Лейкемія – це гематологічне захворювання, що відноситься до онкологічної групі. Під час хвороби утворюються безконтрольні пухлини, вражають кістковий мозок і кровоносну систему. Їх розростання відбувається досить швидко, і за короткий час вони повністю заміняють нормальні клітини. А це призводить до анемії, зниження ваги, кровотеч та інших проявів.
У народі лейкемію називають білокрів’я або рак крові. Тому що під час протікання захворювання відбувається утворення білих тілець, які поступово витісняють червоні.
Лейкемія – що це за хвороба?
Вогнище захворювання лейкемії виникає при порушенні роботи кісткового мозку. Вона вражає кровотворну тканину, поступово витісняючи з неї життєво важливі клітини, зокрема, лейкоцити. У здоровому організмі вони виконують захисну функцію. Зароджуються лейкоцити в кістковому мозку, в незрілому стані їх називають бластів. Цей процес безперервний, і тому під час лейкемії в кров надходять саме не переродилося клітини. Природно, в незрілому стані лейкоцити не здатні боротися з інфекціями і різними вірусами, залишаючи організм повністю незахищеним. Вирізняють два виду захворювання: хронічний і гострий. Їх клінічні картини абсолютно не схожі, мають різні симптоми і прояви.
Лейкемія – це те ж саме, що і лімфосаркома або лейкоз. Однак ці назви нечасто почуєш в побуті звичайних людей. Це більш професійні терміни, які часто вживаються лікарями.
Причини виникнення лейкемії
На жаль, в даний час вченими достовірно не встановлено причини виникнення даного захворювання. Існують деякі припущення, що може провокувати таку хворобу, як лейкемія. Причини її виникнення:
- Спадковість. На генетичному рівні часто зустрічається схильність до хронічного лимфоцитарному лейкозу.
- Куріння може викликати захворювання.
- Прийняття хіміотерапевтичного лікування може привести до виникнення вторинного лейкозу.
- Опромінення радіацією. Помічено, що тривалий радіоактивний вплив на людський організм на 80% випадків призводить до лейкемії.
- Синдром Дауна може стати причиною гострої форми захворювання.
- Взаємодія з хімічними речовинами, зокрема, бензолом. При частому контакті з ним підвищується ризик розвитку певних типів лейкозів. Варто зауважити, що ця речовина міститься в сигаретному димі.
Рак крові у дітей
Лейкемія – це онкологічне захворювання, яке досить часто зустрічається у дітей віком до 18 років. Після проведення досліджень вченими можна спостерігати наступну картину:
- Діти від 2 до 3 років часто хворіють гострим лімфолейкозом. У відсотковому співвідношенні ця група становить близько 70%.
- Миеловидная форма захворювання зустрічається у немовлят. Дана лейкемія у дітей може проявитися до дворічного віку.
- Лейкоз хронічної форми виникає тільки в одиничних випадках.
Симптоми захворювання
Під час виникнення хвороби насамперед змінюється формула крові. Це пояснюється тим, що лейкемія перешкоджає нормальному функціонуванню кісткового мозку, який відповідає за початкову стадію життєво важливих клітин: тромбоцитів, еритроцитів (червоних тілець) і лейкоцитів.
У кожної людини клінічна картина може кардинально різнитися. Однак є деякі прояви, які при об’єднанні дозволяють діагностувати таку хворобу, як лейкемія.
Симптоми, найбільш часто зустрічаються при захворюванні:
- Важкий подих, постійний кашель і задишка.
- Хворобливе відчуття в кістках і суглобах.
- Анемія.
- Хронічна втома.
- Різке збільшення селезінки, рідше печінки. Іноді спостерігається зміни в нирках.
- Виникнення постійних інфекційних захворювань.
- Кровотечі, підшкірні синці, гематоми.
- Запалення лімфатичних вузлів і їх значне збільшення.
В залежності від форми захворювання може протікати по-різному. Наприклад, гостра лейкемія (симптоми проявляються практично відразу) вражає організм за досить короткий час, орієнтовно протягом 1-2 тижнів; хронічна, навпаки, може протягом кількох місяців, а іноді навіть років ніяк себе не проявити. Тому при найменших підозрах необхідно одразу звертатися до лікарів, а краще всього щорічно проходити комплексне медичне обстеження.
Лікування лейкемії
В основному люди абсолютно незнайомі з багатьма онкологічними захворюваннями, тому часто не надають належного значення при появі перших симптомів. Однак таке недбале ставлення може вплинути на продуктивність лікування. Дуже важливо відповісти собі на два головних питання: «Лейкемія – що це за хвороба? Коли краще починати її лікувати?»
Отже, з вищеописаного можна зробити однозначний висновок, що дане захворювання досить серйозне і у 80% призводить до летального результату. Однак не треба відразу впадати у відчай. При його діагностики на ранніх стадіях є значні шанси впоратися з лейкемією. Іноді люди в стані ремісії можуть прожити до 20 років, головна умова – всіляко намагатися уникати рецидивів. Як правило, для її лікування призначається індивідуальний комплекс. Найчастіше в нього входить наступне:
- інтратекально ліки;
- променева терапія;
- антибіотики;
- хіміотерапія;
- опромінення;
- згадують ліки (для печінки, шлунка та ін);
- переливання крові;
- трансплантація кісткового мозку.
Способи діагностування лейкемії
В даний час існує кілька способів для виявлення захворювання.
- Аналіз крові. При виявленні критичного показника лейкоцитів призначається розгорнутий аналіз. Саме він показує співвідношення здорових і хворих клітин. При необхідності може призначатися біохімічний аналіз крові.
- Магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна. З допомогою таких апаратів можна якісно посвітити всі внутрішні органи і помітити в них зміни.
- УЗД або ВІДЛУННЯ. Дозволяє переглянути стан кровоносних судин, оцінюючи їх функціональність.
- Біопсія. Паркан даного аналізу відбувається як з кісткового мозку, так і лімфатичних вузлів. За їх результатами існує практично 100% гарантія визначення стадії ураження організму раковими пухлинами.
- X-Ray – експрес-тест, який використовується в діагностичних цілях. Останнім часом застосовується досить рідко.
Лейкемія – це досить серйозне і важке захворювання. Як у будь-якої іншої онкологічної хвороби прогноз лікарів не дуже втішний. Все буде залежати від того, на якій стадії вона діагностована. Медична практика показала, що чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів у хворого на одужання.