Читаючи літературу, дивлячись фільми або передачі на військову тематику, звичайна людина постійно стикається з назвами різноманітних військових формувань, які йому не зовсім ясні. Будь-який військовий відразу ж зрозуміє, про що йде мова, якою саме рід військ представлений цим військовим формуванням, яка чисельність солдатів, які завдання виконує на полі бою. Для цивільних осіб така інформація не знайома в силу їх необізнаності. Дивізія також відноситься до таких, незнайомим звичайній людині термінам.
Значення терміна «дивізія»
Дивізія – це одне з основних тактичних військових формувань. Вона поєднує в собі різні роди військ, але один з них все ж переважає. Структури, наприклад, танкової та мотострілецької дивізії повністю відповідають один одному. Різниця полягає лише в тому, що до складу танкової входять два або три танкових полку і один мотострілецький. А ось в мотострілецької – в точності до навпаки. До її складу входять два або три мотострілкових полку і тільки один танковий. Але крім цих полків дивізія вміщує ще роти і батальйони інших пологів військ. Наприклад, автомобільний батальйон або роту хімічного захисту.
Сучасна армія Російської Федерації має у своєму складі такі дивізії, як ракетні, танкові, повітряно-десантні, авіаційні, артилерійські і мотострілецькі. Дивізія для інших родів військ не є найбільшим формуванням. Там переважає або полк, або бригада. Командир дивізії – важливий людина в її житті. Ним може стати військовий зі званням генерал-майора.
Історична необхідність
ХХ століття ознаменувалося для людства безліччю чудових досягнень в галузі науки. Але жахливої стороною цього століття стали дві війни глобального характеру, задевшие не одну країну. У воєнний час люди вимірювали військову силу і потенціал інших держав чисельністю дивізій. Оборона кожної країни будувалася саме на цьому військовому формуванні, і не тільки оборона. Велика кількість дивізій могло підвищити значущість будь-якої країни серед інших держав. Дивізія – це поняття варіативна. Тобто в кожній країні чисельність людей і зброї, утворюють дивізію, було різним. Тому порівняння військового потенціалу країн за цією ознакою на сучасному етапі вважається некоректним.
Дивізії Радянського Союзу під час війни
Дивізії в СРСР перед початком Великої Вітчизняної війни були одними з основних військових формувань. Кількість таких тактичних одиниць у всій Червоній Армії протягом всієї війни налічувала 132 дивізії. Чисельність особового складу кожної з них становила близько 15 тис. чоловік. Озброєння і технічне оснащення дивізій лише незначно уступало аналогічним показникам німецької армії. Також кожна з них була посилена 16 танками й бронемашинами, що значно підвищувало бойову міць. В силу часу дивізії також мали у своєму складі кіньми, кількість яких досягала 1100 особин. Недостатнє фінансування армії призвело до падіння рівня потужності дивізії як тактичної військової одиниці. Але війна змусила країну активізувати всі сили і фінансові в тому числі. Дивізії отримали відсутні ресурси, в тому числі і поповнення особового складу. Це дуже допомогло у позитивному вирішенні ситуації на фронті.
Полк і дивізія – в чому відмінність?
Як у часи СРСР, так і в сучасній російській армії полк є ключовим військовим формуванням. Якщо розглядати полк з господарської сторони, то відразу стає видно, що він абсолютно автономним у цьому плані. Найчастіше командиром полку є полковник. Переважаючий рід військ і дає назву полку, хоча до його складу входить не один рід військ. Великим і головним формуванням є дивізія. Полк входить до її складу, з’єднуючись з іншими полками, ротами і дивізіонами. На відміну від дивізії переважання певного роду військ дуже виражена. В своїх рядах полк може містити 200-900 чоловік особового складу.
Дивізія і бригада
Проміжною ланкою між полком і дивізією служить бригада. Її в багатьох державах світу також відносять до основних військовим формуванням. По своїй структурі бригада дуже нагадує полк, але кількість вхідних в неї підрозділів значно більше. Особовий склад бригади – 2-8 тис. осіб. Головним у цьому тактичному формуванні, як і в полку, виступає полковник. Дивізія – це більш масштабне формування. Вона має свій штаб для координації військових операцій, підрозділи і частини. Бригада вважається більш гнучким і простим формуванням, на відміну від дивізії. Це призвело до того, що російська армія була переведена на бригадну структуру. Дивізії збереглися лише в кількох родах військ.
Командування дивізії
Як вже згадувалося раніше, біля керма дивізії варто генерал-майор. Цей військовий чин поширений у багатьох країнах світу, в тому числі і в Російській Федерації. Генерал-майор входить у вищий офіцерський склад. На службі він розташувався між полковником і генерал-лейтенантом.
Посаду командира дивізії з’явилася після реформування військових сил в 1924 році. Це була типова командна посаду. У 1935 році після рішення ЦВК було введено персональне звання “командир дивізії”, тобто комдив. В ієрархічній структурі РККА комдив стояв вище комбрига (командира бригади) і нижче комкора (командира корпусу). Це звання проіснувало до 1940 року, коли і було скасовано, знову перетворившись просто в посаду.
Гвардійська дивізія – що це?
Гвардійська дивізія вважалася одним з найбільш елітних військових формувань. Найбільш відповідальні і складні завдання доручалися саме їй. Гвардія як елітна частина війська з’явилася в епоху рабовласництва. Поняття «гвардія» у значенні, близькому до сучасного вперше було застосовано в XII столітті в Італії. Так називали загін солдатів, що оберігають державний прапор. Це нововведення перейняв і Петро І. Він створив перші полки гвардії в 1690 році.
У часи Другої світової війни дивізії, які іменувалися гвардійськими, вважалися найкращими військовими частинами. Звання “Гвардійської” їм присвоювали за особливу мужність і героїзм, а також за вміння майстерно вести бій.
У вересні 1941 року за наказом Народного Комісара СРСР навіть стрілецькі дивізії були перетворені в гвардійські. Згодом цей день став днем Гвардії. Наприклад, 42-а гвардійська стрілецька дивізія своє високе звання успадкувала від Першої гвардійської стрілецької бригади. Кожної такої дивізії було вручено прапор, яке мало для них особливе значення. Крім цього, грошову винагороду за службу в такої частини теж зростала. Оклад начальників підвищували в 1,5 рази, рядових – в 2 рази.
У 1942 році вийшов новий указ, у якому, крім усього іншого, був заснований особливий нагрудний значок «Гвардія». Гасав він на правій стороні грудей.
Повітряно-десантні війська
Дивізія ВДВ входить до складу особливого роду військ, які мають можливість діяти в тилу ворога. Цей вид військ створено для того, щоб протидіяти противнику, знищуючи в тому числі і їх ядерну зброю і пункти управління. ВДВ, діючи в тилу, повинні допомагати і сухопутним військам, і морякам. Оснащення у таких дивізій найсучасніше, види озброєння – різноманітні. Для того, щоб скидати потрібні вантажі в самих важких умовах (погана погода, відкрита місцевість, нічна темрява або денне світло, велика висота) ВДВ застосовують парашутно-десантну техніку. Повітряно-десантна дивізія разом з бригадою є основною одиницею цього виду військ.
У мирний час ВДВ не перестають нести свою службу. Вони виконують різноманітні завдання, які дозволяють підтримувати рівень бойової готовності війська, а також мобілізаційної рішучості цивільного населення. Це дуже важливо, так як при виникненні військового конфлікту саме настрій людей і висока бойова готовність вирішують дуже багато. З вищесказаного можна укласти, що повітряно-десантна дивізія – це певний резерв командування, до якого звертаються, якщо потрібно виконати операцію по захопленню ворога або з повітря, або з тилу.
Таким чином, дивізія є основним формуванням тактичного роду у всіх видах військ. Хоча сучасна російська армія і відмовилася від дивізійного ладу, інші країни і організації, наприклад НАТО, активно користуються саме цим ладом. Бойовий шлях дивізії нелегкий. Це довело безліч воєн, але вона є незамінним військовим формуванням.
