Герпес у немовляти: причини, діагностика та лікування
Герпес у найменших або герпетичний вірус під час неонатального періоду особливо небезпечні. В цей час вірусна інфекція може вразити головний мозок, печінку та легені. Вона здатна спровокувати незворотні процеси і навіть призвести до летального результату.
За статистикою герпетичний вірус вражає з 2500-5000 немовлят лише одного. Дитина може заразитися небезпечною інфекцією ще до народження. Є ймовірність зараження і під час пологів. Такий діагноз валить новоспечену маму в шок, так як вона могла і не знати про те, що інфікована. І під час вагітності жодні симптоми на наявність захворювання не вказували.
Чим небезпечний герпес для малюка?
У найменших герпес може протікати набагато складніше, ніж у дорослих людей. Ця підступна інфекція здатна вразити нервову систему і навіть внутрішні органи. Якщо герпес атакує зорові органи, можуть виникнути флеботромбоз (появу тромбів у венах); іридоцикліт (запалення райдужної оболонки ока і циліарного тіла); хоріоретиніт (запальні процеси в задній оболонці ока та сітківки) і кератити (інфекційне запалення рогівки ока). У випадку з ЛОР-органами, герпес може викликати раптову глухоту, запалення внутрішнього вуха і герпетичну ангіну.
Якщо вірус вражає серцево-судинну систему, він може викликати міокардити, атеросклероз міокардіопатія. При попаданні герпесу в центральну нервову систему організму, є ризик розвитку менінгіту, енцефалопатії, ураження нервових сплетінь. Герпес може вплинути і на виникнення таких захворювань, як шизофренія і депресивні розлади.
Якщо герпетичний вірус вплине на статеву систему, це може призвести до порушень дітородної функції, уретритам, простатитам (у представників чоловічої статі), кольпитам, эндометритам і хорионитам (у дівчат). Після перенесення всіх перерахованих вище захворювань новонароджений малюк може залишитися інвалідом.
Вроджений імунітет малюка до вірусу герпесу
Якщо майбутня мама не встигла ще до зачаття заразитися вірусом герпесу (простим), то, ймовірно, її малюкові до півроку інфекція не страшна. Якщо у мами нормальний імунітет, після першого захворювання герпесом (нехай навіть в дитинстві) її організм виробляє антитіла до даної інфекції. Вони, під час наступних рецидивів, швидко і якісно знищують вірус.
Дані антитіла називають імуноглобулінами. Позначаються вони як Ig. Проти вірусу герпесу організм виробляє Ig класу M та G. Під час діагностики герпесу в крові пацієнтки шукають саме їх. З усіх імуноглобулінів малюкові під час вагітності через трансплацентарний бар’єр передаються IgG. Завдяки їм у дитини створюється імунітет проти герпесу і він стає для інфекції невразливий.
Але тривалість життя необхідних антитіл — кілька місяців. Через півроку в організмі малюка їх вже немає. У цей період дитина і стає вразливим для герпетичного вірусу. Якщо вірити статистиці, пік ураження організму герпесом припадає на 8-13-й місяць життя немовля.
Під час годування груддю, мати також передає своєму малюкові необхідні антитіла, що захищають його від неприємної інфекції. Тому чим довше дитина буде харчуватися молоком матері, тим довше він буде захищений від герпесу.
Якщо мати до вагітності не хворіла герпесом і вперше заразилася їм під час виношування малюка, вірус вразить не тільки її організм, але і ще не сформований плід, що може призвести до різних ускладнень і порушень в його розвитку.
Герпес під час неонатального періоду: симптоми та діагностика
Неонатальний герпес частіше називають вродженим. В організм дитини він може потрапити або під час пологів або в перші години життя малюка. Симптоми проявляються в перші ж дні.
Їх тяжкість і те, як протікає хвороба, залежить від терміну зараження. Найважчі наслідки вірус приносить плоду на ранніх термінах вагітності: у дитини може проявитися мікро – і гідроцефалія, ДЦП, епілепсія, гепатит, цироз печінки, можуть бути уражені легені та очі.
Коли дитина заражається під час пологів або безпосередньо після них, у нього може розвинутися одна з таких форм герпесу:
При ній спостерігається весь спектр симптомів, які притаманні герпетическому вірусу: підвищення температури на самому початку захворювання, млявість, задишка, апное і зригування. Можуть з’явитися симптоми пневмонії. Найчастіше в патологічному процесі беруть участь печінка і наднирники.
Така форма герпесу діагностується в 20-50% випадків зараження. У той же час у п’ятої частини заражених малюків присутні тільки генералізовані симптоми, без висипань на шкірі.
Її діагностують 20-40% малюкам з вродженим герпесом. В даному випадку герпесом уражаються слизові рота і очей, а також шкірні покриви.
При локалізованій формі не буває генералізованих симптомів, але поодинокі або групові везикулярные елементи на шкірі виявляються. Поява бульбашок зазвичай відбувається про після 1-2 тижнів після пологів. Заживають вони через пару тижнів якісного лікування. Слідів після себе не залишають.
Вона характеризується тим, що вражає нервову систему малюка. В даному випадку можуть розвинутись енцефаліт і менінгоенцефаліт. Останній спостерігається у 30% випадків. Якщо сталося антенатальное зараження дитини, є ризик розвитку гідроцефалії, мікроцефалії і появи кальцифікатів в черепній коробці.
Інфекція з’являється генерализованно. Для неї характерно появу тремтіння, цитоз, судоми, зниження апетиту малюка.
Інкубаційний період герпетичного вірусу, у разі неонатального зараження, займає від 2 днів до місяця. Тільки потім захворювання дає про себе знати і з’являються перші симптоми.
Діагностика вірусу герпетичного
Перш, ніж говорити про діагностиці вродженого вірусу, потрібно враховувати, що в період вагітності стан майбутньої мами повинно було постійно і планомірно відслідковуватися. Якщо в цей період у дівчини було зареєстровано первинне виникнення інфекції або її рецидив, це допоможе в майбутньому, при захворюванні малюка і появі ускладнень, швидко визначити причину їх виникнення.
Один з важливих методів постановки діагнозу — огляд малюка на предмет різноманітних висипів на шкірі. Якщо дитина плаче і відмовляється приймати їжу — це може свідчити про ураженні герпесом слизової оболонки рота і ясен.
Явними ознаками зараження герпесом є судоми неясного походження, сепсис, який не проходить, не дивлячись на цілеспрямоване лікування і боротьбу з бактеріальними інфекціями. Паралельно з симптоматичною діагностикою потрібно проходити лабораторні та інструментальні дослідження:
Часто після висипань на шкірі та їх вивчення подальша діагностика та дослідження вже не потрібні. Потрібно як можна швидше приступати до процесу лікування.
Лікування герпесу у немовлят
У разі захворювання дитини грудного герпесом, лікувальні процедури краще починати до появи висипань. На практиці перевірено, що зупинити розвиток висипань та їх поширення на інші ділянки тіла можна з допомогою етилового або камфорного спирту.
Допоможе також чергування контрастних температур (прикладати спочатку гарячу воду, потім шматочок льоду). Коли висипання вже проявилися, їх потрібно підсушити. Тут допоможуть йод, цинкова паста, рідина Кастеллані, зеленка і т. д. Якщо висипання проявилися в ротовій порожнині, медики рекомендують проводити полоскання розчинами фурациліну або риванолу, а також настоянками календули або ротокана.
Категорично забороняється лікувати герпетичну інфекцію гормональними мазями!
Вони сприяють збільшенню тривалості висипань, появи різних нагноєнь відкрилися бульбашок і навіть утворення виразок.
Потрібно використовувати різні противірусні препарати спеціального призначення з появи перших симптомів захворювання і до повного їх зникнення. Часто обирають препарати, які надають згубну дію на герпетичний вірус. Такі ліки існують в кількох формах: таблетки, мазі, гелі та креми.
Новонародженим під час лікування герпетичного вірусу часто призначають одночасне застосування ацикловіру та проведення інфузійної терапії. Прописуються також препарати від судом. Зрідка, в певних випадках, призначають відарабін: він вводиться внутрішньовенно за допомогою крапельниці.
Якщо герпетичний вірус спровокував появу менінгоенцефаліту, лікарі виписують відарабін і цитарабін. Вводяться ліки 2 рази на добу, внутрішньовенно. Курс лікування — 5 днів.
