самого Рязанова як своєрідний центр
    російської комедії. У кіноклубі три зали, в найбільшому з них понад п’ятисот
    посадочних місць, там проходять спектаклі і фільми наших та іноземних
    режисерів, концерти, творчі зустрічі.

    Поетичний талант Рязанова

    Крім режисерського таланту у Ельдара Рязанова був і не
    афішується їм поетичний талант. Писати він почав навіть раніше, ніж став
    режисером. Він писав таємно, але в 1944 році показав зошит своїх віршів
    Костянтину Симонову.

    В «Іронії долі» було багато пісень на вірші найкращих
    поетів. А багато пізніше глядачі дізналися, що пісні на вірші Ельдара Рязанова
    теж існують – «У природи немає поганої погоди» з «Службового роману», хоча
    Рязанов їх довго видавав за переклад віршів Роберта Бернса. У нього виходили
    дуже мудрі рядки, а останній вірш Ельдара Рязанова, написане
    вже перед самою смертю, вже більше нагадує прощання:

    Як і коли помер Ельдар Рязанов?

    Рязанов йшов довго і болісно – після кількох
    госпіталізацій. Помер Ельдар Рязанов 30 листопада 2015 року, вже після того,
    як його підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Причиною смерті
    стала серцева недостатність на тлі ряду важких захворювань. Рятували
    Рязанова багато разів медики на цей раз зробити нічого не змогли.

    Відео-новину про смерть Ельдара Рязанова

    Чи подобається Вам Ельдара Рязанова? Який фільм або вірш Ваш улюблений? Розкажіть про це в коментарях.

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here