Наші мами не знали такої проблеми, як змусити дитину спати в своєму ліжечку, адже з самого народження малюків клали окремо. Це вважалося безсумнівно правильним. Годування малюка по годинах сприяло цієї традиції, адже нікому і в голову не приходило давати груди ледь тільки чадо подасть сигнал.
У підсумку, більшість дітей годували недовго, адже трьох і шестигодинний перерви вдень і вночі не найкращим чином впливали на кількість молока. Але цього і не потрібно, адже чудова радянська суміш «Малютка» позиціонувалася, як сама корисна їжа для немовляти.
Часи змінилися, і мами дізналися, що тривалий успішне вигодовування, яке дуже корисно для здоров’я і розвитку малюка, невіддільне від спільного сну. І не тільки з-за успішної лактації рекомендується спільний сон мами і дитини. Коли малюк відчуває материнське тепло практично 24 години на добу, то він росте щасливим і впевненим у собі, а мама має можливість краще висипатися. Набагато гірше було б, якщо вона вставала до дитини кілька разів за ніч, годувала його, а після повертала в ліжечко, слухаючи його плач.
Але приходить час, коли мамі і дитині для зручності і комфорту обох вже треба спати окремо. Годування благополучно закінчене і дитина вже більш не потребує в такому тісному і постійному контакті з мамою. Але, на практиці, виявляється, зовсім непросто відселити дитини не те що в окрему кімнату, але навіть в своє ліжко. Щоб зрозуміти, як привчити дитину спати в своєму ліжечку, потрібно знати, коли варто це робити, щоб не нашкодити ранимою психіці дитини.
Кращий вік для роздільного сну
Отже, ми вже визначилися, що дитині дозволено спати разом з батьками тоді, коли вона знаходиться на природному вигодовуванні. Якщо ж малюк на штучному вигодовуванні, то сенсу класти його до себе в ліжко немає, бо вночі таким дітям покладено перерва в живленні вже у віці 1 місяць, і вони спокійно її витримують.
Навіть якщо ви і дозволили дитині-искусственнику поспати в батьківському ліжку, то перевести його в дитячу віком 1-2 місяці не складе труднощів, а ось з плином часу, коли це не зробити вчасно, виникне проблема, як вкласти дитину спати в своєму ліжечку.
Переводити дитину в окрему ліжко можна вже після закінчення грудного вигодовування, але робити це потрібно поступово, адже чим старше стає дитина, тим складніше йому адаптуватися до нововведень. Вік півтора року оптимальний, адже двох, трехлеткам буде значно складніше, так і батькам теж гарантовані безсонні ночі.
Хитрощі привчання до ліжечка
Багато мами дивуються, не розуміючи як навчити дитину спати в своєму ліжечку. А справа в тому, що насильно цього робити категорично не можна, та й не ефективно:
- укладаючи малюка в ліжечко потрібно бути поруч, розповідати казку чи співати колискові, поки він не засне;
- хороший результат дають вечірні ритуали – купання, укладання ляльок в ліжко, а потім і самої дитини. Добре, коли у малюка є улюблена м’яка іграшка, з якою йому буде не так самотньо у своєму ліжечку;
- цікавий метод, коли дитяче ліжко кожен день відставляють все далі від батьківського, буквально по одному сантиметру, домагаючись, щоб відстань зростала поступово. Таким чином, вже через місяць, можна пробувати відселяти дитини в його спальню;
- дуже допомагає у справі привчання до ліжечка красивий нічник. З його допомогою відхід до сну буде здійснюватися на позитивній ноті, особливо, якщо супроводжується казкою;
ремонт в дитячій, шпалери з улюбленими мультяшними героями, красива дитяча постільна білизна – все це вселяє в малюка упевненість, що він вже великий і може цілком самостійно спати в своєму ліжечку.
Які б методи не були задіяні у привчанні дитини до ліжечка, не забувайте, що головне в цій справі – послідовність. Адже якщо ви вчора сказали дитині, що він вже великий і повинен спати окремо, то сьогодні не можна порушувати ваше ж правило і брати його знову в ліжко. Категорично небажано переводити малюка на окреме спальне місце, коли він хворий, у нього ріжуться зубки або в родині назріває переїзд або іншу важливу подію.
